Резніков запропонував розмістити в Україні американські системи ППО: навіщо це потрібно і наскільки можливо

Віцепрем'єр-міністр Олексій Резніков заявив, що Україні необхідно посилити протиповітряну оборону. І зробити це можна, розмістивши на території країни американські військові підрозділи.

На тлі російської агресії та мілітаризації окупованого Криму влада не вперше висуває такі пропозиції. Схожі заяви раніше робили глава Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Степан Полторак.

OBOZREVATEL з'ясував, як на пропозицію Резнікова реагує Москва, яким чином можна посилити безпеку України і в яких країнах Європи розміщені американські системи ППО.

Що відбувається?

10 серпня міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що у відповідь на нарощування Росією ядерного потенціалу в окупованому Криму на решті території України можуть розгорнути системи протиповітряної оборони.

"Важливим є розширення пакета безпеки для України. Передусім – за рахунок розгортання сил ППО, нехай навіть шляхом розміщення американських підрозділів. Наше законодавство це дозволяє", – підкреслив він.

В Офісі президента слова Резнікова назвали його особистим припущенням, а не офіційною позицією влади. "Я думаю, що цю заяву слід трактувати не як намір, а як гіпотетичну можливість або гіпотетичний варіант посилення безпеки в Україні. Не те, що Україна серйозно розраховує найближчим часом запросити американців і встановити військові бази", – зазначив прессекретар президента.

За його словами, це питання залежить і від консенсусу в українському суспільстві, бажання самого НАТО і "готовності прийняти той факт, що будь-які кроки в цьому напрямі сильно роздражнять нашого північного сусіда".

Що кажуть у Росії?

Як і припустив представник Зеленського, в Росії заява про військову присутність американських військових викликала цілий шквал критики і навіть істерику.

Прессекретар російського МЗС Марія Захарова назвала слова Резнікова доказом "провокаційної політики Києва щодо РФ". "Це є доказом намірів США щодо вибудовування відносин з тією ж самою Україною, коли центром цих відносин є російський фактор", – сказала вона.

Зі схожою позицією виступив і голова комітету Держдуми з міжнародних справ Леонід Слуцький. "Сама по собі заява Резнікова – груба провокація. Розгортання ППО США в Україні може змінити баланс сил не тільки в регіоні, а й за його межами", – зазначив політик.

А ось депутат Держдуми Сергій Железняк відразу перейшов до погроз: "київським фантазерам і провокаторам слід знати, що на дії влади України, які здатні потягти за собою загрозу суверенітету нашої країни, територіальної цілісності російської держави і безпеки громадян Росії, буде дана адекватна протверезна відповідь".

Україна – на сторожі Європи

Сьогодні в Україні на постійній основі перебувають 160 військових США. І, як випливає із заяв американських політиків, ця кількість може бути істотно збільшена на тлі провокацій з боку РФ.

• Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін: "Ми постійно оцінюємо ситуацію, яка тут (в Україні. – Ред.)... і робимо оцінку потреб української сторони. І ми на постійній основі маємо присутність 160 військовослужбовців американського контингенту... І якщо за нашими оцінками потреби зміняться і треба буде збільшити, ми це питання будемо розглядати".

• Дипломат і колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу: адміністрація Сполучених Штатів може розглянути можливість постійної присутності на українських полігонах. "Щоб росіяни могли бачити, що в НАТО прихильні до безпеки України та її майбутньої інтеграції. Деякі з моїх колег запропонували присутність в Одеському порту, щоб була певна спільна військово-морська координація на постійній основі".

Ракетно-ядерна програма Росії в окупованому Криму дійсно викликає занепокоєння – і не тільки в Україні, а й на Заході. Згідно з прогнозами українського МЗС, до 2025 року на півострові буде розміщено:

• 43 тис. російських військових;

• 255 танків;

• 150 військових літаків;

• 90 вертольотів;

• 76 бойових кораблів;

• 8 ударних підводних човнів.

