Лівія може використовувати полонених українців для тиску на Захід - ЗМІ
Україна почала постачати до Лівії гуманітарну допомогу, а раніше однією з перших визнала Перехідна нацрада законною лівійською владою. Незважаючи на це доля 23 українців, захоплених у полон в Лівії на початку вересня, до цих пір залишається неясною
Про полонених українцях на початку осені повідомили американські ЗМІ. Незабаром лівійська сторона підтвердила інформацію, уточнивши, що мова йде про найманців, що воювали на стороні Каддафі. Сім'ї деяких заручників, зв'язавшись з українськими газетами, запевнили, що їхні рідні поїхали до Лівії у цивільних контрактами, ніяк не пов'язаним з військовими діями. Хоча українська сторона висловлювала надію, що непорозуміння вдасться швидко владнати, але цього не сталося. Наприкінці вересня президент Віктор Янукович взяв ситуацію під свій контроль, доручивши голові уряду Миколі Азарову та голові Служби зовнішньої розвідки Григорію Ільяшову "вжити всіх необхідних заходів для захисту прав і законних інтересів громадян України, затриманих у Лівії".
У лівійській плутанині сліди бранців то губилися, то знову знаходилися. Західні агентства за два минулі місяці кілька разів повідомляли про звірячі тортури, що застосовуються повстанцями стосовно українським полоненим, про розстріл 11 українців. Проте МЗС України, з'ясовуючи інформацію по своїх каналах, спростовував ці відомості. Днями представник українського зовнішньополітичного відомства Олександр Дикусаров повідомив, що 19 жовтня з українцями в Лівії зустрівся спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Євген Микитенко. Він особисто переконався, що заарештовані громадяни України живуть в нормальних умовах, забезпечені їжею і водою. Але дипломату, що супроводжував у Тріполі гуманітарний вантаж, доставлений літаком МНС України, теж не вдалося звільнити бранців. "Ми сподіваємося, що найближчим часом буде сформовано новий уряд і ми зможемо досягти більшої результативності в продовженні переговорів зі звільнення наших громадян", - сказав Дикусаров.
У неофіційних бесідах українські чиновники висловлюють побоювання, що українці можуть постраждати, ставши розмінною монетою при встановленні нових відносин Лівії з зовнішнім світом. Як відомо, глава Перехідної нацради Махмуд Джібріль на прес-конференції в рамках 66-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку зробив особливий акцент на проблемі найманців. "З Африки, з арабських країн, Сербії, України, Росії. У Каддафі ще багато грошей, він зумів купити багато людей в якості найманців ", - позначив проблему Джібріль. Бранці-українці, про яких написали найбільші світові ЗМІ, можуть перетворитися на своєрідну "візитну картку" цієї проблеми. І служити свого роду важелем впливу Лівії на Захід.
Тому зараз українська влада намагається вирішити проблему по всіх можливих каналах. Крім дипломатів ситуацією займається офіс уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової, яка співпрацює з впливовою міжнародною організацією Amnesty International. Уряд, у свою чергу, намагається задобрити нову лівійську владу гуманітарною допомогою: з кінця жовтня в госпіталі Міноборони у Києві проходять курс лікування та реабілітації 11 поранених лівійських повстанців, МНС почало поставляти в країну продовольство і медикаменти.
Українські експерти кажуть, що Києву важливо зараз не тільки врятувати своїх громадян, а й знайти з новою лівійською владою взаєморозуміння, що дозволяє відродити міждержавні відносини. Навів мости з Каддафі ще президент Леонід Кучма, потім пишно приймав Віктор Ющенко, а у встановленому у дворі президентської адміністрації наметі лівійського лідера гостювала скромно одягнена прем'єр Юлія Тимошенко. А один із синів лівійського диктатора навіть знайшов дружину в Україні.
