Кінець впливу Путіна? Чому кліматичний саміт у Глазго може обернутися катастрофою для Росії

У шотландському Глазго відкрилася 26-та всесвітня конференція ООН із клімату – протягом 12 днів делегати із 200 країн вирішуватимуть, як урятувати планету від глобального потепління. Але експерти мають сумніви, що світові лідери зможуть домовитися.

Одна з причин – Російська Федерація, президент якої відмовився відвідати захід. І це не дивно, адже нова кліматична політика може спричинити економічну катастрофу для РФ. Чому? Детальніше читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

У чому суть угоди?

Як очікується, всі учасники конференції візьмуть на себе жорсткі зобов'язання щодо протидії глобальному потеплінню. Організатори розраховують, що країни запропонують цільові показники зі скорочення викидів до 2030 року, прискорять процес відмови від вугілля і почнуть швидше переходити на електромобілі, скоротять вирубки лісів, активніше заохочуватимуть інвестиції у відновлювані джерела енергії, а також нададуть допомогу бідним країнам у боротьбі з наслідками зміни клімату.

Але експерти мають великі сумніви, що кліматична конференція принесе реальні плоди. Справа в тому, що три з чотирьох найбільших країн-забруднювачів – Китай, Індія та РФ не підтримують такий підхід. Імовірно, через це російський лідер Володимир Путін відмовився відвідати захід.

"Факт того, що Росія і Китай фактично не з'явилися, викликає розчарування. І я сам розчарований... Ми зробили багато чого, але багато чого ще треба зробити, і ми повинні будемо зосередитися на тому, чого не виконує Китай, Росія та Саудівська Аравія", – заявив американський президент Джо Байден.

Росія постраждає від чистоти планети

Росія – один із лідерів із викиду парникових газів, які нагрівають нашу планету. Її економіка значною мірою залежить від експлуатації вуглеводнів – тобто нафти, газу та вугілля, які й виробляють ці викиди. Згідно з даними Організації економічного співробітництва та розвитку, РФ – найбільший у світі експортер природного газу, і на продаж викопного палива припадає 36% бюджету країни.

З цієї причини глобальні цілі щодо скорочення викидів і диверсифікації енергопостачання у бік від споживання викопного палива загрожують як російській економіці, так і її геополітичному впливу – РФ наразі постачає понад третину природного газу до Євросоюзу.

Американський журнал Time пише, що незважаючи на участь Росії в екологічному русі, "цілком може виявитися, що її пріоритет полягає не так у боротьбі зі зміною клімату, скільки у зміні наративу про те, наскільки швидко і якою мірою держави повинні скоротити свої викиди парникових газів".

Очевидно, що скорочення викидів і уникнення викопного палива становлять загрозу як російській економіці, так і її міжнародному впливу. "Сама еволюція зовнішньої політики Росії останніх 20 років була побудована на використанні позиції країни як провідного виробника викопного палива у світі... Стабільні ціни на паливо підтримують бюджет і допомагають виплачувати пенсії. Це основа підтримки військово-промислового комплексу. Єдине джерело постійного прибутку в країні", – пише The Wall Street Journal.

Окрім того, Росія не може відмовитися від видобутку нафти та газу ще й тому, що інвестиції в альтернативні джерела дуже малі. Наприклад, Китай, який є головним забруднювачем повітря у світі, активно розвиває інновації, ставши найбільшим світовим виробником електромобілів та сонячних батарей.

Путін не хоче визнавати проблеми

Володимир Путін у своєму відеозверненні назвав "унікальний" ресурс країни, який нібито дозволить зробити внесок у порятунок планети від зміни клімату. "Це поглинальний потенціал наших лісів, тундри, сільгоспземель, морів, боліт", – зазначив він.

Слова російського лідера виглядають раціональними. Проте, вважають вчені, за ними криється небажання відповідати перед світовою спільнотою за екологічні проблеми самої РФ. І ось чому:

• Жодних передумов до збільшення поглинальної потужності російських лісів немає. У країні продовжуються катастрофічні лісові пожежі. За деякими оцінками, вони є джерелами викидів від 600 мільйонів до мільярда тонн CO₂.

• За даними російської Рахункової палати, за 2020 рік "вивезення лісу із сибірської тайги було здійснено на суму понад 50 мільярдів рублів (понад 70 млн доларів. – Ред.), з яких 80% пішли до Китаю".

"І, звісно, і Росії, і Китаю очно було б поставлене запитання: а що ви в таких масштабах знищуєте легені планети? Тобто цей процес уже некерований, катастрофічний і спричинений елементарною дурістю і жадібністю", – зазначив професор російського Інституту прикладної екології Павло Сухонін.

Ще одна проблема росіян – неякісна вода. Кілька місяців тому Росспоживнагляд дозволив та нормував вміст антибіотиків та гормональних препаратів у воді, нібито відповідно до норм ВООЗ.

"Це наднедопустимо ні з наукового, ні з логічного, ні з людського погляду. До чого тут ВООЗ? Треба не нормувати, а просувати наявні технології зі знищення антибіотиків та гормональних препаратів", – зазначив експерт.

І страждають від цього не лише росіяни, а й українці. Про це нагадав президент Володимир Зеленський під час свого виступу на кліматичному саміті. "Крим з унікальною флорою та фауною став військово-морською базою РФ. А на частині Донбасу — затоплення шахт, деградація ґрунтів, нестача питної води. І все це зараз. Це загальна загроза всьому світу. У наш час біда, де б вона не сталася, стосується всіх", – наголосив політик, назвавши окуповані території "екобомбами в центрі Європи".

Перехід на "зелену" енергетику – це світова тенденція, якою йдуть розвинені держави. Але прорив можливий, лише якщо найбільші держави-джерела викидів парникових газів прискорять свій шлях до кліматичної нейтральності. Однак, як бачимо, не всі країни готові прямувати цим шляхом – для деяких фінансова вигода значно важливіша за майбутнє людства.