Блог | Шевченко появляется все время в моменты величайших испытаний: целили в памятник?

Виглядає, що таки цілили в пам'ятник Шевченка. Мене вкотре вражає, як Тарас з'являється весь час, у моменти найбільших випробувань і напруги. Починаючи з тих його рядків "Борітеся – поборете!", прочитаних Сергієм Нігояном на Майдані за кілька днів до смерті. І потім Бородянка, Балаклія. І от сьогодні знову. Усі ці удари – по парку Шевченка, пошкоджені Музей Шевченка і Музей Ханенків, ракети по Володимирській гірці, Музею Сковороди – лише укріплюють, бетонують наші культурні коди, роблять їх осмисленими.

З самого ранку в голові крутться крутяться рядки з Шевченкового Осії

...Що пропадуть вони, лихі,

Що їх безчестіє, і зрада,

І криводушіє огнем,

Кровавим, пламенним мечем

Нарізані на людських душах,

Що крикне кара невсипуща,

Що не спасе їх добрий цар,

Їх кроткий, п’яний господар,

Не дасть їм пить, не дасть їм їсти,

Не дасть коня їм охляп сістиТа утікать;

Не втечетеІ не сховаєтеся; всюди

Вас найде правда-мста; а люде

Підстережуть вас на тоте ж,

Уловлять і судить не будуть,

В кайдани туго окують,

В село на зрище приведуть,

І на хресті отім без ката

І без царя вас, біснуватих,

Розтнуть, розірвуть, розіпнуть,

І вашей кровію, собаки,

Собак напоять...