Відео дня
Кінець "теплої єврованни": чи зможе Європа знайти "протиотруту" від "ударів" Трампа, аби захистити себе та Україну
Зустріч у Парижі 17 лютого було терміново організовано на тлі результатів першого візиту до Європи віцепрезидента США Джей Ді Венса та міністра оборони Піта Гегсета. Лідери найбільших європейських країн зібралися, щоб виробити власну безпекову стратегію на фоні загрозливих заяв представників нової американської адміністрації, які викликали тривогу і своєю тональністю, і тим, що вони означають для майбутньої безпеки континенту. Виступ Венса в Мюнхені, в якому він відкинув загрозу Росії, став неприємним сюрпризом для союзників. Ще більшим потрясінням для них стали плани США розпочати переговори з Росією у Саудівській Аравії без участі українських та європейських представників.
Здається, після Мюнхена Європа не є в очах президента США Дональда Трампа серйозним геополітичним гравцем. Навіть там, де, як у разі конфлікту з Росією, інтереси європейців у сфері безпеки сильно порушені, їх не беруть до уваги. Посилили страхи про те, що Вашингтон може почати виведення тисяч американських військових із Європи, залишивши континент уразливим перед можливою агресією Росії. І, як повідомляє Financial Times, США на тлі переговорів із Росією можуть вивести американських військових із країн Балтії.
Про те, як США налякали Європу зміною пріоритетів та чи зможе Старий Світ захистити себе та Україну, – у матеріалі OBOZ.UA.
Нокаут по-американськи
За кілька днів Європа отримала від свого головного й багаторічного союзника та оборонця кілька болючих ударів. 12 лютого Вашингтон зробив перший залп, оголосивши про дуже сердечну телефонну розмову між Дональдом Трампом та російським диктатором Володимиром Путіним.
Далі міністр оборони США Піт Гегсет заявив союзникам у Брюсселі, що Штати мають важливіші справи в інших місцях. Найбільш помітною фразою трампівського міністра стало його попередження про те, що "реалії" не дозволять США бути гарантом безпеки Європи. Іншими словами – жодної американської підтримки. У Кремлі вже аплодували, але попереду ще були сюрпризи.
Повністю дестабілізовані, міністри оборони європейських країн вирушили до Мюнхена, де віцепрезидент США Джей Ді Венс, не давши жодної відповіді на головне запитання – як адміністрація Трампа має намір встановити мир в Україні, вибухнув лютою критикою того, як європейці керують своєю демократією і, на його думку, пригнічують свободу. Венс заявив європейським лідерам, що найбільшу загрозу їхній безпеці становить не військова агресія з боку Росії чи Китаю, а придушення свободи слова – зокрема, спроби не допустити до уряду ультраправих партій. Таким чином, Венс бачить більшу загрозу в європейських урядах, ніж з боку Володимира Путіна. Ба більше, він та Трамп не бачать підстав для спільної оборони Заходу, адже не вважає, що РФ нападе на Європу.
Насамкінець настала черга спецпредставника адміністрації Трампа з питань України та Росії Кіта Келлога завдати удару. Своїм співрозмовникам, які наполягають, що за столом переговорів "нічого про Україну без України, нічого про Європу без Європи", він сказав: українці так, європейці – ні. Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне зазначила, що помітила "цікаву зміну" серед своїх колег: "За 24 години ми перейшли від ілюзії, що США захищають Європу, до усвідомлення того, що нам доведеться робити це самим, а це вже щось зовсім інше".
"Здається, найбільш показовою реакцією на те, що відбулося, стали сльози голови Мюнхенської конференції з безпеки Крістофа Хойсгена на закритті заходу, коли він згадував виступ Венса та інші заяви американців. За президентства Дональда Трампа Штати "живуть на іншій планеті", – констатував німецький дипломат.
Звісно, лише час покаже, чи дійсно архітектури безпеки для Європи, яка існувала після Другої світової війни, більше не існує. Америка, як і раніше, в НАТО, але Європа більше не може автоматично розраховувати на те, що США повноцінно прийдуть їй на допомогу. Та буквально на наступний день після Мюнхена Financial Times повідомляє, що США на тлі переговорів із Росією можуть вивести американських військових із країн Балтії.
Кремлівсько-трампівський консенсус
Дональд Трамп та його адміністрація дали зрозуміти, що вважають Європу несуттєвим фактором у переговорному процесі. Росіяни такий розвиток подій, звісно ж, підтримали. Глава МЗС Сергій Лавров заявив, що не знає, що "робити європейцям за столом переговорів щодо українського врегулювання, якщо вони "вициганюватимуть лукаві ідеї" про заморожування конфлікту, щоб зміцнити Україну для подальшого продовження конфлікту".
