Блог | Україна в епіцентрі сучасної работоргівлі
Чому наші громадяни стають жертвами торгівлі людьми
Торгівля людьми – одне з найбільших лих сучасного світу. Людство пройшло колосальний шлях розвитку, але рабство й досі поруч з нами.
Комісія ООН з питань боротьби з міжнародною злочинністю вважає торгівлю людьми третім за масштабами видом організованої злочинності. Вона поступається лише нелегальній торгівлі наркотиками та зброєю. За оцінками Комісії, щорічні прибутки цього транснаціонального бізнесу становлять 12 млрд дол. США.
Загалом найпоширенішими є п’ять форм торгівлі людьми:
Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації.
Торгівля людьми з метою трудової експлуатації.
Торгівля людьми з метою використання у жебракуванні.
Торгівля людьми з метою використання у виготовленні порнопродукції.
Торгівля людьми з метою вилучення органів.
Читайте: 5 років захисту прав людини
За даними Глобального індексу рабства Україна опинилася на 49-й позиції зі 167 країн світу. Приблизна частка українців, які живуть в умовах сучасного рабства, становить 6,7 на 1000 осіб. Україна займає п’яту сходинку серед країн Європи і Центральної Азії з найвищим рівнем сучасного рабства.
Загалом же по всій планеті 40,3 млн. чоловіків та жінок потрапили в руки работорговців. З них 24,9 млн. стали жертвами трудової, а 15,4 млн. – сексуальної експлуатації. Жінки та дівчата складають 71% жертв сучасного рабства, а найбільш розповсюджено воно в Африці та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Читайте: Чи поважають партійні лідери виборців-жінок?
Великобританія, США та Нідерланди – це трійка країн, які найбільш ефективно борються з цим лихом. Реагування ж української держави явно недостатнє.
Часто ми не помічаємо чи відмахуємось від фактів коли молодих дівчат продають як живий товар посередники-сутенери. Коли людей працездатного віку безжально експлуатують на фізичних роботах й тримають буквально на ланцюгу. Коли дівчат та хлопців заманюють за кордон, аби потім продати їх на органи, ніби це не люди, а якісь тварини.
Саме поняття "торгівля людьми" й розуміння її сутності лише входить до лексикону наших управлінців та представників органів судочинства. Й справа тут не в законодавстві, а в розумінні, що таке свобода людини та чому злочинно її обмежувати. В країні, де навіть деякі депутати й урядовці хочуть легалізувати сексуальну експлуатацію людей, важко просувати цінності недоторканості особистості та її гідності.
Є кілька причин розквіту работоргівлі в Україні:
Географічне розташування як транзитної території зі сходу на захід.
Високий рівень бідності та безробіття.
Війна на Сході України та формування "чорної діри", де не працюють закони.
Недостатня активність держави в боротьбі з торгівлею людьми, уникнення організаторами й виконавцями відповідальності.
Погана обізнаність українських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном.
Офіційна статистика не дає уявлення про масштаби проблеми. За даними Нацполіції за 9 місяців зафіксували 278 фактів торгівлі людьми. Це крапля в морі реальної работоргівлі. Міжнародна організація міграції оприлюднила інформацію, що основною країною призначення для торгівлі людьми з України є Російська Федерація. На другому місці - країни-члени Європейського Союзу. 74% потерпілих від торгівлі людьми в ЄС українців постраждали в Польщі, 26% - Італії, Німеччині, Іспанії, Словенії, Нідерландах і низці інших країн. Також країнами призначення для торгівлі українцями є Туреччина, ОАЕ, Ізраїль, Білорусь, Корея.
В групі ризику перебувають усі. Від немовлят, яких можуть викрасти для перепродажу в чужі родини, до дідусів і бабусь, яких використовує жебрацька мафія. Тому Україні потрібна сучасна ефективна стратегія протидії сучасній работоргівлі. Й не лише стратегія, але й дієва її реалізація спільними силами держави, громадського сектору та наших міжнародних партнерів. Сподіваюсь, відповідальні особи зрозуміють важливість цієї місії та зроблять відповідні реальні кроки для знищення рабства.
