Стагнація перетворюється на кризу

Закінчилось перше півріччя 2008 року, і можна підбити підсумки економічного розвитку України за цей період. На жаль, справджуються майже всі прогнози, які робили експерти протягом попередніх засідань Українського клубу економістів, починаючи з лютого.

Остаточний показник споживчої інфляції за перше півріччя 2008 року, відповідно до даних Держкомстату, склав 15,5%. У той час як, за прогнозами Уряду, річний показник інфляції у 2008 році мав бути на рівні 9,6%. Якщо взяти показник рівня інфляції в сегменті оптових цін, то він становить 29,4%. Можна очікувати, що ця амплітуда перейде у площину споживчої інфляції, наслідком чого буде швидке зростання споживчих цін. Сьогодні говорити про те, що остаточно вдалось зупинити інфляційну хвилю, зарано, особливо враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 16 липня № 654 ”Про підвищення пенсійного забезпечення громадян”. На реалізацію цих заходів Урядом Юлії Тимошенко заплановано щомісяця додаткових витрат у сумі 500 млн грн. Але цих коштів ані в Держбюджеті, ані в Пенсійного фонду України немає. Зрозуміло, що такі популістські рішення Кабінету Міністрів у боротьбі з інфляцією не принесуть позитивних результатів.

Урядовці стверджують, що у липні 2008 року на нас очікує дефляція. З цим, на жаль, не можна погодитись, адже зростання цін у промисловості у червні прискорилось на 4,2%. В липні ця тенденція зберігається. Ціни на хліб і хлібопродукти в червні зросли найсильніше з усіх груп товарів − на 3,4%, і в липні ця тенденція лише посилилась. Міністерство транспорту і зв'язку з 1 червня підвищило тарифи на внутрішні залізничні пасажирські перевезення на 5%, а з 1 липня підвищило тарифи на вантажоперевезення залізницями України на 3%. Таким чином всі бажання прем’єра зупинити інфляції в липні є нереальними, тим паче, враховуючи необдумане підвищення пенсійних виплат з 1 липня, про що ми уже зазначали, та й не варто молитися на літню дефляцію, бо вона, як і інфляція, є порушенням цінової рівноваги, оскільки з’їдає доходи виробників.

Фінансова нестабільність серйозно непокоїть і нерезидентів, які сьогодні вже продали ОВДП на суму 1,2 млрд. грн. Це є свідченням того, що міжнародний капітал та інвестори не довіряють ні Уряду України, ні його економічній політиці. Ще одним підтвердженням сказаному є те, що німецька компанія «Кнауф» через інфляційні процеси та спекуляції на українському ринку нерухомості зупиняє свою інвестиційну діяльність у розвиток власних потужностей в Україні. Про це сказано в заяві голови ради засновників Міжнародної групи «Кнауф», співвласника компанії Ніколауса Кнауфа, переданій 24 липня Агентству УНІАН компанією «Кнауф Гіпс КИЇВ». Н. Кнауф зазначив, що «ми зробили помилку, вклавши великі кошти в модернізацію виробництва, тому що продаж залишається на рівні минулого року». За його словами, «на складах заводу накопичуються запаси готової продукції на мільйони євро, і це в літній період, коли майже завжди існував ажіотажний попит на будівельні матеріали компанії «Кнауф». «Потужності підприємств «Кнауф» в Україні використовують лише наполовину, у кращому разі – на дві третини, тому фірма «Кнауф» зупиняє свою інвестиційну діяльність в Україні до кращих часів, тобто мінімум на 2–3 роки», – заявив Н. Кнауф.

Доказом того, що в Україні відбувається уповільнення економічного зростання, є нижченаведені дані. Приріст реального валового внутрішнього продукту в січні–червні 2008 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року становить лише 6,3%. Чи можна говорити про те, що воно переросте у відкриту фазу економічного спаду? На жаль, такі ознаки присутні. По-перше, варто звернути увагу на від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Воно, за даними Держкомстату, у січні-травні 2008 року становило 8,8 млрд. дол. Це більш ніж удвічі перевищує показник 2007 року, який склав 3,7 млрд. дол. Тож очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність України є збитковою. Українські юридичні та фізичні особи витрачають на мільярди доларів більше, ніж заробляє вітчизняна економіка. Фактично це означає, що сукупна пропозиція значно менша, ніж сукупний попит, що Україна вже живе в борг, і відповідно наші суб’єкти господарювання беруть дедалі більші обсяги кредитів у вільноконвертованій валюті для фінансування імпорту.

