Російські банкомати оснастять детекторами брехні

В "Ощадбанку" ведеться тестування банкомату з вбудованим детектором брехні - пристрою, від якого прийшов би в захоплення КДБ. Нова машина, як сподіваються в найбільшому російському банку, в майбутньому зможе не просто приймати заяви від клієнтів на видачу кредитної картки, але й самостійно приймати рішення: чи гідний звернувся видачі кредиту, чи ні.

Відео дня

Для цього апарат сканує паспорт, знімає відбитки пальців і робить тривимірний знімок особи для його пізнішого розпізнавання. Використовується також комп'ютерна програма, що аналізує голос. Вона визначає, правдиво чи людина відповідає на питання: "Ви працюєте?" і "Чи є у вас в даний момент інші непогашені кредити?". При цьому, оскільки закон забороняє компаніям зберігати базу даних "голосових підписів" клієнтів, ці підписи будуть зберігатися на чіпах кредитних карт самих клієнтів.

У майбутньому "Сбербанк" збирається встановлювати свої проникливі банкомати у відділеннях і торгових центрах, повідомляє InoPressa.ru з посиланням на американську газету The New York Times .

Мовні аналізатори для банкоматів розроблені петербурзькою компанією "Центр мовних технологій", що співпрацює також і з ФСБ.

Директор московського філіалу Центру пояснив журналістам, що при розробці використовувався аудіоархів російських правоохоронних органів - запису мови людей, які, як пізніше з'ясувалося, брехали на допитах.

Експериментальний зразок апарата можна побачити в спеціальній лабораторії "Ощадбанку". Коли в кімнату хтось входить, камера розпізнає його обличчя, і робот або тепло вітає знайомого клієнта, або бурчить: "Здрастуйте, ви не зареєстровані".

В "Центрі мовних технологій" кажуть, що обдурити програму аналізу голосу буде важко навіть людям, які про неї знають. Вона розшифровує несвідому реакцію: коли людина нервує, конфігурація його голосових зв'язок і т.п. мимоволі змінюється, а разом з нею міняються інтонація і ритм мови.

Подібний продукт компанії - "вимірювач рівня гніву" - вже працює в колл-центрі Російських залізниць. За кілька секунд комп'ютер сортує дзвінки на "червоні", "жовті", "зелені" та "сині" відповідно з емоційним станом, хто телефонує. "Червона" категорія означає, що доведеться підключитися начальнику.

Нові форми автоматизації впроваджують не тільки в "Ощадбанку", зазначає газета. Deutsche Bank і Citigroup випробують, наприклад, "розумний стіл", який "відчуває", які на ньому лежать документи.

У Туреччині видача кредитів через банкомати стимулює бум споживчого кредитування, який, за побоюваннями аналітиків, ризикує спровокувати банківську кризу. Однак "Ощадбанк", зазначає автор статті, мабуть, поки унікальний у своїй спробі перетворити банкомат в детектор брехні.

Що ще вміють банкомати

Апарат, що вважається прообразом сучасному банкомату був придуманий шотландцем Джоном Шепард-Баррон і встановлено 27 червня 1967 року відділенні банку Barclay `s в північній частині Лондона. Його випустила англійська компанія De La Rue, донині спеціалізується на виготовленні паперу для друкування грошей.

Пластикових карток в їх нинішньому вигляді в той час не існувало - кредитні карти з видавленим номером використовувалися для оплати покупок, причому в основному в США. А в першу банкоматах для зняття грошей використовувалися спеціальні ваучери, які треба було заздалегідь отримати в банку, або набір номера рахунку з клавіатури.

Через кілька років ще один шотландець - Джим Гудфеллоу - придумав секретний ПІН-код для захисту від несанкціонованого доступу до банківських рахунків. Перші пластикові картки з магнітною смугою винайшли в США, хоча, також за легендою, американці "підгледіли" цю технологію в лондонському метро, ??де квитки з магнітною смугою з'явилися саме в кінці 1960-х років.

Правда широке поширення банкомати отримали тільки наприкінці 1980-х, до цього вони особливим попитом не користувалися, так як працювали в режимі offline, тобто не мали постійного зв'язку з банком. Однак у середині 1980-х з'явився перший банкомат, що працює в режимі on-line, і банки отримали можливість співвідносити запити клієнта з його балансом по карті.

Наприкінці 1990-х з'явився перший апарат з функцією прийому грошей - cash-in. Спочатку операція внесення грошей на рахунок через банкомат займала кілька днів. Ще через кілька років з'явилися банкомати cash-in, що приймають гроші в режимі online. Вони приймають гроші поштучно або відразу пачкою. При цьому останні моделі банкоматів здатні одночасно прийняти до п'яти валют в купюрах різного номіналу.

Сучасні апарати cash-in обладнані спеціальними сканерами, що зчитують штрих-коди з квитанції або платіжного доручення. Через такий банкомат можна оплатити послуги інтернет-провайдерів, стільникових операторів, рахунки за кабельне телебачення і навіть комунальні послуги. Тому все частіше поряд зі словом "банкомат" банкіри використовують слова "кіоск" або "відділення автоматичного обслуговування".

