13 років тому війська Росії вторглися в Грузію: як все відбувалося

6 хвилин
22,4 т.
Російсько-грузинька війна 2008 року

Рівно 13 років тому, 8 серпня 2008-го, війська Російської Федерації вторглися на територію Грузії нібито задля захисту сепаратистів з Абхазії й Південної Осетії. Військові дії тривали кілька днів, проте призвели до значних втрат.

Відео дня

За цей час Росія просунулася вглиб країни, розбивши значну частину грузинських військ, а опісля пішла на "перемир’я", змігши уникнути міжнародної ізоляції. Про те, як все відбувалося, – читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Уночі 8 серпня 2008-го підрозділи Збройних сил Грузії потрапили під щільний артилерійський обстріл, а опісля вони увійшли на територію Південної Осетії. Метою було відновлення конституційного ладу. І після завершення боїв грузинська армія зайняла більшу частину столиці самопроголошеної республіки – Цхінвалі.

Російсько-грузинька війна

Росія у відповідь на це ввела в Грузію свої війська й за лічені години бойові дії розгорнулися далеко за межі.

Підрозділи ЗС РФ захопили кілька грузинських міст, зі свого боку авіація завдавала сильних ударів по передових загонах грузинської армії, а також тилових, які перебували біля столиці Тбілісі.

За три дні такого протистояння сили Російської Федерації значно розширили географію війни, зокрема, захопили ще декілька населених пунктів й фактично відкрили собі шлях на столицю. У місті почалася паніка.

Паралельно військові дії розгорнулися також на морі, де атаку вели російські бойові кораблі, що базувалися в Севастополі. На чолі з флагманом Чорноморського флоту РФ ракетним крейсером "Москва" вони захопили найбільший порт країни – Поті. Було знищено всі кораблі в ньому, що мали військове маркування, серед них і прикордонні.

Карта бойових дій в серпні 2008 року

10 серпня, виходячи з прямого вторгнення РФ, у Тбілісі заявили про відведення військ із Цхінвалі та про одностороннє припинення вогню.

А 12 серпня тодішній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі підписав план перемир'я, який запропонував Європейський Союз, зокрема президент Франції Ніколя Саркозі. Головними його пунктами було остаточне припинення вогню та повернення сторонами конфлікту військ на свої бази.

Попри зусилля Саркозі згладити конфлікт, війська Росії продовжили активно просуватися вглиб Грузії – було захоплено міста Горі, Сенакі, Поті, перерізано стратегічну дорогу, яка сполучала західну і східну частину країни.

Війська РФ вторглися в Грузію 8 серпня 2008 року

Згідно з мирним договором, виведення російських військ із грузинської території мало закінчитися до 1 жовтня 2008 року, проте де-факто якась частина ЗС Росії продовжила перебувати на території самопроголошених республік.

26 серпня Москва визнала незалежність Південної Осетії й Абхазії, тоді відповідний указ підписав глава РФ Дмитро Медведєв. Але російські війська залишалися в Грузії.

Чому розгорілася війна

За часів СРСР Абхазія та Південна Осетія входили до складу Грузії на правах автономних областей, а після розпаду Радянського Союзу спробували відокремитися від нової грузинської держави.

Російські війська з Грузії мали вивести до 1 жовтня 2008 року

Під час воєн за незалежність у 1991-93 роках Росія підтримувала сепаратистів, але в підсумку обидва конфлікти були заморожені: на території Абхазії та Південної Осетії, які Грузія продовжувала розглядати як складові частини своєї держави, розмістили міжнародні миротворчі сили. Це були військові з Південної Осетії, Абхазії, РФ і Грузії.

Конфлікт між Грузією та Південною Осетією вийшов на нову фазу в 2004-му, коли до влади прийшов Міхеїл Саакашвілі. Він запропонував план врегулювання ситуації на умовах входження невизнаної республіки до складу Грузії, який "влада" Південної Осетії відкинула.

