Відео дня
Дострокові вибори у Франції: прокремлівська ультраправа партія планує захопити уряд. Чи залишиться Макрон головним яструбом ЄС
Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розпуск Національних зборів (нижня палата французького парламенту) й призначив дострокові вибори на 30 червня – 7 липня.
Він пішов на цей крок після оголошення підсумків виборів до Європарламенту, на яких його коаліція поступилася ультраправим. Оголошення дострокових виборів – великий сюрприз для країни та величезний ризик для Макрона. Востаннє Нацзбори у Франції розпускали 1997 року, тоді це зробив президент Жак Ширак.
Про те, як дострокові вибори у Франції можуть змінити політику країни стосовно ЄС та України, – у матеріалі OBOZ.UA.
Заява навряд чи була спонтанною
Зважаючи на те, що результати виборів майже повністю збігаються з результатами попередніх опитувань, Макрон мав достатньо часу, щоб зрозуміти реальний стан речей та зважити всі варіанти. Тому можна припустити, що він розумів, до чого йде, і заздалегідь спланував свою реакцію. До того ж сьогодні більшості у Національних зборах він не має, тому будь-який закон проходив зі скрипом.
Можливо, таким кроком Макрон сподівається, що його партія "Відродження" зможе взяти реванш на позачергових виборах або що інші союзні партії виступлять краще. Але існує велика ймовірність, що ні Олімпіада у Парижі, ні Євро-2024 не зможуть активізувати макронівський електорат і відтягнути прибічників ультраправих, і тому "Національне об'єднання" має шанси перемогти знову. Може, не з таким розгромним рахунком, але досить впевнено, щоб стати найбільшою партією у Національних зборах. І тоді у Франції може з’явитися ультраправий прем'єр-міністр.
Опоненти Макрона значно покращать свої результати у парламенті
Хоча європейські вибори принесли впевнену перемогу партії Ле Пен, вибори до національного парламенту навряд чи будуть такими ж успішними для ультраправих. Так, "Національне об’єднання" точно отримає більше місць у парламенті, але чи достатньо, щоб мати можливість сформувати уряд, – це ще велике питання.
За чинного президента може зіграти існуюча система виборів, яка присутня у країні. На парламентських виборах у Франції не використовується така ж виборча система, що й на європейських виборах. Для того, щоб отримати місце депутата, кандидат повинен набрати 50% у першому турі або, якщо ні, змагатися ще й у другому турі.
Оскільки французи розглядають Брюссель як дуже віддалену проблему, на європейських виборах зазвичай протестне голосування виражається найсильніше. До того ж на виборах до законодавчих органів історично віддають перевагу більш традиційним партіям. По суті, ультраправому кандидату набагато важче отримати місце у національному парламенті.
Макрон, імовірно, використає наступні три тижні для мобілізації прихильників проти ультраправої загрози. Такий заклик до об’єднання спрацьовував у минулому, але нині ультраправі є мейнстримом не тільки у Франції, але й загалом у ЄС. Тому сьогодні існує великий шанс, що "Національне об’єднання" може отримати більшість місць у парламенті й змусити президента сформувати коаліційний уряд, що дасть ультраправим непередбачену владу.
Опитування, проведене Toluna Harris Interactive for Challenges і M6, показало, що "Національне об’єднання" може на дострокових виборах отримати від 235 до 305 депутатів, що потенційно більше, ніж поріг, необхідний для більшості, адже у французькому парламенті 577 депутатів.
Навіть якщо "Національне об’єднання" набере більшість у французькому парламенті, Макрон залишиться президентом ще три роки й усе ще відповідатиме за оборону та зовнішню політику. Але він втратить контроль над внутрішнім порядком денним, включно з економічною політикою, безпекою, імміграцією та фінансами, що, своєю чергою, вплине на інші чинники, такі як допомога Україні, оскільки йому потрібна буде підтримка парламенту для фінансування будь-якої пропозиції в межах бюджету Франції.
Ультраправі проти ЄС та України
Лідер виборів Жордан Барделла, молодий голова "Національного об'єднання", хоче повністю підкорити загальноєвропейські інтереси національним. Саме він і є головним претендентом на посаду прем'єр-міністра на дострокових виборах цього літа від ультраправих. За словами Барделли, для нього Європа надто велика, тому він категорично проти розширення ЄС на Туреччину, Балкани та Україну. Він вимагає жорсткого контролю над імміграцією, відновлення внутрішніх європейських кордонів.
