УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Каспаров: літній диктатор Путін втрачає контроль і нічого не може запропонувати Росії. Інтерв'ю

Каспаров розповів, що думає про правління Путіна

Міфологія російського президента Володимира Путіна, як про людину, яка звільнила Росію від жахливих 90-х і підвищила рівень життя – в минулому. Зараз з ним асоціюється лише наростання проблем як із диктатором, що старіє і який нічого не може запропонувати, а лише чіпляється за владу – сказав в інтерв'ю OBOZREVATEL 13-й чемпіон світу з шахів і політик Гаррі Каспаров.

У першій частині інтерв'ю читайте, чому пандемія коронавірусу не спровокувала, а лише оголила проблеми, які спричинили світову кризу, і як у цьому контексті виглядає путінська Росія.

– Останнім часом дедалі частіше чую й читаю, що Путін готується піти з посади президента. Основна причина – проблеми зі здоров'ям.

– Як відомо, в будь-який диктатурі здоров'я вождя – одна з головних державних таємниць. Все, що ми чуємо, маємо сприймати певною мірою зі скептицизмом. А ось стан здоров'я, наскільки він дозволяє Путіну тримати кермо влади – за численними непрямими ознаками можна припустити, що щось там відбувається. Як відомо, диму без вогню не буває. Плюс постійно читаємо різноманітну інформацію, яка підтверджується тим фактом, що Путін ховається.

– У бункері.

– Від громадськості в бункері. Зрозуміло, вірус, у нього все-таки вік такий... Але політичне тло в Росії говорить про те, що найімовірніше, йдуть різноманітні процеси, звичайно, приховані від нас. У диктатурі завжди все відбувається за зачиненими дверима. Як кажуть, сутичка бульдогів під килимом.

Також пішло багато зливу про особисте життя Путіна, про його позашлюбних дітей, про його зв'язки – тобто про гроші. Насправді є відчуття, що Путін повністю перестав контролювати ситуацію.

Безумовно, він усе ще залишається головним гравцем. Але питання: як довго це триватиме – ми не знаємо. Повторюю, ми можемо орієнтуватися тільки на непрямі ознаки. І за ними в останні дні в мене складається відчуття, що ситуація змінюється.

Інша справа, що чекати негайних змін не доводиться. Але стрижень системи підточується, що вселяє певний історичний оптимізм. Саме диктатор є центральним стержнем, який підтримує баланс. Зникнення цього стрижня призводить всю систему в стан хаосу.

Російський президент Володимир Путін може покинути свій пост у 2021 році.

Загалом ситуація в Росії вкрай несприятлива для будь-якої політичної кризи. Як ми бачимо на прикладі Білорусі, люди втомлюються від будь-якого диктатора. Міфологія путінського режиму вичерпана. Путін, який приніс країні позбавлення від жахливих 90-х і підвищення рівня життя, – в минулому. Зараз наростання проблем асоціюється саме з ним, як із диктатором, що старіє і який нічого не може запропонувати, а лише чіпляється за владу.

– То він залишиться у 2021-му при владі в Росії чи піде й передасть свій пост іншому?

– Складно собі уявити Путіна, що віддає важелі влади і зберігає вплив. У 2008-му він поставив на своє місце Медведєва. Але тоді він був набагато молодшим, ситуація була більш перспективною, та й настрої в країні були іншими. Але і тоді Путін почав сіпатися, ситуація викликала у нього дискомфорт, і він прибрав Медведєва.

Зараз у нас абсолютно інша історія, коли він має піти, віддавши всі важелі влади.

Путін реально підім'яв під себе весь простір. І я не можу уявити, як він зможе впливати на різні конкуруючі в Росії групи, не маючи під собою президентського крісла. Але якщо Путін його дійсно віддасть і піде, це буде пов'язано насамперед із катастрофічним погіршенням здоров'я. Ніякі інші причини його до цього не підштовхнуть.

– 2020 й рік – рік тотальної кризи, повний вихід із зони комфорту, чи не так?

