Блог | Чому виведення частини військ США з Німеччини – не новина. І в кого є "карти" у війні з Іраном
Слава Україні!
Слава захисникам України та всієї сучасної цивілізації!
Новини зі США. Головне до кінця тижня. Субота, 2 травня 2026 року
Сьогодні у випуску:
- Виведення частини військ із Німеччини: чи є це справді новиною
- Війна з Іраном: у кого є "карти" і в кого їх немає
* У вівторок 47-й президент написав твіт, у якому оголосив про виведення частини американських військ із Німеччини. За змістом твіту – як помста за те, що канцлер Мерц критикував США за війну з Іраном – як війну без стратегії, без консультацій із союзниками, що призвела до світової енергетичної кризи.
Уже в п'ятницю Пентагон оголосив, що США виведуть із Німеччини протягом наступних шести місяців 5000 своїх військовослужбовців із приблизно 38000. А в суботу Трамп заявив журналістам, що цим не обмежиться і оголосить про нові скорочення американської присутності в Німеччині та в Європі.
Газета Волл Стріт Джорнал повідомила з посиланням на свої джерела, що було ухвалено також рішення відмовитися від розміщення в Німеччині наземних пускових установок для ракет "Томагавк" і гіперзвукових ракет "Dark Eagle" і, відповідно, самих ракет. Домовленість про розміщення цих ракет і батарей для їхнього запуску в Німеччині була досягнута між США та Німеччиною під час президентства Джо Байдена у 2024 році. І це розміщення мало відбутися 2026 року. Тепер його не буде.
Чи є в цих новинах щось нове? Якщо є, то тільки з погляду того, що ці новини говорять про те, що втілюється в життя політична програма 47-го президента і республіканської партії. Сама ж ця програма відома давно.
Ще 2020 року, будучи тоді ще 45-м президентом, Трамп збирався вивести третину американських військ із Німеччини (Тоді в Німеччині було приблизно 33000 американських військовослужбовців, їхня чисельність збільшилась до 38000 відповідно до рішення президента Байдена 2022 року). Його рішення не було виконано. З одного боку, була пандемія ковіду, яка сповільнювала всі процеси, з іншого боку Трамп був зайнятий своєю передвиборчою кампанією. Але був ще й тодішній міністр оборони Еспер, який явно не поспішав виконувати це розпорядження Трампа (і його звільнили одразу після виборів, у листопаді 2020 року), як таке, що вочевидь суперечило інтересам США. Джо Байден, ставши президентом, у перший же день перебування в Білому Домі рішення Трампа про виведення третини військ із Німеччини скасував.
Але ставши 47-м президентом, Трамп повернувся до того, що не доробив, будучи 45-м. Це насправді стосується, звісно ж, аж ніяк не тільки виведення військ із Німеччини.
Однак, зараз ми говоримо саме про це. Відкриємо "Проєкт-2025" - 940-сторінкову програму встановлення у США правого авторитарного режиму із всесиллям виконавчої влади. Цей програмний документ, підготовлений Heritage Foundation – багаторічним мозковим центром республіканської партії, намагаються втілювати в життя 47-й президент і його адміністрація за підтримки республіканської більшості в Конгресі 119-го скликання.
Ось що йдеться на 94-й сторінці цієї програми:
"Трансформувати НАТО таким чином, щоб союзники США були здатні виставити переважну більшість звичайних збройних сил, необхідних для стримування Росії, покладаючись при цьому на Сполучені Штати переважно в питаннях ядерного стримування та окремих інших видів бойових спроможностей, поряд зі скороченням американської військової присутності в Європі".
Підемо далі. Відкриємо Стратегію національної безпеки США – основний офіційний документ, що визначає зовнішню політику, який публікує кожна адміністрація. Стратегія адміністрації Трампа опублікована на початку грудня 2025 року. Сторінка 27:
"Наша політика щодо Європи в широкому сенсі повинна віддавати пріоритет таким завданням:
– Відновлення умов стабільності всередині Європи, а також стратегічної стабільності у відносинах із Росією;
– Забезпечення здатності Європи твердо стояти на власних ногах і діяти як група однодумців — суверенних держав (зокрема й шляхом прийняття на себе першочергової відповідальності за власну оборону), не допускаючи при цьому домінування з боку будь-якої ворожої держави;
– Формування всередині європейських країн опору поточному вектору розвитку Європи;"
– Викорінення уявлення про НАТО як про альянс, що перебуває в стані перманентного розширення, і запобігання перетворенню цього уявлення на реальність"
Тож, якщо для когось рішення, ухвалені 47-м президентом на тижні, що минає, стали новиною, то насправді всього цього слід було чекати.
