Блог | Русскоязычные патриоты и немножко математики

Что такое русскоязычные патриоты и немножко математики...

Живут себе четыре семьи – Ивановы, Петровы, Иваненко, Петренко. Все они – патриоты, которые готовы ночью встать на защиту страны и языка. Первые две семьи – русскоязычные, две вторые – украиноязычные... Они не ссорятся, потому что "какаяразница", главное, что мы любим Украину и "мову калинову"... Они сядут за один стол, выпьют рюмку-другую и вспомнят о героях, о языковой оккупации Украины в течение 300 лет и будут радоваться, что в государственных учреждениях требуют украинский, а в быту – то такое, главное, что мы все любим "калинову", хотя половина из нас говорит на русском...

Далее текст на языке оригинала.

А тепер цифри. Дві родини російськомовні, дві україномовні, але не забуваймо про 300-річну окупацію і велетенський російськомовний контент, який дістався нам в спадщину від імперії, радянщини і 30 років "лагідної українізації", яка ледь не пестила російську мову . Плюс до цієї спадщини – сучасний контент російською мовою. І його в рази більше україномовного, тому що він дає "гарні цифри" і він гарної якості, бо підтримується гаманцем російськоорієнтованих політиків, і впливає на так би мовити "незалежних виробників" – одним з яких байдуже, якою мовою робити продукт, аби прибуток. Інші за мову, але ринок штовхає до вибору – або голодні діти, або російська мова.

Іванови і Петрови люблять калинову, але дивляться російськомовні фільми, купують російськомовні книжки, газети, їхні діти дивляться російські мультикі, дійсно чудові і цікаві. Але Іванови-Петрови знають мову і люблять її! І нерідко кричать, що Путін ла-ла-ла… але вони дають високі цифри попиту російськомовного контенту, і ринок його дає все більше і більше!

Іванови і Петрови сідають за комп’ютер і в пошуковому рядку пишуть російською, переходять на російськомовні новинні , кіношні, кулінарні сайти, тим самим впливаючи на цифри популярності "язика" в Інтернеті. І як слідство - впливають на стрімкий ріст написання саме цим язиком ще більшого матеріалу. Ще більш цікавого і різноманітного. Бо він, язик, дає прибуток, аудиторію, дописувачів.

Попит народжує пропозицію… і попит є - на російськомовні фільми, гумористичні програми, книжки, газети, пісні, російськомовні рінгтони на телефон.

"Друзі росії" можуть закрити свій гаманець і поїхати на Сейшели – машина запущена. "Язик" вже працює без них і на них – диктує свої умови українському кіно, телебаченню, радіо, друкованим ЗМІ і заробляє гроші… і закріплює позиції Росії.

А що Іваненки і Петренки? Підійдуть до кіоску на Видубичах, а там тільки російськомовні газети. Ну не нудьгувати ж в дорозі три години? Чоловік купив собі, дружина собі, та ще й дитині… от уже підтримали друзів Путіна – пішов прибуток у гаманець, та й самого Путіна потішили, який наполягає, що російська мова дуже популярна в Україні, а значить, і сама Росія, бо "русский язик" – стовп і символ Росії. І пхається той "символ" як воша у всі шпарини.

А потім Іваненки-Петренки сіли перед екраном, а там цікаві фільми і серіали, захоплюючі програми – російською… А яка різниця? А щоб малеча не заважала, включать їй мультики про Смішаріків або Барбоскіних? Російською? Та яка різниця.

І от уже діти Іваненко-Петренко починають розмовляти російською, тягнуться до російськомовному контенту…

І все іде по колу…

Друзі Путіна добре вкладаються в якісний російськомовний контент, щоб розворушити ностальгію у літніх і зацікавити молодих, а ми це читаємо, дивимось, слухаємо… у російськомовного продукту ростуть долі, рейтинги, цифри і прибутки, які роблять цей продукт ще якіснішим і засмоктує ще більше людей. І язик "шагает" Україною… завдяки нам.

А ще не забуваймо про так би мовити 25 кадр. Друзі Путіна напхають в новини антиукраїнської пропаганди, такої лагідної, що ми її проковтнемо і не вдавимось. А потім в кіно виведуть українців дурнями, українок повіями, а наших героїв і гетьманів – маніяками чи блазнями…