Керівник найбільшої компанії-виробника зброї та військової техніки в Німеччині Rheinmetall Армін Паппергер вважає, що Європа сама винна в тому, що її усунули від переговорів щодо України, оскільки вона недостатньо інвестувала в оборону і має "слабкий вигляд".
Вже коли переговори між росіянами та американцями у Саудівській Аравії завершилися, заступник глави МЗС РФ Олександр Грушко зазначив: "Роль Євросоюзу в майбутніх переговорах щодо України виключена".
Екстрене засідання з мінімальним результатом
На цьому несприятливому фоні президент Франції Еммануель Макрон скликав екстрену зустріч у Парижі, а фактично – власну піар-акцію, "здібних і охочих" країн. Серед них – Франція, Німеччина, Великобританія, Італія, Польща, Іспанія, Нідерланди, Данія, а також голова Європейської ради Антоніо Коста, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте, які зібралися, аби обговорити – що можна "покласти на стіл, щоб претендувати на місце за ним". Ще до початку європейці вкотре пересварилися. Так, Чехія, Румунія, Словенія та країни Балтії публічно обурилися тим, що їх не покликали на саміт європейських лідерів у Парижі, засудивши "зарозумілість" французького президента.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн перед початком зустрічі написала в соцмережі X, що сьогодні безпека Європи перебуває на переломному етапі. Вона наголосила, що це стосується не лише України, а й усього континенту, і закликала до термінового посилення оборони. Але після зустрічі в Єлисейському президентському палаці реакція лідерів на найбільшу зміну системи безпеки за останні десятиліття була невтішною. Європейські лідери не висловлювали нових спільних ідей, сперечалися про відправлення військ в Україну. Знову говорили банальності про допомогу Україні, збільшення витрат на оборону та "якісь" гарантії безпеки для України після можливої мирної угоди.
Закінчили своє екстрене засідання європейці тим, що запевнили одне одного: розривати відносини зі США – погана ідея, а з Трампом треба подружитися. "Не повинно бути розподілу безпеки та відповідальності між Європою та Сполученими Штатами", – сказав Шольц. Туск додав: "Хтось також повинен сказати, що в інтересах Європи та США якомога тісніше співпрацювати". Тому не дивно, що зразу ж після зустрічі Макрон зателефонував Трампу, щоб "обговорити результати саміту та переговори в Саудівській Аравії", а фактично, найімовірніше, запевнив у повній лояльності, що Європа хоче співпрацювати з США у врегулюванні війни в Україні, як це бачать у Вашингтоні.
Миротворці: єдності немає
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у Парижі, що Європа готова та бажає взяти на себе ініціативу в наданні гарантій безпеки Україні, але яким чином, якщо європейці навіть не змогли попередньо погодити питання щодо миротворців.
Цього разу роль головного ідеолога ідеї "миротворці в Україні" на себе взяв британський прем'єр Кір Стармер. Він заявив, що Європі потрібно бути активнішою, наприклад, щодо відправлення військ в Україну. Британські депутати вже навіть хочуть проголосувати за ухвалення такого рішення після мирної угоди.
Не врятував миротворчу ідею навіть той факт, що Франція запропонувала обговорити питання щодо створення "сил забезпечення", які будуть розміщені за лінією бойового зіткнення, а не на ній. Навіть проти такого кроку висловилися Німеччина, Італія, Польща та Іспанія. Канцлер ФРН Олаф Шольц зазначив, що до встановлення міцного миру це питання не слід обговорювати, а прем'єр Італії Джорджа Мелоні назвала відправлення військ "найскладнішим і найменш ефективним" з можливих варіантів підтримки України. Польща не відправлятиме свої війська, заявив прем'єр-міністр Дональд Туск, але пообіцяв матеріально-технічну та військову допомогу.
Європейські лідери знову попросили допомоги у США, тобто заявили, що вони повинні мати гарантії американської участі, навіть якщо американських військ не буде на землі, щодо ключових систем озброєнь, ППО, повітряного прикриття, супутникової розвідки тощо. Але все це залежатиме від того, яку угоду буде укладено і чи прийме її Україна. З цієї причини багато інших європейських лідерів заявили, що обговорення є передчасним.
Про те, що Європа самостійно не зможе найближчими роками забезпечити гарантії безпеки для України без США, заявив і міністр оборони ФРН Борис Пісторіус.
"Ми маємо чітко розуміти, що в нас великий розрив у силах стримування. Без потужностей США ми не зможемо забезпечувати гарантії безпеки для України як мінімум у найближчі роки", – вважає він.
ЄС прискорить вступ України
Та все ж Європа прагне допомогти. Наприклад, Урсула фон дер Ляєн заявила, що має намір "активізувати роботу щодо прискорення процесу вступу України до ЄС", оскільки "вже досягнуто значного прогресу". Але поки що не може зламати опір прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який вже заблокував початок переговорів.
