Блог | Нагадаймо нашим німецьким камрадам: не варто ставати посібниками Гітлера наших днів
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Історія з німецьким моряком високого рангу, якому не шкода "проявити трохи поваги [військовому злочинцеві Путінові]... якої він вимагає, а може і заслуговує" – має ще один аспект.
Він у тому самому виступі каже, що країни Балтії – то не Україна, бо вони були суверенними і їх було окуповано, а Україна "була в СССР".
Тут є робота для нас.
УНР була суверенною теж. І була окупована теж, як і три балтійські держави, тільки за двадцять років до того. І це треба вголос промовляти всюди і завжди. Бо ми маємо прапор УНР, герб УНР, гімн УНР, але суть держави – УССР. На жаль, для влади спадщина УНР і традиції Державного Центру УНР в екзилі, який існував до 1992 року, це бла-бла лише для пам'ятних дат і безплідних символічних кроків. На рівні практики – борці за Україну зі зброєю в руках часто не є реабілітовані досьогодні(!) і є "бандитами", а чекісти, міліціонери, оці всі ЧОНи, комсомольські загони, а пізніше – кагебісти і судді, які карали на смерть націоналістів і інших ворогів совєтської влади – заслужені громадяни.
У Шухевича і Стуса, якби вони дожили до наших днів, була б пенсія 2700 грн., у їхніх вбивць – в десятки разів більше.
Треба не на словах, а ділом, спеціальними заходами в різних ділянках життя утверджувати розрив з совєтським минулим. І, звісно, вголос нагадувати нашим німецьким камрадам, що вони є пособниками гітлера наших днів. Того самого, хто "заслуговує поваги".