Інший напрям еволюції банкоматів - біометричні захисні технології. У Японії банки вже кілька років використовують карти, на чип яких записані біометричні дані людини - малюнок кровоносних судин пальця або райдужна оболонка ока. Вони використовуються замість введення ПІН-коду. Біометрична захисна технологія Finger Vein розроблена японською компанією Hitachi. Усередині кожного біометричного банкомату знаходиться сканер, які отримує дані про унікальну для кожної людини системі кровоносних судин в пальці. Отримані дані в реальному часі передаються в центральну базу банку, де зберігаються дані про пальцях клієнтів. За межами Японії перший біометричний банкомат з'явився в 2010 року у Варшаві.

Біометричні банкомати вважаються новим і більш надійним засобом боротьби з так званим "скіммінгом" та іншими видами фінансового шахрайства, заснованими на копіюванні даних з магнітних карт і використання її для отримання доступу до чужих рахунків.

З метою боротьби з шахрайством удосконалюються не тільки банкомати, а й пластикові карти. Наприклад, карти моделі Hidden, розроблені американською компанією Dynamics, не дозволяють стороннім людям зняти гроші з рахунку її власника: з 16 цифр номера карти десять нанесені на поверхню традиційним способом, а що залишилися шість висвічуються на вбудованому дисплеї. Щоб подивитися повний номер карти, необхідно ввести код розблокування.

У Південній Кореї два роки тому з'явилася Live Checking Card, яка в режимі реального часу дозволяє відстежувати стан банківського рахунку прямо по карті, не звертаючись для цього до банкомату або сайту банку. Замість звичайного шматка пластика ця карта являє собою сенсорний дисплей, дані на який виводяться відразу ж після вчинення будь-якої транзакції.

Більш того, у разі перевищення кредитного ліміту краю картки починають світитися блакитним світлом. Джерелом живлення для нової карти служить сонячна енергія, тому жодних батарей конструкція незвичайного пристрою не передбачає, а сама карта прослужить набагато довше звичайної пластикової картки.

До речі, технологія смарт-карт, забезпечених мікрочіпом, вперше була запропонована ще в 1984 році. Проте до цих пір вони не отримали широкого розповсюдження, хоча свого часу розробники цих технологій хвалилися, що всі платіжні системи перейдуть на використання смарт-карт до 2004 року. Крім того, платіжні системи Visa і MasterCard почали впровадження безконтактних платежів. Не виключено, що незабаром можуть з'явитися банкомати, що видають готівку за допомогою безконтактних карт, а то і стільникових телефонів - та й взагалі будь-якого мобільного пристрою, в який буде вбудований чіп NFC .

Банки ж і сьогодні продовжують випускати старі карти, їх лякають масштаби перебудови всієї величезної інфраструктури, що складається з банкоматів, POS-терміналів та іншої техніки по всьому світу, а також витрати на заміну і модифікацію обладнання, розробку й впровадження програмного забезпечення, навчання персоналу.

В даний час в числі найбільш поширених заходів безпеки, що використовуються банками для запобігання несанкціонованого використання карт, - ідентифікація користувачів по телефону за допомогою ключових слів і інших особистих даних, відправка моментального SMS-повідомлення з інформацією про транзакції, тимчасове блокування картки при здійсненні підозрілого платежу.

На використанні мобільників побудована ще одна одна захисна технологія, тестована в даний час європейським підрозділом Visa. Даний спосіб запобігання шахрайства з банківськими картами грунтується на припущенні, що мобільний телефон, як правило, нерозлучний зі своїм власником. Тому якщо при спробі зняти готівку в банкоматі місце розташування останнього не збігається з координатами телефону, асоційованого з банківською картою клієнта, то система генерує попередження і може заблокувати операцію.

На думку творців нової системи, вона може стати в нагоді як при звичайній крадіжці банківської карти у власника, так і при спробах більш високотехнологічного шахрайства, наприклад з використанням клонованих карт (клонована карта може бути створена на основі інформації з магнітної смуги, ліченої за допомогою встановленого шахраями на банкоматі спеціального пристрою). Правда, розробники обмовляються, що інформація про координати телефону і карти стане лише одним з факторів, за якими система буде судити про ймовірність шахрайства.

Місце розташування мобільного телефону визначається за допомогою стандартних геолокаційні інтерфейсів, що використовують тріангуляції в мережі - супутникова навігація, отже, не буде потрібно. Як вважають в Visa Europe, нова функція може становити інтерес насамперед для тих користувачів, які часто розплачуються картою в інших містах і за кордоном.

Втім, захиститися можна і зовсім по-простому. Найбільш, мабуть, "жорсткої" системою захисту від вандалів і грабіжників обладнав свої платіжні термінали один з банків в південноафриканському місті Кейптаун.

При виявленні зловмисників система розбризкує вміст перцевого балончика. Тривожна сигналізація спрацьовує у випадках, коли встановлена ??над банкоматом камера спостереження реєструє спробу злому пристрою - наприклад, установку перехоплювача даних ("скиммера") або вибухового пристрою.

На жаль, розробники системи не подбали про реалізацію механізмів "захисту від дурня", в результаті банкомат, як виявилося, цілком здатний вражати струменем меленого перцю техніків, які приїхали для проведення планового техогляду терміналу, або просто випадкових перехожих, які опинилися поблизу.