"Загроза реальна. У незалежній експертній мережі є чимало вторинних доказів того, що РФ завезла туди ядерну зброю. РФ буде постійно погрожувати застосуванням ядерної зброї. Зараз її застосування малоймовірне... Але погрожувати, повторюю, будуть. Завдяки цьому Росія перешкоджатиме переговорам і міжнародним зусиллям щодо повернення Криму. Також може погрожувати в разі спроби посилити присутність сил і засобів НАТО в Чорноморському регіоні. Або в разі отримання Україною ПДЧ", – вважає колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Проте захистити український повітряний простір можна й без присутності в Україні військового контингенту США. Досить – ефективної системи ППО. Ось три комплекси, які зараз Вашингтон використовує за межами країни і які може отримати Україна.

• MIM-104 Patriot

У своїй заяві Резніков, найімовірніше, говорить саме про ці зенітно-ракетні комплекси. У квітні глава Офісу президента Андрій Єрмак також просив США надати Україні такі системи оборони.

ЗРК MIM-104 Patriot – це основна протиракетна і протиповітряна система в арсеналі армії США для захисту від тактичних балістичних ракет. Також вони ефективні проти крилатих ракет і військової авіації. Крім пускових установок і власне ракет декількох типів, до складу комплексів входять також радіолокаційна станція, пункт управління та інше допоміжне експлуатаційне обладнання.

Такі системи з 2010 року є в Польщі – на півночі, недалеко від Калінінградської області Росії. І в 2022 році ще чотири комплекси надійдуть на озброєння країни. Ще одна держава, яка має Patriot на озброєнні, – Румунія. Перший із семи закуплених комплексів надійшов туди в вересні 2020 року.

Однак основною проблемою Patriot для України є його ціна. Наприклад, вартість польського контракту – близько 4,7 млрд доларів, а румунського – до 3,9 млрд. Ці суми можна порівняти з усім річним оборонним бюджетом нашої країни.

• ПРО THAAD

Рухомий комплекс протиракетної оборони THAAD призначений для висотного заатмосферного перехоплення ракет. Він може знищувати балістичні ракети малої і середньої дальності в радіусі до 200 кілометрів і на висоті до 150 кілометрів. Наразі THAAD використовують у Польщі, Румунії, ОАЕ, Південній Кореї та Японії.

• ПРО Aegis

Розроблена Міністерством оборони США система ПРО Aegis діє на основі однойменної бойової інформаційно-керівної системи – Aegis Weapon System.

Ключовими компонентами системи ПРО є корабельні протиракети SM-3 сімейства Standard і радіолокаційна станція AN/SPY-1. Максимальна дальність SM-3 Block IB становить 700 км, швидкість – 3 км/с. Водночас SM-3 Block II А, яка перебуває на стадії випробувань, володіє набагато більш потужними характеристиками – 2,5 тис. км і 4,5 км/с, відповідно.

Також є сухопутна версія – Aegis Ashore. Сьогодні американські системи ПРО розміщені в двох країнах східної Європи. У 2016 році ввели в дію комплекс на румунській базі Девеселу. У тому ж році почалося будівництво комплексу ПРО в селищі Радзіково на півночі Польщі.

Росія погрожує Заходу

На посилення американської присутності в Європі істотно вплинула окупація Криму та російська агресія на Донбасі. Після початку війни в Польщі та країнах Балтії були розміщені підрозділи сухопутних сил США. А держави Східної Європи отримали потужні системи протиракетної оборони.

Варто зазначити, що сьогодні Вашингтон регулярно допомагає Україні в протистоянні російській агресії. Наприклад, у 2020 році наша країна отримала від США 300 млн доларів військової допомоги. Крім цього, американці здійснюють постачання протитанкових комплексів Javelin, патрульних катерів, водолазного обладнання, тепловізорів, засобів зв'язку, радіотехнічних комплексів та іншої продукції військового призначення.

Але з огляду на той факт, що Україна стала свого роду "щитом Європи", а Росія продовжує мілітаризацію Криму, нашій країні потрібно дедалі більше засобів для відбивання військових нападів Кремля. І, ймовірно, заява Резнікова – це спроба переконати західних партнерів у необхідності додаткової військової підтримки. І ця тема буде порушена під час зустрічі президента Зеленського з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та американським лідером Джо Байденом.