Стосовно результатів євровиборів, Барделла пропонує оцінити їхні підсумки як попередній тур голосування проти політики Макрона та як заявку на перемогу на майбутніх президентських виборах 2027 року.
Французька політикиня Ле Пен, неформальна лідерка "Національного зібрання", ніби й засудила російську агресію з початку повномасштабної війни, але її партія утрималася від резолюції, яка підтримує франко-українську угоду про безпеку, виступала проти приєднання України до ЄС і відправлення українцям ракет великої дальності й неодноразово утримувалася на голосуваннях щодо допомоги Україні.
У доповіді слідчої комісії парламенту Франції, опублікованій у червні минулого року, йшлося про те, що "Національне об'єднання" стало "трансмісійним ременем" РФ, партія слугувала "каналом зв’язку" для російської пропаганди, а заяви Ле Пен про анексію Криму "слово в слово перегукуються з офіційною мовою режиму Путіна".
До того ж встановлено, що Ле Пен користувалася фінансовою допомогою з кремлівським присмаком. Так, десять років тому її партія взяла позику у російсько-чеському банку на виборчу кампанію. У 2022 році позика вже мала угорську прописку.
Стосовно Ле Пен, то вона планує утретє балотуватися на президентських виборах 2027 року, і нинішні результати ще більше її надихнуть.
У Брюсселі з жахом сприймають її появу в Єлисейському палаці, де вважають, що Франція створює в такий спосіб серйозні виклики для єдності ЄС. "Національне об’єднання" хоче остаточно вийти з об’єднаного командування НАТО й виступало проти багатьох знакових законодавчих заходів ЄС за останні роки.
Після євровиборів Ле Пен укотре виступила проти інтернаціоналізму ЄС, заявивши, що хоче "покласти край цій болісній епосі глобалізму".
Макрон і надалі визначатиме зовнішню політику Франції
"Якщо говорити про ситуацію з результатами виборів до Європарламенту у Франції та оголошення дострокових виборів у цій країні, то я б не перебільшував загрозу такого розвитку подій. У Франції специфічна система політичних виборів. Це по-перше. По-друге, у країні чітко виражена президентська республіка. Тобто саме президент має серйозні повноваження, особливо у контексті зовнішньої політики", – заявив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.
"Тому, навіть якщо ультраправі зможуть перемогти й сформувати уряд, нам потрібно дивитися на президентську позицію. Наразі вона залишається незмінною. Тобто політичний курс Франції залишиться таким, як ми його бачимо зараз: допомога Україні буде надаватися, поки вона не переможе Росію.
Що буде після Макрона – питання, безумовно, відкрите. Але ж давайте "доживемо до понеділка", тобто до президентських виборів, які відбудуться у Франції у 2027 році. Тож поки що не треба боятися зміни французької політики стосовно України через збільшення впливу ультраправих, який дійсно присутній", – вважає Володимир Огризко.
Чи змінилася політика Ле Пен стосовно України – покаже час
"На мій погляд, Марін Ле Пен та її "Національне об’єднання" – це все ж більше французькі націоналісти. Я проаналізував їхню програму: так вони підтримують, наприклад, Ізраїль. Можливо, вони поки намагаються вдавати з себе таку більш-менш пристойну партію, аби досягти влади, подивимося", – заявив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA нардеп, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
На його думку, французькі праві розуміють, що зараз, наприклад, підтримувати Путіна, особливо у Франції, – неполіткоректна справа. Саме цим Марін Ле Пен і відрізняється від тих таки німецьких ультраправих. Саме тому, наприклад, вони навряд сформують між собою якусь антиукраїнську платформу в Європарламенті.
"Певний час Ле Пен небезпідставно звинувачували у співпраці з Росією. Наскільки щиро вона та її партія змінили свою позицію стосовно України та Кремля після початку повномасштабної війни – це вже інше питання, відповідь на яке ми можемо отримати після позачергових виборів, адже її партія реально претендує на перемогу та може отримати можливість сформувати уряд. Ось тоді й стане все зрозуміло.
Безумовно, сильні позиції Макрона усередині Франції для нас дуже важливі сьогодні. Адже в нього є дуже прогресивні ідеї стосовно постачання літаків, коаліції інструкторів, навчання, тренінгу для наших військових та іншої допомоги. Тобто за останній час він став ініціатором важливих проукраїнських ініціатив, таким собі політичним локомотивом, який тягне за собою вперед ЄС", – зазначив Олександр Мережко.