Блог | Білорусь за колючим дротом
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
"Батька" Білоруського федерального округу РФ Олександр Лукашенко доручив прикордонним військам повністю перекрити український кордон. "Граніца на замкє", Карацупа з Мухтаром знову на бойовій вахті. Формальна мотивація – "величезний потік зброї" з України до неіснуючих білоруських партизан. Що це – параноя переляканого диктатора? На жаль, набагато гірше.
Іржава "залізна завіса" опускається на Поліські болота, і виступає в ролі театральної завіси. "Фініта ля комедіа", спектакль під назвою "білоруська демократична революція" остаточно завершено. Починається нова вистава, в жанрі трагедії, під умовною назвою "корейсько-кадирівська Білорусь".
Параноя також має місце. У хворій уяві "останнього диктатора Європи" цілком можуть існувати і білоруські терористи, навчені у американсько-українських спецтаборах, і тони зброї та вибухівки, і бандерівькі ДРГ, які на замовлення ЦРУ сповзаються до резиденції "Дрозди" з метою ліквідації "Батьки". Він "дзеркалить" те, що давно дозволив своїм спецслужбам – фізично прибирати опонентів режиму, – і очікує такого ж стосовно себе. І звісно ж очікує в першу чергу зі сторони України, де подібного до нього диктатора знесла Революція Гідності. Але не це головне.
Білорусь завершує поворот, який почався одразу після провалу минулорічної спроби демократичної революції. Припинено всі ігри у "багатовекторність", Лукашенко обриває всі контакти із Заходом. Перекрито не лише наш кордон – перекрито всі кордони, крім де-факто не існуючого кордону з РФ. Ступінь ізоляції лукашенківського режиму стрімко прямує до північно-корейського сценарію, а для РБ вже визначено нову політичну місію: бути формально "незалежним" аналогом кадирівської Чечні. Так, РБ ніхто не буде формально включати до РФ; її повністю інтегрують в міжнародному, військовому та економічному сенсах, але залишать поза правовим полем РФ (яким би воно не було) в якості "території команчів" – зони легалізованого бєспрєдєлу, де спецслужби РФ та "Батьки" дозволятимуть собі все що схочуть без жодних обмежень, як наразі на Північному Кавказі. В цьому новому "розкладі" Україна сприймається Лукашенком та Путіним як частина "колективного Заходу" (що до речі слід вважати нашим досягненням), і підлягає "відрізанню" від контактів із РБ.
Але головні сумні меседжі адресовані білорусам. Після демонстративної посадки іноземного літака та викрадення Протасевича "Батька" продовжує демонструвати опонентам режиму, що від репресій не так просто сховатись. Він ламає практику, яка де-факто дотримувалась на більшій частині пострадянського простору, і полягала у тому, що для опозиції завжди є "план Б" – еміграція. Тікай від диктатури у вільний світ, живи собі там, і не заважай диктаторові порядкувати в підкореній країні. Ще під час невдалого минулорічного повстання білоруський режим не просто дозволяв опонентам виїзд, а навіть силоміць депортував лідерів опозиції до Литви, Польщі та України. Але наразі "Батька" повертається до призабутої радянської моделі, коли еміграція була рідкісним привілеєм, який режим дарував лише тим, кому вважав за потрібне. Відтепер Лукашенко сам визначатиме, кому можна відсиджуватись у Вільнюсі або Києві, а хто має сидіти у катівнях білоруського КГБ. Щоденно десятки, якщо не сотні білорусів перетинають український кордон у пошуках притулку, і "Батька" дав команду перекрити цю останню "дорогу життя", як раніше вже перекрив литовський та польський кордони.
Ну а на додаток до цієї страшної новини білоруси фактично отримали звістку про те, які саме покази з них вибиватимуть під тортурами, і в чому саме їм доведеться публічно каятись на судилищах в стилі 1937-го. Звісно ж, не йтиметься про участь у мирних протестах – опозиціонери виявляться "українськими шпигунами", "терористами, навченими у бандерівських таборах" та "диверсантами СБУ та ГУР", які готували криваву бійню за допомогою контрабандної української зброї. За потреби "слідчі" із ЛДНР допоможуть білоруським гебешникам правильно сформулювати звинувачення…
Що нам робити у цій ситуації? В першу чергу стати "праведниками Білорусі", подібно людям, які рятували євреїв від нацистів. Виклики на роботу від українських компаній, запрошення на конференцію, семінар чи абощо, виклик від навіть дууууже далеких родичів на весілля, уродини чи похорон, допомога із першим житлом та першою роботою після перетину кордону – це все може врятувати життя комусь із білорусів, наразі замкнених режимом у ізоляції. Пам’ятаємо, що той, хто рятує бодай одну людину, рятує цілий світ. Наразі за лісами Полісся порятунку потребують тисячі світів, і кожний з нас може допомогти бодай одному із них.
А ще слід зробити правильні висновки, адже наша гібридна Війна Світів, війна між світом вільних громадян та світом кагебешних диктаторів ще дуже далека від завершення, і ми досі на її передовій. Приклад Білорусі з усім трагізмом та з усією ясністю показує, що було б зараз із нами, якби ми сім з половиною років тому вчинили фатальну помилку, яку на жаль зробили білоруські повстанці – послухались наших "білих польтечок", "нобелівських лауреатів" та "легальних опозиціонерів" і не стали на шлях збройного опору диктатурі. Проти нас – екзистенційний ворог всіх та всяких прав та свобод, як окремої людини, так і цілих націй. Проти такого ворога дозволено все, що призводить до перемоги – адже у разі поразки проти тих хто програв також нема недозволеного. Не забуваємо гіркий білоруський урок, якщо (коли?) знову доведеться обирати між "білими рукавичками" та захистом нашої свободи.