Відео дня
Про військовий удар по Ірану, вбивство Сулеймані та "миротворця" Путіна: ексклюзивне інтерв'ю експосла Ізраїлю в Україні
Американці вважатимуть за краще не завдавати удару по Ірану через ракетний обстріл своїх баз в Іраку, а змушуватимуть керівництво країни піти на поступки шляхом тиску. Сам Іран неспроможний воювати зі США, тому використав терор і погрози – розповів у інтерв'ю OBOZREVATEL колишній ізраїльський дипломат, посол в Україні та Росії Цві Маген.
– Чи будуть США завдавати удару по Ірану через ракетний обстріл американських військових баз в Іраку?
– США підвищують рівень тиску на Іран, щоб залучити його до якихось переговорів. Можливо, цього разу Іран буде поступливішим у цьому процесі. Найімовірніше, американці вважатимуть за краще не воювати. Іран не хоче піддаватися на тиск США, а намагається щоразу реагувати асиметрично. Можливостей для протистояння у нього немає, тому він використав терор, удари по судноплавству та інших об'єктах у районі Перської затоки.
– Іран пригрозив ударами по Ізраїлю та ОАЕ в разі військового удару американців. Наскільки велика ймовірність масштабної війни на Близькому Сході?
– Іран погрожує, але він не в змозі вести реальні військові дії, тим більше проти США. І знаєте, проти Ізраїлю теж. Все це має зовсім інший ефект і направлено в русло інформаційної війни, мовляв, ми такі сильні. Іран намагається торгуватися з приводу фіналу майбутніх результатів.
– Як Ізраїль ставиться до конфлікту США та Ірану?
– В Ізраїлю свої розбірки з Іраном останні чотири роки, а то й більше. Ізраїль завдає ударів по всіх іранських об'єктах у Сирії, вважаючи, що вони налаштовані проти нього. Ізраїль не дає Ірану облаштуватися у Сирії, це не простий конфлікт. Тому Іран не зміг ввести туди свої війська і це добре. Якби ввів, було б тільки гірше. Його неодноразово попереджали – якщо перейде якусь заборонену межу, буде завдано удару. Ізраїль вміє це робити, делікатно кажучи. Звісно, ніхто не хоче вести військових дій, але якщо доведеться, Ізраїль спокійно може розібратися з цим.
– Чи є в Ірану ядерна зброя?
– Ні, ядерної зброї у нього немає і це основна причина всієї цієї світової суєти. Всі намагаються зупинити процес її створення. Незважаючи на це, Іран погрожує, що продовжить розробляти її, мовляв, йому не подобається, як до нього ставляться і у нього свої плани на майбутнє. Упевнений, що Ірану не дадуть створити ядерну зброю.
– Чому Іран проводить таку агресивну політику?
– Його можна порівняти з комунізмом, який хотів захопити весь світ і планував світову революцію. Іран теж націлений на створення світової імперії, але спершу – на регіональну імперію. Він хоче об'єднати мусульман усього світу і, будучи вже світовою державою, захопити владу. Цим марить весь ісламський радикальний табір, Іран підняв планку вище і націлений на світове лідерство. Тому займається Ісламською революцією. Власне, Касем Сулеймані здійснював підривні дії на предмет розширення впливу. І, до речі, Іран захопив вплив у чотирьох державах регіону – Іраку, Сирії, Ємені та Лівані. Його намагаються зупинити, весь регіон дуже стривожений. Тепер Іран розвиває штучну ворожнечу з Ізраїлем, йому потрібен противник, проти якого можна дружити і об'єднуватися.
– Чи обов'язково було вбивати Сулеймані, не можна було уникнути його ліквідації?
– Як на мене, це була правильна операція. Щоб не знищувати масу народу, можна прибрати одну людину, і буде той самий ефект. Так що людям краще. Незважаючи на весь цей фестиваль навколо його похорону, не всі в іранському керівництві висловлюють жаль з приводу його смерті. Насмілюся припустити, що в Росії теж не всі про це шкодують, як і в усьому регіоні. Сулеймані був ватажком діяльності агресії Ірану, і цей табір якраз не збирався домовлятися зі США. Він підняв планку терористичної активності проти США, так що це закінчилося. Але рано чи пізно його хтось прибрав би, і добре, що це зробили американці.
– Його смерть ускладнить спробу домінування Ірану в регіоні?
