Китай застерігає Росію від ядерної ескалації, в той же час приховує стратегічні інтереси

4 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрівся в Пекіні із главою КНР Сі Цзіньпіном. За підсумками зустрічі світові ЗМІ оприлюднили слова китайського лідера про неприпустимість використання ядерної зброї, зокрема у війні в Україні. "Світове товариство має спільно виступити проти загроз застосування ядерної зброї та зайняти позицію, за якої не можна… вести ядерні війни", – заявив Сі Цзіньпін.

За словами ж самого німецького канцлера, тільки одна ця заява Сі Цзіньпіна виправдовує його зустріч із китайським лідером. "Оскільки уряд Китаю, президент Сі і я спільно заявили, що ядерна зброя не має бути застосована в цій війні, тільки це вже зробило всю поїздку вдалою", – сказав Шольц на засіданні Соціал-демократичної партії Німеччини.

Що відбувалося в Пекіні і які можуть бути зміни на політичній арені – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Шольц хоче замінити Росію на Китай – німецькі корупціонери шукають нового господаря

Однак більше занепокоєння викликають слова голови КНР про те, щоб Європа стала більш незалежною від США. Сі Цзіньпін висловив сподівання про те, що Європа буде стабільною та процвітаючою і що європейські країни зберігатимуть той вектор розвитку з Китаєм, який зараз простежується. "Не можна залежати та бути підконтрольним третій стороні", – наводять слова китайського лідера ЗМІ.

Така риторика Китаю означає тільки одне – після узурпації влади на третій, а фактично довічний термін Сі Цзіньпін визначився із вектором майбутньої міжнародної політики Китаю. Цим вектором, на жаль, буде антиамериканська політика і початок нової Холодної війни, тепер уже з Китаєм і США в головних ролях. Також візит Шольца в КНР є доволі симптоматичним – могутність німецької економіки десятиліттями підживлювалась тісними зв’язками із РФ, у тому числі корупційними. За умов втрати такого "донора" не виключено, що канцлер Німеччини одним із перших поїхав "продаватись" Китаю, який прагне зайняти вакуум у європейській економіці, який формується із витисненням звідти Росії.

Провал "бліцкригу" в Україні зламав китайські плани протистояння Америці

Усе це абсолютно вкладається в достатньо давню, але досі актуальну геополітичну теорію початку XX ст. Хелфорда Макіндера, за якою домінування над Європою як найбільш важливим і розвиненим регіоном дасть панування над світом. І якщо раніше боротьбу за вплив у Європі вели Британська і Російська імперії, потім СРСР і США, то зараз місце Росії в цій боротьбі все більш впевнено займає Китай. Увесь світ вже розуміє, що РФ програє першу ж свою битву біля "воріт", якими є Україна, до фортеці під назвою "Європа", відповідно прямого конвенційного протистояння із НАТО армія Росії не здатна витримати абсолютно, сподіваючись тільки на власні ядерні сили.

Тому варто констатувати, що завдяки героїзму українського народу і Сил оборони повністю провалилась спільна ідея Путіна і Сі Цзіньпіна про "бліцкриг" в Україні, після якого очікувався відступ НАТО на кордони 1997 року і втрата Сполученими Штатами свого впливу в Європі. Успіх війни в Україні мав би розв’язати руки Пекіну щодо військового вторгнення на Тайвань, але в нинішніх реаліях ця ідея стає все більш ризикованою, хоча і достатньо ймовірною. Саме тому Китай продовжить свою улюблену політику економічного впливу разом із глобальною антиамериканською риторикою, намагаючись стати лідером всіх, кому не подобається США. На жаль, під прапори цієї ідеї стають дедалі більше країн світу, від Латинської Америки та Африки до окремих країн Європи. Тому ми спостерігаємо народження ще більшої загрози вільному демократичному світові, локомотивом якого є агресивна Росія, а ідеологом – прагматичний Китай.

Китай та Індія проти ядерної війни, але не хочуть зупиняти Росію

Відтак, є підозри, що антиядерна риторика Сі Цзіньпіна, найімовірніше, стосується неприпустимості ядерної війни між Росією і НАТО, яка, безумовно, несе небезпеку всьому людству. Однак сам Китай, являючи собою велику ядерну державу, не відмовився б подивитись на реакцію США і світу в разі застосування тактичного ядерного заряду з метою залякування України. Адже абсолютно зрозуміло, що такий ядерний шантаж у найближчій або середньостроковій перспективі планується Пекіном щодо Тайваню, тому результати ядерної ескалації з боку Росії та відповідь Заходу залишаються дуже важливими для Китаю в контексті ухвалення стратегічних рішень у майбутньому. Тому думка багатьох українських аналітиків, що Китай та Індія не дадуть Росії перейти межу, м’яко кажучи, наївна, адже вони безумовно засудять такий крок Росії, але не проти подивитись на результати для розуміння власних ядерних можливостей.

Україна має готувати стратегічну відповідь на будь-які спроби ескалації

Однак все вищенаведене стратегічно не міняє нічого для України, а тільки додає нових викликів. Одним з таких завдань є якнайшвидше набуття Україною в будь-який спосіб (отримання від партнерів, закупівля або власне виробництво) ударних засобів, здатних завдавати удари на далеку відстань. Це має бути зброя так званої "довгої руки", тобто достатньо далекобійні тактичні та балістичні ракети, крилаті ракети "повітря-земля", ударні БПЛА далекої дії та морські безпілотні апарати. Саме це має стати зброєю "неядерного" стримування, яке повинно гарантувати агресору масований і нищівний удар по військовій і промисловій інфраструктурі в разі ядерної або критичної загрози українській державі. Наявність таких засобів має застерігати не тільки РФ, а й сусідню Білорусь чи невизнане Придністров’я від використання власної території у ворожих діях щодо нашої держави.