За даними Держкомстату, у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка наземних транспортних засобів, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння, дорогоцінних металів та виробів з них. Така паразитична структура імпорту, в якій переважають товари розкоші, характерна лише для „карнавальної” нації.

Сьогодні практично зупинилось зростання реальної заробітної плати українців. Воно удвічі поступається минулорічному графіку. У травні ц.р. номінальні доходи населення збільшились лише на 0,7% порівняно з квітнем. Це непрямий показник того, що в Україні недостатньо зростає продуктивність праці, а тому апріорі уповільнюється нарощення виробництва доданої вартості. Таким чином, працедавці не в змозі підвищувати зарплату найманих працівників, а у приватного сектору відповідно немає можливості збільшувати доходи для споживання, і, як наслідок, для нагромадження. Можна констатувати, що в Україні зменшується рівень нагромадження капіталу та витрати на розвиток виробництва, що необхідно для розширеного відтворення.

Важливим фактором, що може вплинути на посилення економічної кризи, є неспроможність Кабінету Міністрів утримувати неприхований дефіцит Державного бюджету. Понад те, в нинішніх умовах формально він може скласти навіть більше за заплановані 18,8 млрд грн.

Помилкою було і неправильне визначення об’єктів для приватизації. Замість того щоб приватизувати нікому не потрібний Укртелеком і отримати додаткових 20 млрд. грн., вирішили приватизувати такий стратегічний для України об’єкт, як Одеський припортовий завод. Цього робити було не можна, що зрозуміло всім неупередженим експертам-економістам. Сьогодні потрібно повертати до державної власності металургійні комплекси та Обленерго, які є стратегічними галузями для України. Крім того, необхідно встановити державну монополію на вироблення горілки і тютюну. Ці кроки принесли б величезні доходи до Державного бюджету.

В Україні сьогодні відбувається серйозний обвал на ринку будівельних матеріалів, який не просто знаходиться у фазі стагнації, а переходить у фазу відкритої кризи і падіння. Підтвердженням цього є Відкритий лист Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Президенту України, Прем’єр-міністру України, іншим високопосадовцям, у якому наголошується на негативних тенденціях галузі будматеріалів, яка стрімко посилилися у ІІ кварталі 2008 року. „У першому півріччі поточного року, вперше за останні 7 років, в Україні розпочався спад у будівельній галузі. За січень-червень 2008 року обсяги будівництва склали 98,7%, на відміну від зростання у 2007 році до 15,8%. У 2008 році скоротився обсяг будівництва 15 регіонів країни, тоді як у 2007 році в усіх регіонах було зростання. У Києві обсяг будівництва торік зріс на 26,1%, а за січень-травень 2008 року – лише на 3,6%”.

Сьогодні гальмується розвиток машинобудівельної галузі, яка є однією з найбільш капіталомістких і визначальних галузей української економіки і значною мірою визначає темпи росту ВВП та розширення пропозиції.

До того ж в Україні розпочалась іпотечна криза. Фактично зупинився ринок будівництва нового житла в Києві. Безумовно, це є стагнація, і вона наближається до переходу у фазу відкритої економічної кризи. За даними операторів ринку нерухомості, кількість угод з житлом у червні зменшилась в 2 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дрібні будівельні компанії зупиняють або значно знижують обсяги робіт. Є ілюзією, що їх скупляють великі компанії-інвестори, які зможуть добудувати житло. В них теж немає грошей.

Тривожною є ситуація і на фондовому ринку України. Від початку року індекс ПФТС упав на 531. 84 пункти(або 45,3%) з 1174,02 пунктів. Це свідчить про обвал українського ринку цінних паперів.