– Історія людства – це не рівна дорога, викладена асфальтом або плиткою. Завжди є злети й падіння. Я за природою оптиміст і вважаю, що ми рухаємося вперед і розвиваємося. Не знаю, в якій точці кризи ми перебуваємо зараз, але можуть бути й інші кризи.

Пандемія вплинула на уявлення про ризик. Всі хотіли мінімізувати його, основне завдання полягало в безпеці. Через це затихли космічні програми, були заморожено чимало розроблень, які вимагали ризику. Ринок акцій зростає саме в умовах, коли є певна гарантія позитиву, а ризик зведений до мінімуму.

Багато рішень останніх 20 років базувалися на друкуванні грошей. Це був найнадійніший спосіб закрити проблему. Зараз виникає нова реальність, повертається елемент ризику. Без нього не досягнути результату, і в цьому плані прорив у фармакології я вважаю найважливішим.

Як підуть справи далі – невідомо. Адже, окрім пандемії, є й інші проблеми. Наприклад, кліматичні. Але основна проблема, на мій погляд, – співвідношення сил між вільним і невільним світом і готовність першого використовувати свої конкурентні переваги, щоб розширювати територію свободи.

– Останні роки людство дуже переживало, що через широке впровадження штучного інтелекту, самі люди опиняться нікому непотрібними. А тепер виявилося, що без людини безпечне майбутнє неможливе. Світу потрібні біотехнологи, епідеміологи, вірусологи.

– Насправді зрозуміло, що саме IT-технології дозволяють різко підвищити якість будь-якої роботи. Говорячи про роботів, ніхто б зараз не відмовився від роботів-санітарів, роботів-водіїв. Ну і, крім того, комп'ютерні розробки дозволяють відповісти на багато питань, які хвилюють буття.

Епідемія коронавірусу триває у світі з кінця 2019 року.

Штучний інтелект і взагалі всі нові технології, з одного боку, звичайно несуть природний розрив зі старою економікою, як і будь-яка нова технологія. Завжди спершу відбувається певний обвал старих економічних моделей, але вони створюють нові робочі місця. Цей економічний обмін є нормальною частиною людського прогресу.

– Не можу не відзначити успіх серіалу на Netflix "Хід королеви", який ви консультували. Очікували такого ефекту?

– Звичайно, я сподівався на успіх, але те, що сталося, перевершило найсміливіші очікування. Навіть бурхлива фантазія не могла уявити, що вийде така дивовижна компіляція різних факторів.

Але там склалося багато речей. Це і справді важка доля дівчинки, яка могла б загубитися. Багато в чому тут є відповідь на історію Фішера (Роберт Фішер за версією журналу Sahovski informator, – найсильніший шахіст XX століття. – Ред). Я часто про це писав, що це не шахи зробили його таким. Насправді вони тримали його в нормальному стані і блокували загрозу виходу з нього.

Головній героїні в "Ході королеві" шахи теж допомагають подолати примхи характеру, пристрасть до пігулок, до алкоголю.

Моя роль була – гарантувати ідеальність шахової частини, використовувавши партії відомих шахістів. Зазвичай існує безліч помилок, це не туди пішло, це там не так стоїть. Шахісти постійно звертають на це увагу. Намагався, щоб будь-яка партія максимально відповідала опису книги.

Можу тільки порадіти за успіх серіалу, тому що для шахів – це, звичайно, велика підмога, особливо для жіночих. Ця історія показує, як добре можуть грати жінки. Окрім цього, шахи допомагають розвивати характер і долати труднощі. І це одна з основних тез фільму.

– Зараз часто граєте, до речі?

– Я вже 15 років не граю. Для мене слово "грати" означає займатися цим професійно.

Але за всім слідкую, постійно проводжу заняття. Kasparov Chess Foundation працює кілька разів на рік із молодими зірками. Я трошки рухаю фігури в інтернеті, але для мене це хобі. Більше розслаблення, а не напруга.