У вас буде одна мрія — вижити!

У вас буде одна мрія — вижити!

Ми пішли на війну... Тоді, коли ніхто не знав, що буде завтра. Та чи буде взагалі те — Завтра. Але ми взяли до рук зброю, обняли рідних та близьких, перехрестилися так, щоби мати не побачила і зробили крок вперед. Нам казали, що не вистоїмо. Жодного шансу немає. Але Україна все ж таки почала воювати. У залізних шоломах, вдягнуті хтозна в чому, без сучасної зброї, але воювали. Тому що розуміли, що за нашими спинами рідна хата. Воювали за кожний клаптик своєї, Богом нам даної землі.

Ми постійно чули скиглення стосовно того, що без російського газу ми замерзнемо. Без російських грошей нас чекає дефолт та шалений курс долара. Але ми воювали. Вмирали бійці. Хоча, які там н*хрен бійці? (Вчорашні менеджери, бармени, перукарі, котрі встигали на війні стати героями і віддати життя за Україну).

На їхнє місце приходили інші. Коли чоловіки скінчились в країні, зброю до рук взяли жінки. І країна продовжила битись за своє завтра. За наступний день для своїх дітей.

Гламурні посіпаки Кремля скиглили з перших шпальт інформаційних інтернет-ресурсів про те, що ми нікому не потрібні. Нас вже давно злили Європа, Америка, ООН, ПАРЕ та усі інші. А Маріуполь ось-ось (в двадцятий) раз візьмуть, це вже давно вирішено. Але ми продовжили битись з ордою...

Невже хтось собі думає, що ми проковтнемо політичних блазнів, котрих нам нав’язують на роль Верховного Головнокомандувача? Тих, хто нічого не зробив для того, щоб хоча б на мить наблизити нашу перемогу. Тих начебто патріотів, котрі відсиділись вдома на дивані. Або кремлівську "петрушку", котрий ще вчора порівнював Україну з актрисою порнофільмів? Чи пухнасту лисичку, що натягнула маску великого патріота країни, але коли треба приймати закони чи положення проти дій агресора, її чомусь майже завжди немає в сесійній залі!

У вас буде одна мрія — вижити!

Не змогли взяти нас з фронту, вирішили діяти за спиною?! Хр*н ви вгадали! Якщо хтось із вас забув (а може і не знав) ціну миру у вашому домі, то ветерани війни з Росією завжди будуть це пам’ятати і ніколи не зрадять пам`яті своїх побратимів. Вам так треба політична мильна опера, за якою зручно спостерігати з дивану?! Попереду парламентські вибори. Бавтеся до всир*чки, якщо ще не награлися...

Ви не розумієте, за що воює українська армія?! Як припинить воювати, тоді одразу стане зрозуміло! Але буде пізно! І коли поруч з вашим домом ляже перший артилерійський "приход", вам одразу вже стане байдуже, скільки серій в новому сезоні "слуги народу" та по скільки блокчейнів для кожного передбачено у так званому "новому курсі". У вас буде одна мрія... вижити! Але це вже буде залежати від фаху російських артилеристів...

Яким буде завтрашній день в Україні, вирішувати нам з вами і більш нікому.

Слава Україні! Слава Нації!

P.S. Буду вдячний за репост

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

УкраинаРоссийско-украинский конфликтРоссийская военная угрозаВойна на ДонбассеВойнаармия