Блог | Не стріляйте в сепаратиста, або А давайте засудимо отого прикордонника, що виконував обов"язок?

.. сепаратирує як вміє.

Та й взагалі - і чого в них стріляти?

Навіть якщо ти прикордонник, а машина летить на штурм блокпосту і у відповідь на наказ зупинитись лише вдаряє по газам.

Ну, замислились. Ну, не побачили наказу зупинитись. Ну, що це вам, фронт?

Чи десь іде війна?

А, дійсно фронт?

Ой, дійсно війна?

Звиняйте, не помітили. І що тепер робити?

А давайте засудимо отого прикордонника, який стріляв!

Що, виконував обов"язок? Що, усі стріляли? Отже, усі виконували обов"язок?

Ай-яй-яй, як невдобно получилось. Ну, давайте засудимо хоч одного з тих, хто виконував - як ви це кажете? Обов"язок?

Бугага! Обов"язок їм. Стріляти по машині, яка не хоче зупинитись. Неначе в нас тут десь фронт і десь іде війна.

Що, дійсно фронт?

Дійсно війна?

Звиняйте, ви нас уже дістали - війна, війна. Яка там війна, вона давно закінчилась, лише оці смішні прикордонники того не зрозуміли.

І про яких сепаратистів ви говорите? Що, один з тих, хто був в машині, потім поїхав жити до росії? А що вам росія та вже так здалась? Чим вам росія не догодила?

неначе у нас тут фронт і йде війна.

Та досить нам оте кричати про фронт і про війну. Ще й якихось сепаратистів придумали. Ви ще скажіть, що на нас напала Росія - бугага.......

... так а чи приблизно так можемо ми трактувати логіку суду, який присудив вирок до тринадцяти років ув"язнення прикордоннику Колмогорову.

Том самому прикордоннику, який, перебуваючи НА ФРОНТІ

ПІД ЧАС ВІЙНИ

виконуючи свій обов"язок та виконуючи наказ

разом з товаришами

відкрив вогонь по машині, яка не спинилась і рвонула на штурм блокпосту.

Так, Україна, наші дні.

Так, діло було в чотирнадцятому. Саме бої. Саме вересень, скоро після введення російських військ в Україну. А суд був нещодавно. отже, три роки війни йшло слідство. Допитували постраждалих - в тому числі й того учасника штурму блокпосту, який не виконав наказ спинитись і рвонув на штурм блокпосту.

А потім - що? правильно, втік до Росії.

От щоб тому штурмовику, що зараз сидить в Росії, було необідно - УКРАЇНСЬКИЙ суд вирішив засудити прикордонника до тринадцяти років позбавлення волі.

... а може, це зроблено, щоб і Росії взагалі необідно було?

Так, Україна, наші дні.

Досі йде війна. І досі Маріуполь, де сталась ця подія - перебуває у фронтовій зоні України. А що вже говорити про вересень чотирнадцятого?

Я так дошкульно усе це пояснюю - тому що й сама повірити не можу. Невже таке можливо?

Ми не знаємо достеменно, що там сталось, того вересня, між тими прикордонниками та машиною, яка вирішила штурмувати блокпост. Але ми вже програли цю справу.

Програли її бійці, які стріляли свого часу по отаким підозріливим машинам. Які витягували з таких машин сепаратистів із зброєю.

Програли цю справу усі ті військові, які за три з половиною роки стріляли у ворога - кожному з них тепер зможуть дати до тринадцяти років позбавлення волі.

Волонтери теж програли цю справу - бо кожному з нас модуть пригадати усі приціли, які ми возили на фронт, усе летальне й нелетальне - а чому ви оце дивуєтесь? Кажете, не можуть? Кажете, до чого тут волонтери?

А до того, що створюється прецедент. А прецедент - ліха бєда начало, як кажуть на Росії, щоб їй необідно було.

І навіть якщо прикордонника відстоять побратими, та суспільство - осадок лишиться. І кожен тепер, піднімаючи зброю на ворога, може замислитись, почувши трубний глас - ТРИНАДЦЯТЬ РОКІВ УВ"ЯЗНЕННЯ!

За виконання наказу, ага.

За виконання уставу. так-так.

За виконання обов"язку, ви не помилились.

Осадочок лишиться. Так, ми програли.

Але спочатку треба все ж не допустити утворення прецеденту.

Отже, завтра, 2-го листопада, запропоновано прийти до Вищого спеціалізованного суду України

Взяти паспорт про всяк випадок

Запастись терпінням і витримкою

І уважно бути присутніми. Бо чим більше буде присутніх при слуханні цієї справи, чим більше з цих присутніх буде мати ознаки військових - тим краще буде для нашого суду, самого справедливого суду в мирі, ура!

Інакше дійсно - кому-кому, а сепаратизму та навіть росії буде необідно.

А обідно буде нам.