Блог | Теракти і кримінал: чому злочинці відчувають безкарність

В Україні останнім часом побільшало терактів і криміналу. Чому 90-ті повертаються і які чинники таких подій?

Відносно екстремізму в Україні є кілька зрізів. Якщо ми говоримо про замах на Мосійчука, вбивство Окуєвої і поранення її чоловіка, підриви наших розвідників – Хараберюша в Маріуполі і Шаповала у Києві – це одна ситуація. Якщо ми говоримо про події у Дніпрі, коли квартирні злодії закидали оперативну групу двома гранатами, про розстріл водія в машині у Харкові - це інша ситуація. Різні сторони однієї медалі. Тому це треба чітко розрізняти.

Якщо ми говоримо про першу ситуацію – точкові замахи на відомих, важливих людей – це можна називати тероризмом. Але не в тому смислі, коли тероризм відбувається проти цивільних людей, щоб посіяти хаос. У першому випадку задача терористів не лише у знищенні цих людей фізично, але і в тому, щоб показати, що спецслужби, правоохоронні органи нічого не можуть зробити, а вони можуть робити, що захочуть на цій території.

Хоча знову ж таки, якщо це дійсно не маскування якихось кримінальних особистих розбірок під війну на нашій території. Це акти терору, але не терору проти цивільного населення. Там є люди, які випадково страждають, під час замаху на Мосійчука так відбулося. Але це не той тероризм, який ми бачимо у Сполучених Штатах, Великобританії, Німеччині, Франції. Це трошки інший вимір терору.

Читайте: "Кремль горит и все в панике": организатор протеста в России назначил революцию и уехал

Якщо ми говоримо про злочини кримінального характеру, то це було зрозуміло ще на початку 2014-го з початку війни. З тією величезною кількістю нелегальної зброї і легкістю доступу до неї це було неминучим і так воно і відбувається.

Справа ще в тому, що жодні правоохоронні органи, які б вони не були професійні і навчені, не впорались би із таким потоком нелегальної зброї у повній мірі. Що вже говорити про наші правоохоронні органи, які реформуються. Окрім того люди воювали, вміють користуватися зброєю, і ми можемо лише здогадуватися, скільки криміналу понаїхало з тих районів на нашу територію.

Тому треба бути справедливим у своїх оцінках, не треба все валити на те, що "понабирали з Макдональдсів хлопців і вони не можуть впоратись". Дуже смішно виглядає, коли "старі професіонали" починають розповідати: "Ось бачите, дореформувалися". Ці "старі професіонали" взагалі в інших умовах працювали.

З іншого боку, правоохоронні органи, систему, яка у нас є нині, створює таку парадоксальну ситуацію.

Жодні правоохоронні органи не можуть убезпечити людей від нелегальної зброї і її застосування за таких умов. Однак наш істеблішмент і керівництво правоохоронних органів при цьому усіляко блокують можливість самих громадян захищати себе, наскільки вони це можуть робити.

Читайте: В свете поставок летального оружия: как в Израиле создавали истребитель

Мова про легальну зброю для самозахисту. Зрозуміло, що від таких терористичних актів, які бути скоєні проти Окуєвої, Мосійчука, короткоствольна зброя прихованого носіння не захистить.

Більш масова справа – це якраз кримінал, відкритий, як в 90-х, коли починають стріляти, грабувати і т.д. Чому? Тому що всі, хто хотів озброїтися нелегально – озброїлись і дуже раді від того, що нормальні законослухняні люди не можуть їм протистояти, оскільки у нас найбільш ефективна зброя самозахисту на вулиці - револьвери, пістолети – поза законом.

У цих умовах було би дивно з одного боку вимагати від правоохоронних органів повного припинення обігу нелегальної зброї. Але з іншого боку треба від них вимагати, щоб вони принаймні не блокували можливості законодавчого врегулювання обігу зброї і можливості людьми захищати себе самих.

Проблема не в тому, що "давайте всім дозволимо пістолети". Проблема у законодавчому врегулюванні, оскільки немає закону і немає прописаних меж необхідної самооборони. Треба міняти дуже багато законів. Однак правоохоронні органи МВС і інші це блокують так само, як і всі їх попередники. Тому що ця система статусу-кво, коли МВС має монополію на обіг зброї і так далі, їх влаштовує. Там існує багато корупційних схем. Ми знаємо – це і нагородна зброя, і те, що беруть зі складів автоматів Калашникових за 00,00 гривень, а потім вони якимось магічним чином починають коштувати 400-500 доларів.

Суспільство у дуже скрутному становищі. З одного боку озброєний кримінал. З іншого боку правоохоронні органи, які кажуть: "Ми ж не можемо кожного охороняти", блокують можливість громадян самим себе захищати, тим, хто хоче і може. Тут існує проблема. І поки я не бачу, щоб правоохоронні органи це визнали. Вони повторюють "треба більш ефективно працювати" як мантру. А як ефективно працювати? У вас же не вистачить ні ресурсів, ні людей.

На побутовому рівні постійні напади будуть продовжуватись, оскільки злочинці відчувають безкарність. Тому що законослухняні люди максимум можуть мати зброю лише вдома. І то ми пам’ятаємо, якщо до тебе вдираються додому і тобі вдалось підстрелити грабіжника, одразу ж проти тебе починають кримінальне провадження. І тільки розголос тебе може захистити. Але за таких умов що, людям не виходити з дому?

Тому ситуація склалась дуже небезпечна і погіршується. Лише ці вихідні – якийсь жах - Хмельницький, Одеса, Харків, Дніпро, Київ. І краще не буде, буде лише гірше.