Блог | Война ворует наше время. Не упускайте ни единой возможности. Живите
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Вперше в Ягідному ми були на початку травня. Школа ще була замінована, люди говорили зтиха і багато плакали. Не було світла, на городи виходити було заборонено, бо вони були щедро засіяні смертю. Білим квітли вишні і між ними ржавіли згорілі танки з буквами О на проломлених боках.
Тоді ми познайомились з Володею, його дружиною та їх сином, ветеринаром. Володя тоді не спав вже декілька тижнів. Ще до війни йому зробили операцію. Онкологія. А під час війни бухий бурят одягав йому на голову мішок, бив прикладом і заставляв співати гімн раїzzі.
Коли ми прийшли до нього, він постійно плакав від болю і непрожитого приниження. Рак не чекав на визволення, рак розмножувався під час окупації, проростав в кістки і дуже болів. Онколог був поза доступом. Машину забрав той самий бурят, що бив Володю прикладом, і згорів потім в тій машині. Ми знеболили, дали снодійне, знайшли метастаз в хребті... Залишили ліків на декілька тижнів... і поїхали далі між білих вишень і чорних згарищ...
Пройшло 3 місяці. Ми знову в Ягідному. Я боялась спитати за його долю. Але він нас діждався. Той метастаз, що я знайшла ултразвуком прооперували, але інші почали рвати лінію оборони.
Він нас впізнав і розплакався знову. Тепер не від болю, бо ліків вистачає, тепер від того, що тонке мереживо життя вислизає зі слабких рук, що легені тонуть у власній рідині і дихати стає неможливо, що він так і не дочекався кінця війни...
Татка спитала його про те, як він познайомився зі своєю дружиною. І раптом він заспокоївся, він захопився розповіддю про білий костюм, про квіти, про бажання завоювати кохану протягом року.
Поки він говорив з Татою, ми з Олею (дружиною) проговорювали про заспокіливі і снодійні для неї, коли в ліжку залишиться лише вона, про білий костюм, який вона пообіцяла надіти в день прощання.
Квіт вишень за вікном став чорними ягодами, які ніхто не збирає. Війна вбиває не лише обстрілами та кулями. Вона вбиває і краде наш час, наші зустрічі, наше кохання. Не втрачайте жодної можливості. Живіть.