У РФ набув чинності мораторій на дію ДЗЗСЄ

Указ про призупинення Росією своєї участі в цьому договорі президент РФ Володимир Путін підписав 13 липня. Таке рішення президент пояснив "винятковими обставинами, зачіпають безпеку Російської Федерації і вимагають вживання невідкладних заходів".

Відео дня

ДЗЗСЄ був підписаний 19 грудня 1990 року в Парижі 16 державами-членами НАТО і шістьма країнами-учасницями Організації Варшавського договору. Адаптований варіант документа 1999 ратифікували тільки Росія, Україна, Казахстан і Білорусія, відзначає РІА .

У довідці до президентського указу пояснювалося, що Росія припинила дію Договору "доти, поки країни НАТО не ратифікують Угоду про адаптацію і не почнуть сумлінно виконувати цей документ".

"Росія надавала інформацію, яка зафіксована положеннями старого ДЗЗСЄ. Ми надавати цю інформацію - а ми повинні були б уявити її 15 грудня - не будемо", - заявив минулого тижня директор департаменту з питань безпеки та роззброєння МЗС РФ Анатолій Антонов.

Вихід Москви з ДЗЗСЄ зустрів негативну реакцію з боку НАТО і ряду країн, що входять до складу Альянсу. У ході засідання Ради Росія - НАТО в Брюсселі 7 грудня США заблокували програму співпраці Ради на 2008 рік через відмову Москви включити в підсумковий документ положення про обов'язкове виконання ДЗЗСЄ.

На думку Москви, договір, підписаний на вильоті "холодної війни", за своїм змістом безнадійно застарів і вже не відбивав змін, які відбулися в Європі після розпаду ОВД і розширення Північноатлантичного альянсу. Не відображав ні змін, що відбулися з розпадом Варшавського договору, ні планів розширення Альянсу.

У листопаді 1999 року на саміті Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) був підписаний адаптований варіант ДЗЗСЄ, який кількісно обмежує п'ять основних категорій звичайних озброєнь: бойові танки, бойові броньовані машини, артилерію, ударні вертольоти і бойові літаки. Передбачалося, що озброєння будуть враховуватися не в будь-яких військово-політичних блоках, як було раніше, а для кожної окремої держави-учасника. Але адаптований договір був ратифікований тільки чотирма країнами - Росією, Білорусією, Казахстаном і Україною - і так і не набув чинності.

Країни НАТО не тільки відмовилися ратифікувати документ, а й висунули до Росії нові вимоги, що не мають до ДЗЗСЄ ніякого відношення. Саме тому російська сторона і прийняла рішення ввести мораторій на свою участь у договорі.

Президент РФ Володимир Путін 13 липня нинішнього року підписав указ про призупинення Росією дії ДЗЗСЄ. У доповненні до указу пояснювалося, що мораторій діятиме "до тих пір, поки країни НАТО не ратифікують Угоду про адаптацію і не почнуть сумлінно виконувати цей документ".

Наступного дня МЗС РФ повідомив про передачу повідомлення про призупинення депозитаріям і державам-учасникам ДЗЗСЄ, а пізніше був прийнятий федеральний закон "Про призупинення Російською Федерацією дії Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ)", який набув чинності 3 грудня.

Згідно з цим документом, дія мораторію починається в ніч з 11 на 12 грудня поточного року, тобто через 150 днів з дня передачі депозитаріям і державам-учасникам ДЗЗСЄ повідомлень Росії.

За словами міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, прописані в договорі флангові обмеження перешкоджають ефективній боротьбі з тероризмом. Роздуми виникають і з приводу того, проти кого можуть бути спрямовані розміщення в Європі озброєння Північноатлантичного альянсу.

На думку начальника Генерального штабу ЗС РФ Юрія Балуєвського, ДЗЗСЄ в нинішньому вигляді дозволяє США і НАТО практично без всяких обмежень реалізовувати стратегію просування на Схід, здійснювати "реконфігурацію" американської військової присутності в Європі, вести постійний моніторинг складу та стану російського угруповання збройних сил у європейській зоні. Крім того, недотримання домовленостей по ДЗЗСЄ дозволяє США вільно розміщувати і передислокувати свої війська в Європі.

Використовують недоліки неадаптованого ДЗЗСЄ і нові члени НАТО, в першу чергу прибалтійські держави, що знаходяться в так званій сірій зоні, яка практично не контролюється і не регулюється ніяким договором, визначальним кількість і якість озброєнь.

Займаючи подібну позицію, країни Північноатлантичного альянсу в той же час негативно поставилися до російського мораторію. США навіть вирішили заблокувати програму співпраці Ради Росія-НАТО на 2008 рік. У відповідь Москва демонструє готовність до продовження партнерства і заявляє, що не має наміру використовувати мораторій для нарощування своїх озброєнь і чисельності військ в Європі, в тому числі на так званих флангових напрямків.

Згідно офіційної позиції російської сторони, введення мораторію не означає остаточного виходу Росії з ДЗЗСЄ, а лише заморожує його дію на території РФ. При цьому російська сторона підкреслює, що не бачить альтернативи режиму контролю над звичайними озброєннями в Європі і заявляє про можливість відновлення дії ДЗЗСЄ за наявності політичної волі і зустрічного руху з боку партнерів.