УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блінкен про ситуацію в Казахстані: наказ стріляти на ураження має бути скасований

1 хвилина
2,7 т.
Блінкен про ситуацію в Казахстані: наказ стріляти на ураження має бути скасований

Державний секретар США Ентоні Блінкен розкритикував президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва через його наказ стріляти на ураження у протестувальників. Він наголосив, що таке рішення має бути скасовано.

За словами Блінкена, події в Казахстані також можуть вплинути на майбутні переговори з Російською Федерацією. Про це повідомляє видання Abc News.

Держсекретар Сполучених Штатів зазначив, що категорично не підтримує рішення казахстанської влади розстрілювати учасників акцій протестів.

"Це те, що я рішуче відкидаю. Наказ стріляти на ураження тією мірою, якою він існує, неправильний і повинен бути скасований", – резюмував Блінкен.

Водночас він зазначив, що перекидання з Росії до Казахстану військ у межах Організації Договору про колективну безпеку може вплинути на майбутні переговори у Женеві між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки.

Нагадаємо, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав силовикам відкривати по протестувальниках вогонь на ураження без попередження. Він назвав мітингувальників "злочинцями та вбивцями". Глава держави заявив, що протести нібито організували "підготовлені бандити та терористи" і жодних переговорів із ними бути не може.

Як повідомляв OBOZREVATEL, ситуація в Казахстані загострилася 2 січня, коли в Жанаозені (місто в Мангістауській області) розпочалися мітинги проти різкого підвищення цін на скраплений газ. Вони переросли в масові протести по всій країні з економічними та політичними вимогами. Вже 4 та 5 січня в Алмати відбулися зіткнення протестувальників із силовиками, повідомлялося про загиблих та постраждалих. Вранці 5 січня президент відправив у відставку уряд та ввів у країні режим надзвичайного стану.

Крім цього, Токаєв звернувся до лідерів країн ОДКБ "по допомогу в подоланні терористичної загрози" – так 6 січня до Казахстану почали прибувати "миротворці" з Росії, Білорусі, Вірменії. Наголошувалося, що того ж дня в розгоні протестувальників в Алмати могли брати участь російські військові.