ПМЖ в ПМР

4,0 т.
ПМЖ в ПМР

По дорозі зі Страсбурга

Незважаючи на те, що з боку України в Придністров'ї веде досить багато доріг (загальна межа - 405 кілометрів), найкраще туди все-таки добиратися з боку Одеси. Дорога не сказати що відмінна, але за українськими мірками більш-менш. При під'їзді до села Кучурган, праворуч - невисока гора, по якій, як кажуть знаючі люди, у лихі 90-ті проходили контрабандні стежки. Цілком треба сказати, наїжджені (тобто фурами ганяли).

Відео дня

Кучурган - останній форпост України на кордоні з ПМР. До 1944 року, що характерно, називався Страсбургом. Сліди тієї епохи досі збереглися у вигляді кафешки, що знаходиться буквально в двох метрах від шлагбаума з Придністров'ям. Заклад так і називається: "Страсбург". Навіщо треба було міняти таке чудное назва села на ім'я річки Кучурган, яка ліва притока Турунчука - зовсім незрозуміло.

Відразу за шлагбаумом - кордон і вже придністровський селище Первомайськ. Прикордонний і митний пости, все як годиться. Пропускний пункт навіть більш цивілізований - з біжить електронної рядком, яка видає громадянам корисну інформацію. Наприклад, на яку суму можна вивозити безмитно.

Не повірите, але відразу стало помітно, що закордон. По дорожньому покриттю. (Не Страсбург, звичайно, але зате і не Кучурган). І всі дерева, які вздовж, акуратно так побілені. До речі, уздовж траси збереглися залишки знаменитих в радянські часи яблучних садів. Там такі спеціально вирощені дерева для машинного збирання - під'їжджає щось типу трактора, обхоплює стовбур і трясе.

Край справжніх молдаван

Багато доводилося чути, що Придністров'я - це щось подібне Білорусії , релікт радянського часу. Як на мене - нічого подібного. Так, дбайливо зберігається скульптурне спадщина СРСР. Герб ПМР - практично один в один з гербом Радянської Молдавії. Прапор - точна копія. Але на цьому вся "радянськість" закінчується. Для чого вона потрібна, чому існує ось уже більше двадцяти років, можна пояснити.

Ще до розвалу Радянського Союзу, 2 вересня 1990 року було проголошено Придністровська Молдавська Радянська Соціалістична Республіка. Як радянська республіка в складі СРСР. Тобто вже тоді у жителів Придністров'я було розуміння: якщо що - з Молдавією їм не по дорозі.

- Ставлення з боку молдаван до "іноземцям" почало характеризуватися гаслом "Євреїв - у Дністер, росіян - за Дністер", - розповідає про ситуацію, на рубежі 90-х років ситуації Костянтин, полковник МВС ПМР. - Я працював тоді в центральному апараті МВС Молдавської РСР. Міністр зібрав російських і сказав - даю місяць, щоб вас тут не було. Я поїхав в Тирасполь.

Коли трапилося "коли що", Придністров'я апелювало до світової громадськості тим, що раз воно було проголошено республікою в складі СРСР, який тепер відсутній, значить ПМР - незалежна держава. (До речі, незалежність Придністров'я була проголошена на два дні раніше, ніж незалежність Молдавії). Державна атрибутика залишилася старою, радянською. На відміну від нової молдавської - незалежна Молдова відразу взяла курс на Румунію. Таким чином, ПМР своїми державними символами ніби підкреслює: саме ми - наступники. Так що змінювати символіку - це значить ставити під сумнів власну легітимність.

До речі, я запитав президента ПМР Ігоря Смирнова - навіщо, власне, у назві республіки зберігати "Молдавська". Він відповів у тому дусі, що саме в Придністров'ї живуть молдавани. А от у Молдові живуть румуни. Принаймні, так вони самі себе позиціонують.

Еталон толерантності

Взагалі-то, після збройного конфлікту з Молдовою влітку 1992 року - кровопролиття тоді зупинила 14-а армія під командуванням генерала Лебедя, національні питання в Придністров'ї піднімати - поганий тон. Такі, власне, відсутні.

- 32% жителів Придністров'я - молдавани, 29% - українці, 30% - росіяни, - розповідає Ігор Смирнов. - Всього 177 шкіл. З них 124 - росіян, 34 - молдавських. Молдавська мова причому на кирилиці. Українських шкіл - три. Але це так об'єктивно. Ми нічого не робимо штучно.

Придністров'я вражає своєю толерантністю. Три офіційні мови - російська, українська і молдавська. Офіційно дозволено подвійне громадянство. Тому багато просунуті товариші роблять собі три - придністровське, російське і українське. Або придністровське, українське, молдавське. Кому що треба, у кого де більше інтересів.

