У ХХI столітті земля буде виділяти вуглекислоту, 28 жовтня 2005

561
У ХХI столітті земля буде виділяти вуглекислоту, 28 жовтня 2005

Яке обличчя матиме європейський континент в 2020-х, 2050-х, 2080-х роках? Свою відповідь на це питання запропонувала інтернаціональна команда вчених, що опублікувала на сторінках американського науково-популярного журналу кілька сценаріїв можливого майбутнього Європи. Складаючи свій прогноз, дослідники постаралися врахувати віддалені наслідки глобальних кліматичних зрушень, змін у формах землекористування і тенденції соціально-економічного розвитку.

Всі сценарії виходять з того, що до 2080 середньорічні температури на континенті зростуть на 2,1-4,4%. У південній частині Європи потепління буде супроводжуватися зменшенням рівня опадів, а на північ від Альп - його збільшенням. Передбачається також, що протягом ХХІ ст. відбудеться скорочення площі сільськогосподарських угідь і паралельне зростання площі лісів.

Ці зрушення будуть мати як позитивні, так і негативні наслідки. Найважче доведеться жителям Середземномор'я. Очікуване підвищення температур у поєднанні з посухою неминуче обернеться зростанням числа лісових пожеж, збіднінням джерел питної води і значним погіршенням умов землеробства.

Гірські області Європи також постраждають від прийдешніх змін клімату. Взимку замість снігу тут буде йти дощ, а навесні жителям Альп будуть загрожувати повені. Сніговий покрив на гірських вершинах буде неухильно скорочуватися, через що гірські річки будуть з кожним роком дрібніти. Це самим негативним чином позначиться як на індустрії гірськолижного відпочинку, так і на гідроенергетиці.

Разом з тим вчені обіцяють і деякі зміни на краще. Завдяки зниженню попиту на сільськогосподарські угіддя всюди в Європі зазеленіють нові ліси. Вони будуть поглинати з атмосфери значну частину вуглекислого газу, тим самим сприяючи ослабленню парникового ефекту. Правда, ця позитивна тенденція буде врівноважена тим, що грунт, розігрівали все більш жаркими сонячними променями, замість того, щоб поглинати двоокис вуглецю, почне виділяти її.

Як би то не було, європейцям не варто сумувати: у результаті глобального потепління фермери північноєвропейських країн отримають можливість вирощувати культури, які становлять досі ексклюзивний товар італійців та іспанців. До того ж мешканці бабусі-Європи можуть втішатися думкою, що мешканцям інших континентів наступив століття обіцяє куди більш похмурі екологічні перспективи.