Демонтаж авторитарного спадку Назарбаєва розпочався: Казахстан йде до регіонального лідерства і будує "антиРосію"

4 хвилини
79,8 т.
Демонтаж авторитарного спадку Назарбаєва розпочався: Казахстан йде до регіонального лідерства і будує 'антиРосію'

1 вересня 2022 року президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив зі зверненням до казахстанського народу, в якому було проголошено амбітний курс на масштабні політичні та економічні реформи, аналогів яким не спостерігалося поки ані в Казахстані, ані в інших країнах Середньої Азії. 

Відео дня

Заяви казахстанського лідера вже почали втілюватись в життя. 16 вересня депутати мажилісу підтримали рішення про затвердження лише одного терміну правління президента, але не 5 років, а 7. Також, повертається стара назва столиці країни – Астана. Назва Нур-Султан була проголосована в парламенті Казахстану 23 березня 2019 року. До того ж, за новими правками, судді Конституційного суду призначатимуться терміном на 8 років без права повторного обрання. 

Наразі законопроєкт направили на підпис президенту. 

Демонтаж авторитарного спадку Назарбаєва

Десятиріччями ми сприймали пострадянські середньоазійські країни виключно як авторитарні держави з пожиттєвими термінами перебування при владі президентів, які створювали із себе локальні "культи особи", як то було за епохи правління Туркменбаші. Однак план, озвучений президентом Токаєвим, без перебільшення можна трактувати як потенційний розрив Казахстану з авторитарними практиками, в яких завжди була надзвичайно зацікавлена путінська Росія. Саме авторитарні режими колишніх радянських республік, на кшталт Білорусі, завжди були маріонетками Кремля, і саме така доля готувалась для України за часів Януковича.

Одним із найважливіших елементів перебудови політичної системи Казахстану проголошена достатньо висока як для регіону відкритість влади. Тому є шанси на поступову розбудову інститутів громадянського суспільства, перехід до масової політики, посилення політичного плюралізму через спрощення можливостей реєстрації нових партій тощо. Важливе місце тут займатиме демонтаж певного "культу особи" попереднього президента Казахстану Назарбаєва, якому буде відведена більш скромна і деміфологізована роль в історії країни.

Конституційна реформа – Токаєв оголосив позачергові вибори

Серед інших анонсованих реформ можна назвати оновлення судової влади, трансформація податкової системи, впровадження нових систем соціального захисту, покращення інвестиційного клімату та цілу низку інших змін у найважливіших сферах функціонування суспільства. Однак найбільшу увагу привертають конституційно-управлінські реформи, спрямовані на зміну засад політичного функціонування Казахстану. Це передусім збільшення президентського терміну в республіці з 5 до 7 років, але заборона на два терміни поспіль. Запропоновано провести позачергові президентські вибори восени 2022 року, а в перший половині наступного року – позачергові вибори парламенту та органів місцевого самоврядування. Все це є своєрідним викликом не тільки традиційним середньоазіатським автократіям, а й росіянам і білорусам, чиї президенти узурпували владу у своїх країнах уже більш ніж на двадцять років кожен.

Фактично це виборча програма Токаєва на позачергових виборах і стратегія розвитку Казахстану на наступні кілька десятиліть щонайменше. Однак не варто забувати, що цей хід дозволить 69-річному чинному президенту Казахстану залишитися на своєму посту ще 7 років додатково до попередніх трьох. Цього терміну має бути достатньо для успішного запуску реалізації проєкту реформ, які він озвучив.

Казахстан прагне до регіонального лідерства і будує "антиРосію"

Загалом масштаб і глибина проголошених реформ у разі успіху можуть підштовхнути до їхнього наслідування сусідні держави, такі як Узбекистан і Туркменістан. Все це дасть підстави Казахстану претендувати на роль "неформального" лідера республік Середньої Азії, звичайно за серйозної економічної та політичної підтримки з боку Китаю, який у цьому зацікавлений. Крім того, анонсована "велика демократизація" Казахстану дозволить країні значно покращити свій імідж в очах Заходу, що має позитивно вплинути на інвестиції та зовнішню торгівлю країни.

Отже, в політичному сенсі в Казахстані все більш чітко вимальовується контури своєрідної "антиРосії". Варто згадати, що президент Токаєв не підтримав вторгнення Росії в Україну, відмовився від російського ордену на економічному форумі у Санкт-Петербурзі й там же публічно не визнав незалежність "ЛНР" та "ДНР". Також Казахстан планує допомагати Європі з поставками енергоносіїв і збирається транспортувати нафту в обхід Росії. Водночас президент Токаєв скасував попередні обмеження щодо вивчення російської мови в казахських школах, знизивши у такий спосіб градус пропагандистського тиску навколо цього питання. Звичайно, тісне економічне співробітництво із Російською Федерацією розірвати неможливо, і політика багатовекторності буде залишатися в пріоритеті, але досвід російської агресії проти України з 2014 по 2022 роки Казахстан активно вивчає і робить висновки.

Військові загрози з боку РФ: Казахстан активно готується?

Найбільш красномовною ознакою цього є тимчасова заборона Казахстану на експорт озброєнь та військової продукції, що свідчить про те, що країна розпочинає готуватись до ймовірного військового протистояння. Регіони північного Казахстану, в яких проживає великий відсоток російськомовного населення, можуть стати першим цілями у разі спроби РФ дестабілізувати ситуацію через суспільні протести за аналогією з т. зв. "Л/ДНР". Недарма в тексті послання було окремо наголошено: "Перед нами стоїть особливо важливе завдання – зберегти суверенітет і територіальну цілісність країни". І хоча у зверненні до народу про це не сказано, можна припустити також плани щодо реформування і посилення збройних сил Казахстану, а також його достатньо непоганої військової промисловості.

Тому варто констатувати, що на папері масштабні трансформації в Казахстані прописані на достатньо високому рівні, залишається головне – успішно втілити їх у життя. Немає жодних сумнівів, що Кремль буде намагатися загальмувати ці суспільні реформи всіма можливими засобами, адже більш менш демократичний і успішний Казахстан – це "небезпечний" приклад для росіян, яких Путін знову повертає до тоталітаризму та економічних проблем 90-х років минулого століття. Тому завдання усього цивілізованого світу й України зокрема – підтримати Казахстан на шляху остаточної відмови від негативного радянського спадку і впливу з боку Росії.