Важливим виявленням невпевненості серед громадян України є теж збільшення обсягів купівлі дорогоцінних металів. За внутрішніми даними Національного банку України в минулому році у країну було ввезено 23,456 т золота і 9,907 т срібла. Але навіть цей обсяг не задовольнив ажіотажного попиту. Лише населенням у 2007 році викуплено в банків 24,096 т золота і 18,443 т срібла. З урахуванням закупівель ювелірних заводів та інших юридичних осіб банки продали 28,979 т золота і 28,979 т срібла. Очікується, що у 2008 році попит на золото істотно не знизиться. Це означає, що сьогодні спостерігається одна з найгірших тенденцій в економіці: гроші набувають недієву форму і фактично перетворюються у скарб, втрачаючи функції обігу, обміну, розрахунку та капіталотворення. Такі явища свідчать про неефективність урядової економічної політики.

Суттєво погіршить ситуацію і підвищення Росією ціни на газ для України. Вже з січня 2009 року мінімальна ціна на газ для України дорівнюватиме 315 дол. за 1 тис кубометрів. При цьому ми не плануємо відповідним чином підняти плату за транзит газу, який західноєвропейські країни купують у Росії. Негативним є й те, що за перше півріччя 2008 року зменшився видобуток власного газу в Україні. Єдиний позитив у тому, що Кабінет Міністрів заявляє про закупівлю газу на зиму і його закачку в газосховища, хоч документальних підтверджень цьому, окрім висловлювань Ю. Тимошенко, немає. Позитивом можна назвати також намір Уряду встановити лічильники у всіх споживачів газу. Але Уряд не прийняв до цього часу рішення про встановлення вимірювальних пристроїв спільно з ЄС, що відповідали б стандартам Євросоюзу, на східному і західному кордонах України та на всіх газоперекачуючих станціях на шляху транзиту газу через Україну в Європу.

Що ж потрібно робити, аби уповільнення економічного зростання не переросло у відкриту фазу економічної стагнації? На нашу думку, Уряд повинен, по-перше, відмовитись від внутрішніх і зовнішніх запозичень. За даними Міністерства економіки, з початку року Уряд України залучив до бюджету 436,7 млн. грн. від розміщення ОВДП і 300 млн. дол. від кредитів Світового банку.

По-друге. Необхідно негайно підготувати до продажу Укртелеком і почати процедуру приватизації, до якої залучити потужних західноєвропейських інвесторів. Кошти від продажу Укртелекому слід направити на інвестиційні програми.

По-третє, настав час припинити соціальну демагогію та популізм. Не можна без достатнього підвищення продуктивності праці піднімати пенсії та інші соціальні виплати. Для цього сьогодні не існує жодних об’єктивних причин. Такі кроки Уряду можуть викликати лише зростання інфляції. Наявні фінансові ресурси Кабінет Міністрів повинен витрачати тільки на зменшення дефіциту Державного бюджету.

По-четверте. Потрібно негайно зменшити витрати бюрократичного апарату та задоволення паразитичних потреб за державні кошти.

По-п’яте. Уряду необхідно починати готуватись до секвестру Державного бюджету на 2008 рік.

По-шосте. Треба вивести гривню з доларового коридору і формувати курс гривні на базі реальних фінансових та економічних показників. Тому доцільно зміцнювати гривню, до чого Нацбанк наразі готовий, адже у структурі його золотовалютних запасів переважає євро, а не долар. Варто також збільшувати обсяги швейцарського франка і норвезької крони у валютному кошику.

По-сьоме. Необхідно заборонити великим корпораціям здійснювати непродумані розміщення своїх облігацій на зовнішніх ринках під дуже високі відсотки. Залучений таким чином капітал мусить спрямовуватися не на споживання, а тільки на закупівлю нового обладнання і реконструкцію підприємств для збільшення кількості та якості виробленої продукції.

По-восьме, потрібно докласти зусиль, аби змінити сальдо зовнішньоторговельного балансу з від’ємного на позитивне. На часі − моніторинг імпорту і застосування штрафних санкцій до тих компаній, які завозять предмети розкоші, а також продукцію, яка може бути витіснена за рахунок виробництва національних підприємств. Це повинна бути урядова політика.

Здійснення хоча названих кроків дасть можливість суттєво покращити ситуацію і не допустити переростання ознак послаблення української економіки у більш серйозні господарські проблеми в другій половині 2008 року.

Шановні читачі! Чергове, шосте засідання Українського клубу економістів відбудеться 29 липня, об 11.00, на «Обозревателе». Свої запитання учасникам залишайте тут.