Його віцепрезидент Венс з апломбом публічно заявляє, що найбільше пишається припиненням американської військової допомоги Україні. Його міністр оборони Гегсет пишається тим самим, відповідаючи на запитання сенаторів-демократів у сенатському комітеті у справах збройних сил. "Це саме те, чого хоче американський народ", - гордо і самовдоволено заявляє глава Пентагону (хоча щонайменше 60% американців, згідно з опитуваннями, вважають, що США мають підтримувати Україну).
Спрямований адміністрацією до Конгресу проєкт рекордно великого оборонного бюджету на 2027 рік на $1.5 трильйона містить $0 на поповнення бюджету USAI – Ініціативи безпекової допомоги Україні. А $400 мільйонів, раніше виділені Конгресом на 2026-2027 роки, адміністрацією не використовуються.
До чого веде зовнішня політика 47-го президента й американських ультраправих?
До ослаблення позицій США у світі, до ослаблення їхнього впливу, до втрати довіри з боку всіх країн, які були найближчими союзниками країни після Другої світової війни.
47-й президент почав з того, що знищив агенцію USAID – Агентство міжнародного розвитку і закрив усі програми допомоги іншим державам, які реалізовувалися цією агенцією. А це була невійськова допомога – гуманітарна та економічна, яку США надавали не менше, ніж сотні країн світу. Це була та "м'яка сила", яка дозволяла утримувати багато країн від того, щоб вони опинилися в орбіті Китаю. Тепер цієї "м'якої сили" немає. І значна кількість країн, насамперед Африки та Азії, в результаті опинилися в китайських обіймах. Оскільки різноманітні види допомоги їм необхідні, США в цій допомозі відмовили. Просити її, окрім як у Китаю, більше ні в кого. А Китай просто так нікому допомагати не буде. І його сфера впливу розширюється і буде зміцнюватися, тоді як США самі себе позбавили можливості впливати на ці країни і протидіяти зростанню впливу Китаю.
Адміністрація 47-го президента припинила допомогу Україні. 47-й не зміг змусити цим Україну капітулювати. Але його ставлення до України, яке до 20 січня 2029 року залишиться офіційним ставленням США, залишиться також і ганьбою в підручниках історії.
Трамп висунув територіальні претензії Данії, союзнику по НАТО, неодноразово погрожуючи, що не виключає того, що застосує армію для того, щоб захопити Гренландію.
Постійні нарікання на лідерів чи не всіх країн-союзників, часті образи на адресу багатьох із них стали ледь не рутиною.
Погроза вийти з НАТО і згадка НАТО лише в третій особі, постійне протиставлення США НАТО (начебто США не є членом НАТО, засновником та ініціатором створення Альянсу) теж стали рутиною.
І тому оголошення про виведення частини військ із Німеччини, про відмову від розміщення там ракет не можуть вважатися несподіваними. Усього цього слід було чекати.
І все це буде, на жаль, тривати далі.
* Зовнішня політика 47-го президента, в якій відсутня будь-яка реальна стратегія, ілюструється і війною з Іраном.
У п'ятницю тричі Пулітцерівський лауреат Томас Фрідман опублікував статтю в Нью-Йорк Таймс під заголовком "Трамп — це той, у кого за покерним столом немає жодної карти".
Ось кілька цитат:
"Президент Трамп часто вдається до покерних метафор. Він заявив президенту України Володимиру Зеленському, що в того "немає карт" для того, щоб протистояти Росії. Лідерам же Ірану Трамп сказав, що це в них "немає карт" для того, щоб протистояти йому.
Чи не підкаже хто-небудь, коли у Трампа в Білому домі намічається вечір покеру? Мені б дуже хотілося зайняти місце за цим столом.
Трамп робить ставку на те, що, організувавши блокаду Ірану і перекривши йому експорт нафти, він зможе змусити Тегеран піти на переговори на його умовах. Однак деякі експерти вважають, що Іран має в своєму розпорядженні достатні доходи і запаси нафти, щоб протриматися щонайменше кілька місяців.