У республіці щиро раді будь-якій валюті, а обмінні пункти є практично в кожному магазині.

На паперових купюрах фігурують і російський полководець Олександр Суворов, і наш великий Тарас Шевченко, і історичні молдавські діячі.

Пам'ятники радянської епохи сусідять з новими церквами та банерами з зображенням царської сім'ї.

Яскравий приклад толерантності придністровського суспільства - меморіальне кладовище, де поховані учасники конфлікту 1992 року.

Представники тоді ворогували сторін покояться поруч. Взагалі Придністров'я - єдиний регіон у Східній Європі, де після введення миротворчих сил військові дії були припинені і більше не поновлювалися.

Такий момент щодо миротворців. Практично всі Придністров'ї знаходиться на лівому березі Дністра. За винятком міста Бендери. Так от, блокпост з миротворцями (військовослужбовці Росії, Молдови, Придністров'я та військові спостерігачі від України) знаходиться в Бендерах. Він стоїть на мосту і дивиться в бік Тирасполя. Я завжди думав, що миротворці повинні знаходитися на кордоні.

У Бендерах, до речі, знаходиться одна з головних історичних пам'яток Придністров'я - Бендерська фортеця. Тут, зокрема, були:

Український поет Іван Котляревський (в ролі штабс-капітана російської імператорської армії). Барон Мюнхгаузен (прототип). Писав конституцію Пилип Орлик. Відпочивали після Полтави Карл XII та Іван Мазепа.

Головний же, звичайно, історичний герой Придністров'я - Олександр Суворов.

Монопольний капіталізм

Придністровська Молдавська Республіка - держава невелике, в чому можна переконатися, поглянувши на карту. Однак у радянські часи ця територія, що має зараз 8 міст, 8 селищ, 143 села і 4 залізничних станції, давала 40% ВВП Молдавської РСР.

У спадок від минулого Придністров'ю дісталися металургійний завод, Молдавська ГРЕС, текстильний комбінат "Тиротекс", завод "Електромаш", коньячний завод "Квінт", а також винзавод, випусковий легендарний вермут "Букет Молдавії". Для території 4,2 тисячі км2 і населення трохи більше півмільйона людей (основна частина якого зосереджена у містах), напевно, нормально.

ПМР, на відміну від тієї ж Білорусії з її незрозуміло-який-економікою - держава цілком ринкове. Але капіталізм тут дуже монопольний. Практично всю економіку контролює одна супер-мега (по придністровським мірками) компанія. "Шериф".

Мережа супермаркетів в ПМР одна - "Шериф". Мережа автозаправок одна - "Шериф". У компанії є телевізійний канал, видавничий дім, рекламне агентство, оператор мобільного та стаціонарного зв'язку. Два хлібокомбінату. Футбольний клуб (фінансування десь між нашими "Динамо" і "Шахтарем").

Легендарний коньячний завод Kvint - це теж "Шериф". Одним словом, куди не тицьнеш - скрізь він.

Ціни на прилавках магазинів - як у Києві. Тільки в придністровських рублях. (Один їх рубль дорівнює десь нашим 80 копійкам). "Я отримую десь 2200 рублів", - зізнається Тетяна. Вона працює на заводі "Електромаш", яким з 1987 по 1990 рік керував нинішній президент ПМР Ігор Смирнов.

- Особисто у мене пенсія - близько трьох тисяч, - розповідає військовий пенсіонер Володимир Сухінін. - Але середня - десь тисяча триста. Взагалі, щоб нормально жити, треба одержувати тисяч п'ять.

Самому Придністров'ю нормально жити (точніше, жити краще) заважає її невизнаність. Головне в економіці ПМР - експорт-імпорт, а залізниці, хоч вона і є, фактично немає. Тому що держави офіційно немає. (ПМР визнав тільки Нагорний Карабах, і частково - Абхазія з Південною Осетією). На станціях ні завантажити, ні вивантажити, а автомобільний транспорт - це накладно.

Чого ще фактично немає в Придністров'ї - це злочинності. Позиції МВС і МДБ в республіці дуже сильні. Враховуючи особливі відносини з Молдовою і рештою світу, це, напевно, можна пояснити. До речі, знайшов-таки схожість з Білорусією: вулиці такі ж чисті, і після шести вечора на них так само безлюдно.

Кажуть, що жителі Придністров'я поступово роз'їжджаються, де трохи краще. Але от Руслан, в даний час працює водієм, в 90-х переїхав їх України в ПМР.

- У міграційній службі пальцем біля скроні крутили - ти, мовляв, чого? Всі біжать, а ти назад. - Каже Руслан. - Але всі ці визнано-не визнане - нісенітниця. Якщо голова є, руки є, якщо випити любиш по святах, ти добре будеш жити скрізь.