Рік тому Україну сколихнула катастрофа літака МАУ: чому мовчить Іран і коли покарають винних

Рік тому, 8 січня 2020 року, поблизу аеропорту іранської столиці Тегерана о 6:14 за місцевим часом системою ППО російського виробництва було збито літак Boeing 737-800 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України". Всі 176 осіб, які того дня летіли до Києва, загинули. Серед жертв – 11 українців, це члени екіпажу та двоє пасажирів.

Формально Іран визнав свою вину майже одразу, лідер країни Хасан Роухані заявив, що шкодує про трагедію і висловлює всім глибокі співчуття, однак розслідування досі незавершене, ніхто не покараний, а родичі жертв так і не отримали від винуватців катастрофи матеріальних компенсацій.

Тож хто затягує перемовини та як українська влада надалі обстоюватиме інтереси країни – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

"Чому досі мовчить Іран?"

Напередодні річниці трагедії в столичному кінотеатрі "Мультиплекс" було презентовано документальну стрічку про трагедію "Таємниця загибелі Ромео". "Ромео", – тому, що в бортовому номері літака була літера "R", і саме тому в компанії МАУ цей борт називали ім’ям відомого героя Шекспіра. Фільм зняв режисер та журналіст Леонід Канфер, зібравши кадри з місця падіння авіалайнера та записавши свідчення родичів загиблого екіпажу. Крізь всю стрічку проходить ключове питання: "Чому досі мовчить Іран?"

Тегеран водить за ніс увесь світ та годує обіцянками

Увесь минулий рік іранська влада без перебільшення годувала різними обіцянками як Україну, так і інші країни, громадяни яких загинули в катастрофі. Наприклад, нам обіцяли передати проєкт технічного звіту щодо причин авіакатастрофи, потім запевняли, що виплатять компенсацію рідним загиблих.

І якщо звіт таки передали в останній день 2020 року, майже через рік після аварії, то коли й по скільки можуть виплатити компенсації – невідомо. Поки що офіційний Тегеран через свої медіа натякає на цифру у 150 тисяч доларів за кожного загиблого. Хоча ще місяць тому йшлося про 200 млн євро в сумі, однак через серйозні дискусії всередині іранського суспільства цю ідею відкликали.

Це говорить про те, що внутрішні проблеми для іранської влади важливіші за міжнародний тиск. Власне, на це також натякає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, затягування в розслідуванні можна пояснити суто внутрішньополітичними розкладами Ірану, де насправді не всі позитивно оцінили факт, що держава взяла на себе відповідальність за збитий літак.

"Ми в жодний спосіб не втручаємось у внутрішні справи Ірану, ми налаштовані на врегулювання цього питання. Бо це не політика, не право й не фінанси. Це питання моралі перед близькими й родичами жертв загиблих", – пояснив він OBOZREVATEL.

За його словами, загалом Україна досить обережно ставиться до названих в іранських медіа сум щодо компенсації родичам загиблих і, що називається, фільтрує кожне повідомлення.

"Досвід останнього року навчив нас вкрай обережно ставитися до інформації іранських медіа. Поки я не отримаю офіційну пропозицію від іранського уряду, ми не зважатимемо на жодні повідомлення в новинах щодо цифр. Закликаю українців робити так само. Навколо цього питання забагато інформаційного шуму", – підсумував Кулеба.

З власних джерел OBOZREVATEL відомо, що названа Іраном сума в 150 000 тисяч доларів не влаштує українську сторону. Тут розраховують на більші матеріальні поступки і обіцяють жорстко стояти на своєму, захищаючи інтереси країни, авіакомпанії та родичів загиблих.

Україна звернеться до суду

В України є ще одна опція "притиснути" Іран – звернутися також до Міжнародного суду. Про це, до речі, попереджував заступник глави МЗС Євген Єнін ще торік у травні.