– Відчуваючи тиск, Іран хоче знайти спільну мову і домовитися про якесь перемир'я із Заходом і усім світом. Країна перебуває під дуже жорстким економічним і політичним тиском і під серйозними санкціями. Нагадую, що в самому Ірані відбуваються заворушення, і це результат економічного спаду. Тому основна мета керівництва – вижити. Рано чи пізно, але вони будуть змушені прийти до якогось спільного знаменника.
– Населення Ірану влаштовує ізоляція їхньої країни?
– Побутує думка, що основна маса населення, тим більше молоді, вважала б за краще змінити цю форму режиму. Даний процес вже виливається на вулиці, тому керівництво і схвильоване.
– Режим може змінитися?
– Сам по собі режим не буде змінюватися, але під тиском він може здати позиції та пом'якшити зовнішню політику. А ось внутрішню не впевнений.
– Які інтереси у Росії на Близькому Сході?
– Вони здебільшого глобального спрямування. Росія вважає себе кандидатом на одну з провідних держав світу, тому вибудовує свою присутність у різних регіонах. У цьому сенсі Близький Схід дуже серйозний і Росія хоче бути там провідною державою. В порівнянні зі східною Європою у неї там більше шансів. Там у них погано виходить. Досягненнями на Близькому Сході можна компенсувати невдачі, зокрема в Україні.
– Це правда, що саме Сулеймані запропонував Росії ввести війська у Сирію?
– Так, і Росії це сподобалося. Іран не мав наміру вводити туди свої війська, і Росія в цьому плані справді отримувала бонуси, продовживши боротьбу на боці режиму. А так із боку, чужими руками, чому б і ні? Росія в цьому випадку була для Ірану допоміжним видом зброї.
– З чим був пов'язаний несподіваний візит Путіна в Сирію після вбивства Сулеймані?
– Путін намагається налагодити переговорний процес між Іраном та США, розрулити ситуацію в Сирії, включаючи присутність Ірану й інтереси Ізраїлю. Путін тепер фігурує як фактор, який провадить різновид миролюбної політики. Він посередник. Йому потрібно налагодити свій статус у Сирії і в регіоні, і заодно налагодити відносини із Заходом, зокрема зі США.
– Як у нього виходить?
– Все непросто, Росія поки гравець на цьому полі, і якщо досягне певних результатів, то не виключено, що у неї вийде. Але в цій кризі важко щось передбачити однозначно.
– Зі стратегічної точки зору, чи розумно було Росії втручатися у конфлікт на Близькому Сході?
– Розумно в тому плані, що вона хотіла вести свою гру на глобальному рівні, і це була одна з небагатьох можливостей це зробити. Але, прийшовши на Близький Схід, вона опинилася в дуже складному оточенні, адже всі регіональні гравці, Ізраїль, Туреччина, Іран та інші арабські держави навколо Саудівської Аравії, які присутні в Сирії, ведуть між собою непростий конфлікт. Росії довелося його розрулювати, але вона досі так і не змогла його вирішити.
– Чому Росії важко проводити свою політику у Східній Європі, а на Близькому Сході ні?
– У Східній Європі їй протистоїть НАТО, там іде досить жорстка гра. Результати для Росії не дуже позитивні. Це санкції, тиск і це поки змінити неможливо. Ось на Близькому Сході Росія вважає, що набула статусу регіонального і дуже крутого гравця і це впливає на її статус на глобальному рівні. В цьому плані у неї більше результатів, ніж у Східній Європі.
– Війна у Сирії завершується?
– Завершується протистояння опозиції та режиму. Але там не завершується присутність інших гравців, які з'ясовують взаємини між собою. Хоча перестрілки вщухають, але сама Сирія в дуже жалюгідному стані. Асад залишається при владі, проте реального впливу в усій Сирії у нього немає.
– ІДІЛ знищено?
– У Сирії він розбитий, але це не означає, що розбиті його ідеї. Це не точкова або регіональна організація, тому я б не сказав, що вони остаточно зникли. ІДІЛ існує і ще дасть про себе знати.
– За дивним збігом обставин, вранці 8 січня під час вильоту з Тегерана розбився український літак авіакомпанії МАУ. За однією з версій, за даними ЗМІ, його збила іранська ППО. І, можливо, випадково.
– Це не виключено, але малоймовірно. Поки немає доказів цієї версії. Не дуже зрозуміло, для чого їм стріляти по літаку, та ще у себе у столиці. Це несерйозно. Але все може бути, міг хтось і помилково випустити ракету. Також літак міг впасти через технічну несправність.