Тим часом Іран робить ставку у відповідь: перекривши Ормузьку протоку — і тим самим спровокувавши зростання цін на бензин і продовольство для американців і всіх їхніх союзників, — він зможе зрештою змусити Трампа діяти в повній відповідності з абревіатурою TACO, яка його характеризує: "Trump always chickens out" ("Трамп завжди відступає").
На це боляче дивитися. І Трамп, і Тегеран немов кажуть один одному: "Я буду затримувати дихання доти, доки ти не посинієш". Подивимося, хто першим жадібно ковтне повітря.
Насправді питання полягає в такому: як, чорт забирай, іранський режим протримався так довго — цілих два місяці — проти об'єднаної військової могутності Ізраїлю та Америки? Відповідь проста: Трамп не розуміє, наскільки сильно асиметрична війна змінила геополітику всього за останні кілька років".
Глава Пентагону Гегсет і сам 47-й президент не втомлюються повторювати: іранський флот лежить на дні моря, в Ірану не залишилося бойових літаків і засобів ППО. Але при цьому Іран виявився в змозі замінувати Ормузьку протоку й атакувати за допомогою дронів будь-які кораблі, які він не хоче через протоку пропускати.
І не дарма генерал у відставці Веслі Кларк, колишній командувач військами НАТО, каже, що США знадобляться до сотні тисяч військовослужбовців та ще десятки військових кораблів, щоб силою розблокувати Ормузьку протоку та забезпечити судноплавство нею.
Протока залишається заблокованою. Іран залишається зі своїми 500 кг урану, збагаченого до 60%, достатніх для створення ядерних боєзарядів, і ще з 10.5 тоннами менш збагаченого урану. В Ірані залишається при владі все той самий режим, що став ще жорсткішим, оскільки в ньому явно посилилася вага КВІР – корпусу вартових ісламської революції. І кількість потоплених іранських кораблів, знищених літаків і засобів ППО не переважує цього.
А у світі розгортається енергетична криза, яка загрожує обернутися економічною кризою насамперед у всіх розвинених країнах.
І ці кризові явища очевидні в самих США. Бензин, починаючи з 28 лютого подорожчав на 50%. Подорожчання перевезень означає подорожчання всіх товарів, які перевозяться. Подорожчання палива означає подорожчання електроенергії. Подорожчання електроенергії означає подорожчання всіх товарів, для виробництва яких вона використовується. Розкручується інфляція. Значне подорожчання авіаційного палива провокує кризу в цивільній авіації. Дорожчають авіаквитки в усьому світі. Брак палива змушує авіакомпанії скорочувати кількість рейсів. У суботу в США оголосила про припинення своєї діяльності одна з небагатьох великих американських бюджетних авіакомпаній Spirit. Усі рейси скасовано. Десятки тисяч пасажирів залишилися ні з чим. Пропозиція адміністрації допомогти грошима не допомогла.
Чому Томас Фрідман згадав про TACO – "Трамп завжди відступає". Тому, що рівно через півроку, 3 листопада, відбудуться вибори до Конгресу. І йти до виборів із кризовими явищами в економіці, що розкручуються з кожним днем, – це йти до поразки на виборах. І "карт", які можуть ці явища зупинити, причому так, щоб виглядати одночасно переможцем у війні з Іраном, у 47-го президента дійсно не видно.
До кінця історії під назвою "Страх: Трамп у Білому Домі" (с) (назва книги Боба Вудворда, виданої 2018 року) залишилося 994 дні.
Дякую всім, хто прочитав. Бережіть себе і своїх близьких. Бережіть один одного, допомагайте один одному. Здоров'я всім.
Зрештою те, що відбувається у світі, залежить від нас. Від того, чи боремося ми зі злом, чи робимо Добро, чи залишаємося просто спостерігачами, чи чекаємо пасивно і віримо, що хтось десь щось вирішить за нас, чи боремося зі злом і робимо все можливе, щоб перемогло Добро.
Ми не повинні допустити того, щоб зло перемогло. Перемога зла означатиме кінець світу, в якому ми живемо. Допустити цього ми не можемо. Особливо зараз.
Українські Друзі, обіймаю та люблю вас усіх. Бережіть один одного, дуже вас прошу.
Україна є і буде завжди.
А зло буде переможено і покарано. І це неодмінно.