"Угорщина дійсно заблокувала процес вступу України до ЄС", – повідомила віцепрем'єрка з питань євроінтеграції, міністерка юстиції України Ольга Стефанішина. Через що представники країн ЄС не змогли затвердити офіційне запрошення на адресу України до відкриття першого кластера переговорів про вступ до ЄС, вимагаючи розширити перелік умов, висунутих Україні. Наскільки тривалу затримку позиція Угорщини може спричинити, Стефанішина прогнозувати не взялася.
Російські мільярди на американську зброю – чи буде вирішено питання
Чим реально могли б уже сьогодні допомогти Україні європейці, так це зважитися на конфіскацію російських мільярдів, які заморожено переважно у ЄС. Тема арешту активів РФ на близько 300 млрд євро була однією із центральних у Мюнхені, але знову "поговорили та розійшлися думати далі".
При цьому Дональд Трамп заявив, що готовий дозволити Європі купувати зброю американського виробництва для передачі Україні, що потенційно дозволить Україні використати американську зброю, навіть якщо США припинять військову підтримку.
Американці хочуть отримувати більше, не вибираючи методів досягнення результату
"Європа стала заможною і щасливою завдяки трьом елементам. Вона брала дешеву робочу силу від Китаю, дешеву енергетику від РФ і дешеву безпеку від Штатів, сама не витрачалась ні на перший, ні на третій напрямок, як належно. Таким чином ставши залежною від цих трьох факторів. І коли Росія напала на Україну, вони не змогли дати їй належної відсічі ні в 2014-му році, ні в 2022-му" – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, представник України при ЄС у 2008-2010 роках Андрій Веселовський.
Дипломат вважає, що Штати все ж не проти бути гарантами європейської безпеки, але хочуть отримувати за це значно більше. Адже американці мали від Європи за свою "ядерну парасольку" набагато менше, аніж отримували європейці.
"За рахунок того, що Європа мала дешеву безпеку і енергоресурси, вона стала постачати в Сполучені Штати більше свого експорту. Коли Трамп кричить, що в нас нерівноправна торгівля, що Європа нас завалює своїми товарами, а сама не купує наші, то тут теж є певна правда, тому що Європі дешевше виробляти ці товари за рахунок цих от складників. Трамп хоче і далі контролювати Європу, управляти нею, використовувати її в своїх інтересах, бо це великі маси людей і інтелектуальний продукт, але вони хочуть це робити з прибутком", – зазначає Андрій Веселовський.
Однак методи, які використовує Трамп, щоб досягти цього результату, викликають сумніви. На думку дипломата, сьогодні американці активно розсварюють Європу, кидають туди наративи не просто образливі, а абсолютно принизливі і значною мірою брехливі. Саме тому Ілон Маск та інші і хочуть викреслити можливість викриття неправди в соціальних мережах. Для того щоб можна було образити і не отримати по заслугах за образу. І ось Європа опиняється в такій ситуації, коли ніби той хоче допомогти або вийти на рівні, а не може, і чи зможе у найближчій час – велике питання.
"Щодо екстреної зустрічі, то Макрон її скликав для того, щоб посилити власний авторитет усередині країни, а не для вирішення питань. Він розуміє, що вирішувати питання на такому заході неможливо, бо він не представляє увесь ЄС, і навіть якусь дуже сильну групу, якій всі довіряють. Важливою була участь Кіра Стармера. Британці перші і, власне, єдині, хто серйозно говорить про необхідність надсилання військ в Україну, тому що Стармер знає, що в його державі більшість виборців його підтримує", – вважає Веселовський.
"Щодо переговорів та ігнорування Європи у цьому процесі, то хто реально її може представляти на переговорах? На сьогодні є чудова ідея щодо окремого спецпредставника, і дай Боже, щоб вона реалізувалася, щоб знайшлася серйозна фігура з відповідним мандатом.
Загалом я вважаю, що Європа все ж матиме місця за столом переговорів. Те, що в Саудівській Аравії відбулася зустріч США та РФ, – це абсолютно правильно. Американці хочуть вирішення європейського конфлікту, їм це потрібно. Вони промацують шлях щодо того, з яких позицій братися за його вирішення. І для цього їм треба побачитися з росіянами і почути реально, що вимагають зараз у Кремлі. Ми знаємо, що вони почують, але американці хочуть бути впевненими в тому, що почують саме цю ахінею, зафіксувати це, привезти це Трампу і сказати: дивіться, батьку, вони зовсім невиправні, з ними треба говорити якось інакше, треба шукати щось інше. Я особисто бачу так цей шлях", – зазначив Андрій Веселовський.