"Якщо переговорний процес зайде в глухий кут, ми звернемось до Міжнародного суду ООН і до інших міжнародних арбітражів. Йдеться не тільки про Україну, а про єдиний фронт держав (громадин ярких загинули в катастрофі. – Ред.) Канади, Великобританії, Швеції, Афганістану", – сказав він.

Не заперечує цього й український експерт-міжнародник Андрій Бузаров. Правда, подати до суду може якраз не Україна, а Канада, яка, до речі, втратила 82 громадян, сказав він.

"Перемовини з Іраном затягнуться до кінця року, бо повного консенсусу досі нема. Ймовірно, що справа дійде до суду. Хто його ініціює – не знаю. Можливо, канадці. З приводу суми компенсації, то у світі розцінок як таких немає. Все залежить від домовленостей", – уточнив він.

Проте, за його словами, незважаючи на нинішнє "загострення" поміж країнами, в Тегерані не зацікавлені у розриві відносин з Україною, яка є для нього важливим економічним партнером.

Що кажуть у МАУ, яка втратила найдосвідченіший екіпаж та найновіший літак

Відразу після трагедії президент МАУ Євгеній Дихне заявив, що компанія втратила один із найнадійніших екіпажів та кращий зі своїх літаків. А на днях запевнив, що замовчати трагедію Ірану не вдасться.

У пресслужбі МАУ OBOZREVATEL уточнили, що компанія не виступає у перемовинах з Іраном як окрема самодостатня сторона. Їхні представники входять у одну з робочих груп як учасники делегації від України. На їх думку, перемовини з відшкодування збитків затягнулись через пандемію коронавірусу, яка викликала також і економічну кризу.

Хронологія подій авіакатастрофи

Щоб зрозуміти, чому Іран цілий рік тягне сірка за хвоста й не передає жодній із постраждалих країн офіційних даних та документів, наводимо хронологію подій:

• Відразу після авіакатастрофи іранська влада спростовувала свою вину, хоча повинна була знати напевно – пасажирський літак було збито ракетами ВПС. Саме тоді загострилися відносини поміж Іраном та США через ліквідацію американськими спецслужбами військового діяча та терориста Касема Сулеймані. У світі говорили про ймовірність ракетного удару до Тегерану, однак пасажирське авіасполучення над територією Ірану скасовано не було.

• Після збиття літака провідні країни світу одноголосно заявили: за даними їхніх спецслужб та розвідок, в український літак влучила ракета, випущена з території Ірану. У мережу навіть потрапило відео, на якому видно – літак таки збили. Ймовірно, що під тиском міжнародної спільноти через три дні після авіакатастрофи лідер Ірану визнав: авіалайнер був збитий, але випадково, через "людський фактор". Мовляв, напередодні трагедії система ППО була переміщена із попереднього місця. Відповідальним за це вважають оператора ракетної системи, який порушив правила ведення вогню.

• Через місяць після трагедії Іран почав зволікати з процесом перемовин як із Україною, так і з іншими країнами, громадяни яких загинули в катастрофі. Взяти хоча би те, скільки часу зволікали з розшифруванням "чорних скриньок"! Зазвичай це роблять у перші ж дні після авіакатастрофи, у випадку ж з Іраном – розмови українського екіпажу оприлюднили аж через 8 місяців – 23 серпня 2020 року. Україні, до речі, "чорні скриньки" досі так і не передано.

Такими діями іранська влада лише провокує ще більшу кількість запитань як до себе, так і до слідства, яке начебто веде. Канада досі переконана: чимало ключових нюансів трагедії приховано й не оприлюднено. Наприклад, досі не відомі посади та імена тих шістьох осіб, проти яких Іран нібито відкрив провадження через збиття літака.

"В обставинах справи, які відомі на цей момент, є ознаки некомпетентності, нерозсудливості й безглуздої зневаги до невинних людських життів. Я не вірю в людську помилку як причину інциденту", – заявив глава МЗС Канади Франсуа-Філіп Шампань у грудні минулого року.

То коли ми почуємо відповіді?