Блог | Чухраинцы 21 века: что о Ломаченко сказали бы Александр Довженко и Остап Вишня?

Історія з прапором ЛОМАЧЕНКА нагадала сумні й сатиричні описи наших класиків Олександра Довженка та Остапа Вишні про УКРАЇНЦІВ, що не могли визначитися:

до якої ж НАЦІЇ вони належать.

От Олександр Довженко про свою дитинство на Чернігівщині та розмову з батьком (народився він у Сосниці 10 вересня 1894 року) згадує у "Зачарованій Десні":

"А ми хто? Ми хіба не руські?

– Ні, ми не руські.

– А які ж ми, тату? Хто ми?

– А хто там нас знає, – якось журливо проказує мені батько.

Прості ми люди синку…Хахли, ті, що хліб обробляють. Сказать би, мужики ми…

Колись козаки, кажуть, були, а зараз тільки званіє зосталось"

Остап Вишня у "Чухраїнцях" (1926 р.) про тих, хто боявся назвати себе українцями чи не міг визначити свою національність, пише так:

"ЧУХРАЇНЦІВ було чимало і щось понад тридцять мільйонів, – хоч здебільша вони й самі не знали, хто вони такі суть…

Як запитають було їх:

– Якої ви, люди, нації?

Вони почухавшись, одповідають:

– Та хто й зна?! Живемо в Акермані, -перепрошує в тексті Остапа Вишні – в Шенгерієвці. Православні."

Як бачимо, що хоч нині й не Чернігівщина часів Російської імперії і не Радянська Україна, а ЧУХРАЇНЦІ не перевелися і в часи НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ!

П.С. І мусимо визнати дієвість в Україні пропаганди очільника РПЦ Кіріла і К., що "нет разделения на народы и государства, а есть паства Русской православної церкви".