Воєнні дії завдали багато втрат

Так, перші бойові зіткнення трапилися в Південній Осетії вже у серпні того року, а в 2006-2007 роках спроби Грузії підпорядкувати Абхазію й Південну Осетію призвели до нових криз. У 2008-му представники влади невизнаних республік звернулися до Росії з офіційним проханням про визнання їхньої незалежності, посилаючись на визнання більшістю західних країн незалежності Косова.

Водночас із приходом Саакашвілі до влади відбувалося й погіршення російсько-грузинських відносин. Прикметно, що в 2006-му РФ вдавалася до методів, які активно використовує у конфлікті з Україною, починаючи з 2014 року. Зокрема, в російських ЗМІ згадувався план Грузії нібито щодо захоплення "республік", хоча до сьогодні його існування не підтверджено.

Грузія, Осетія, Росія та Абхазія

На початку 2007 року Генеральний штаб Збройних сил Росії підготував план "на випадок грузинської агресії". У квітні наступного року країна направила додаткові війська до Абхазії, а також спровокувала дипломатичну кризу з Грузією. Це послідувало за оголошенням РФ встановлення прямих відносин із урядами невизнаних республік і паралельним роздаванням жителям Південної Осетії та Абхазії російських паспортів. Так, на початку 2008-го росЗМІ звітували, що 90% населення "республік" отримали громадянство Росії.

До чого все призвело

Події 2008 року суттєво позначилися на житті Абхазії та Південної Осетії. За даними правозахисників, моніторингових місій ОБСЄ та інших організацій, десятки тисяч людей, які опинилися в зоні конфлікту, були змушені залишити свої домівки.

Обидві невизнані республіки залишаються депресивними регіонами. Їхні економіки майже повністю орієнтовані на РФ, оскільки всі зв'язки з Грузією після війни було розірвано. Бюджети теж багато в чому залежні від російських дотацій: у Південній Осетії він фінансується з федерального бюджету Росії на 88,7%, тоді як Абхазії – на 67,4%.

Воєнні дії в Грузії

Майже відразу після завершення конфлікту, 26 серпня 2008 року, Росія офіційно визнала Абхазію та Південну Осетію незалежними державами. Опісля це ж зробили ще кілька країн-членів ООН: Нікарагуа, Венесуела, Науру та Сирія. Вануату й Тувалу спершу визнали незалежність республік, проте згодом це рішення відкликали.

У грудні 2008 року в Європейському Союзі створили незалежну комісію з розслідування обставин, які призвели до конфлікту. Наступного року у вересні вона опублікувала підсумкову доповідь, в якій відповідальність за початок військових дій покладалася на Грузію. Водночас наголошувалося, що попередні місяці РФ "здійснювала велику кількість провокацій".

У січні 2016-го Міжнародний кримінальний суд у Гаазі почав розслідування справи про військові злочини під час агресії Росії на території Грузії 2008 року.

Події 2008 року суттєво позначилися на житті Абхазії та Південної Осетії

Запит на розслідування під юрисдикцією МКС було направлено ще у жовтні 2015-го. У документі зазначається, що підтримувані РФ сепаратисти з Південної Осетії атакували позиції Збройних сил Грузії до 9 жовтня. А також, що це трапилося після того, як російські війська залишили буферні зони на окупованих районах невизнаної республіки та основній території Грузії.

Також йшлося, що в цей період часу в Південній Осетії етнічні грузини піддавалися вигнанню зі своїх домівок, нападам, грабункам і вбивствам. Згідно зі статистикою, в ті дні кількість загиблих етнічних грузинів коливалася від 51 до 113, а вимушених біженців – від 13,4 до 18,5 тис. осіб.

Як повідомляв OBOZREVATEL, у січні 2021 року Європейський суд з прав людини визнав Росію винною в порушеннях прав людини після окупації Абхазії та Південної Осетії. Водночас у рішенні зазначалося, що РФ не несе відповідальності за ці регіони під час російсько-грузинської війни 2008 року.