Підсумком всіх зусиль стала низка контрактів, вигідних Києву. Авіабудівники отримали велике замовлення на виробництво літаків для Лівії, в тому числі віп-борти для самого Каддафі. Компанія "Нафтогаз" підписала контракти на розвідку і освоєння родовищ в Лівії. З України в країну Каддафі поставлялася продукція металургії та сільського господарства. Але найбільшим попитом користувалися не товари, а послуги українських медиків, які відносно легко могли виїхати на роботу в Африку, де зарплата в десятки разів перевищувала українські оклади.
Всі ці напрямки співпраці, за словами українських дипломатів, пояснюють, чому в Лівії опинилися сотні, якщо не тисячі громадян України. Але це тільки видима частина айсберга, відзначають фахівці. Адже вважається, що в Лівії, як і в багатьох інших африканських країнах, працюють сотні військових фахівців, що не знайшли застосування на батьківщині і виїхали за фальшивими контрактами, через посередницькі структури. Особливо затребувані на Чорному континенті військові льотчики та інженери-техніки, обслуговуючі авіацію. Їхні зарплати, за даними деяких українських ЗМІ, досягають 5-12 тис. дол на місяць.
Взимку розгорівся скандал, коли американський ресурс STRATFOR повідомив, що лівійських демонстрантів обстрілювали літаки Каддафі, пілотовані українськими льотчиками. Служба безпеки України, провівши розслідування, заявила, що офіційно жоден військовий фахівець з України до Лівії не був спрямований. В той момент в Міноборони України "НГ" теж підтвердили цю інформацію. Але співрозмовники газети допустили, що українці можуть воювати в Африці за наймом, організованому приватно, про який державні органи не інформовані.
У лютому-березні більшість громадян України, які виїхали в Лівію на роботу, були евакуйовані. Серед них була навіть особиста і особливо наближена медсестра Каддафі. Однак деякі залишилися, оскільки з початком воєнних дій зарплата лікарів була підвищена в кілька разів. "Але були і громадяни, які вирушили до Лівії тільки після початку війни. Наскільки мені відомо, деякі охоронні структури, які зареєстрували свої сайти в Росії, по всій території СНД шукали охочих ризикнути за гроші. Хтось, безсумнівно, клюнув на вигідну пропозицію ", - сказав" НГ "заступник керівника Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. В українській пресі раніше з'являлася інформація про подібну вербуванні, деякі джерела повідомляли газетам, що діяльність посередницьких структур було припинено тільки до літа, коли в ситуацію нібито втрутилася ізраїльська розвідка. Проте офіційного підтвердження або роз'яснення цієї інформації так і не послідувало.
Багато експертів у Києві переконані, що ситуація з полоненими українцями в Лівії має подвійне дно. По-перше, заручниками стали випадкові люди, які, по ряду свідоцтв, дійсно не мали відношення до військових дій. По-друге, західна преса приділяє особливу увагу темі "українських найманців", не згадуючи таких же фахівців з інших країн. По-третє, дивно виглядає ситуація, коли США та ЄС, маючи прямий вплив на нову лівійську владу, не демонструють особливої ??активності в питанні звільнення заручників. У Києві припускають, що все це свідчить про намір покласти край всім українсько-лівійським комерційним контрактам, в першу чергу - в енергетичній сфері.
Експерт Данилов зазначив, що, незважаючи на всі зусилля і галасливі інформаційні кампанії, економічні відносини між Україною і Лівією залишилися на зародковому рівні. "Товарообіг становить близько 300 мільйонів доларів на рік. Видобуток нафти і газу залишилася на рівні проектів, контракт по літаках так і не був виконаний. Що в майбутньому? Метал і зерно, мабуть, будемо поставляти, як і раніше. І все ", - сказав він. На думку фахівця, нова лівійська влада не забуде про теплі відносини Києва з Каддафі. А тому розраховувати на розвиток заявлених перш напрямків співпраці не доводиться. Максимум, що може зробити в ситуації, що склалася українська влада, - це врятувати за допомогою міжнародних організацій більше двох десятків своїх громадян.