УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Вічна війна" між Азербайджаном та Вірменією відновилася: що відбувається і до чого тут Росія?

3 хвилини
19,6 т.
'Вічна війна' між Азербайджаном та Вірменією відновилася: що відбувається і до чого тут Росія?

На кордоні Азербайджану та Вірменії відновилися бойові дії. Сторони традиційно звинувачують одна одну у провокаціях, вже є інформація про локальні бої та артилерійські обстріли. Схоже на те, що не обійшлося без загиблих.

До цього моменту ніби вже зайшла мова про тимчасове припинення вогню, але наскільки воно буде тимчасовим – це питання. Тим більше, що Вірменія вже встигла звернутися по допомогу до Росії та ОДКБ. Гаразд, давайте по черзі.

З чого все почалося?

У ніч проти 13 вересня Вірменія заявила про інтенсивний обстріл з боку Азербайджану за напрямом міст Горіс, Сотк та Джермук. Конкретніше: за словами вірменської сторони, обстріл вівся з артилерії та великокаліберних знарядь. Крім того, нібито були залучені безпілотники.

У Міноборони Азербайджану у відповідь звинуватили Вірменію в масштабній диверсії відразу за кількома напрямками: Дашкесанським, Кельбаджарським та Лачинським.

Вірменські диверсанти нібито замінували райони та шляхи постачання між позиціями ЗС Азербайджану.

"У результаті вжитих нашими частинами термінових заходів щодо негайного запобігання цим актам стався бій", – заявили у відомстві. Додавши, що є втрати з обох сторін.

Подальші дії Азербайджану, як уточнили в Міноборони, були спрямовані на те, щоб "заглушити вогневі точки ЗС Вірменії та не допустити розширення масштабів конфлікту".

Причому в Азербайджані спростовують повідомлення про вторгнення на територію Вірменії, заявляючи лише про "локальні контрзаходи" та "нейтралізацію вогневих точок".

Що було далі?

Вірменія звернулася по допомогу. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян провів засідання Радбезу, на якому було ухвалено рішення звернутися до Росії, ОДКБ та РБ ООН. Він також поговорив по телефону з Володимиром Путіним, держсекретарем США Ентоні Блінкеном та президентом Франції Еммануелем Макроном.

Пашинян також виступив у парламенті, де розповів такі деталі:

– Азербайджан атакував кордони Вірменії у семи напрямках.

– Втрати Вірменії внаслідок обстрілу склали 49 людей убитими.

– Інтенсивність бойових дій на кордоні вранці 13 вересня знизилася.

– На підставі звернення Вірменії відбувається засідання постійної ради ОДКБ.

За даними джерел азербайджанських ЗМІ, Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню починаючи з ранку 13 вересня. Втім, інформації про повне зупинення бойових дій на кордоні цих країн поки що немає.

Що кажуть інші країни?

Держсекретар США Ентоні Блінкен висловив глибоке занепокоєння та закликав до негайного припинення воєнних дій. Він також наголосив, що воєнного вирішення конфлікту бути не може.

Росія також висловила крайнє занепокоєння та закликала сторони "утриматися від подальшої ескалації". На думку Москви, всі спірні моменти мають вирішуватись лише політико-дипломатичним шляхом.

Україна закликала Азербайджан та Вірменію до політико-дипломатичного врегулювання конфлікту. А також наголосила на "нікчемності" будь-яких посередницьких зусиль з боку РФ.

В ОДКБ відреагували на запит Вірменії, заявивши, що застосування сили на кордоні неприйнятне, мають використовуватись політико-дипломатичні методи та домовленості.

Передісторія

Причина багаторічного перманентного воєнного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном – Нагірний Карабах.

Нагірний Карабах – це область, населена переважно етнічними вірменами. У вересні 1991 року вона, за підтримки Вірменії, оголосила про вихід з Азербайджанської РСР та створення так званої "Нагірно-Карабаської республіки".

За роки періодичних бойових дій загинули тисячі людей. Востаннє ситуація загострювалася восени 2020 року. У підсумку Азербайджан повернув під свій контроль більшу частину території, яка раніше контролювалася "владою" так званої Нагірно-Карабаської республіки.

Далі було підписано мирну угоду про припинення війни у регіоні. За її умовами, за Вірменією та Азербайджаном закріплювалися території, на яких перебували війська на момент підписання документа. На лінії зіткнення розміщувалася "миротворча місія" із Росії.

Як виявилося, тиша тривала недовго.