Видео дня
Народити і поховати Колодія
Про неповторні українські традиції святкування Масниці
В останній день зими в Україні починається Масниця – свято, яке закінчується у переддень Великого посту, але, тим не менше, має досить опосередковане відношення до християнства. Про здебільшого забуті українські народні традиції святкування Масниці, Масляни, Колодія, Запусти або Сиропусти у прес-центрі «Обозревателя» розповіластарший науковий співробітник Національного музею народної архітектури і побуту України Надія Зяблюк.
Два тижні перед Масницею: наїстися м’яса і одружитися
«Масниця – це дуже барвисте, яскраве, шумне, голосне народно-церковне свято, але від церкви воно має дуже мало. Це більш дохристиянське свято», не зважаючи на те, що Масниця не має сталої дати і прив’язана до православного календаря, - почала Надія Степанівна. Як і будь-яке велике свято, Масниця мала три періоди: підготовка, святкування і проводи.
Підготовка до Масниці триває два тижні. Перший тиждень називається «всеїдний» - назва вказує на те, що «можна їсти все: м'ясо, молоко і решту скороми щодня і без перерви». Інша назва тижня – «неділя блудного сина». Як розповіла пані Надія, в одних регіонах країни вважалося, що цей тиждень – найкращий для одруження, в інших, навпаки, побоювалися створювати сім’ю у цей період, аби «хтось із подружжя не почав блудити».
Наступний тиждень, безпосередньо перед Масницею, називається «пущальний» або «м'ясопусний». Тут у раціоні вже присутні певні обмеження: скоромне не вживали у середу і п’ятницю. Але у неділю вдосита їли м'ясо – адже на Масницю, а також у наступні сім тижнів посту їсти м’ясні страви заборонялось. До речі, італійський карнавал є своєрідним «м'ясопусним тижнем». У перекладі з латинської слова «carne vale» означають «прощавай, м'ясо!»
На Масницю їли виключно молочні страви, рибу і яйця. Робили вареники, сирники, пили ряжанку, колотуху та інші кисломолочні напої.
Сім днів Масниці: народити і поховати Колодія
Надія Зяблюк оприлюднила своєрідний «розклад» святкових днів, а також деякі їхні назви, розповсюджені у різних регіонах країни.
«Окаянний» понеділок. «Це був один із найважливіших днів на масничному тижні». У цей день «народжувався» Колодій. Жінки влаштовували цілу виставу з цього приводу. Одна з них виконувала роль «роділлі», потім «новонародженого» пеленали і йшли справляти день народження у шинок чи корчму. «Під вечір приходили чоловіки і разом з жінками справляли родини Колодія».
У «щасливий» вівторок Колодія «хрестили». У середу, «бабський день», відбувалися похрестини Колодія. У «жирний» день - четвер – «сам Колодій святкував своє свято». З цього дня по селу починали ходити ряджені. На Черкащині у цей день жінки переодягалися у козаків, «сідали на коней і в’їжджали до хати».
П’ятниця була «пісна» - в цей день «помирав» Колодій і його «відспівували». В «конечну» суботу померлого Колодія «ховали», а в «чорну» неділю його притоптували і раділи тому, що той «помер». Згадуючи про «померлого», а також пам’ятаючи про Великий піст, усі вдягалися в чорне – «дівчата навіть червоної стрічки не носили, а жінки – тим паче».
Окрім того, остання неділя Масниці була Прощальною. «Люди ходили один до одного і тричі казали: «Прости мені», і тричі чули у відповідь: «Хай Бог простить!». Це робилося для того, аби перейти у Великий піст з мінімальним вантажем гріхів.
Не млинець, а вареник!
Ми звикли до того, що символом Масниці є млинець. Але це не зовсім так. Як пояснила Надія Степанівна, «символом української Масниці є вареник - вареник з сиром, густо змащений маслом і политий великою кількістю сметани». Ця страва мала великий символізм: вже не кажучи про те, що це символ достатку і добробуту, вареник – це ще й люнарний символ. На Масницю з’являється новий місяць – молодик. Колись українці уважно слідкували, у який день Масниці місяць можна буде побачити на небі: якщо його не було видно, наприклад, 2-3 дні, це означало, що іще 2-3 тижні Великого посту будуть холодними. Якщо ж місяць з’явиться вже на наступному тижні, під час посту, світу прийде кінець – вірили пращури.
Млинець став символом Масниці в Україні порівняно недавно – лише у 1960-ті роки, в Росії – у 18 столітті. Причому, раніше млинець був поминальним символом. За радянських часів, коли церковні свята були заборонені, Масниця святкувалася як проводи зими і зустріч весни – «тоді ці млинці з Росії перейшли і до нас».
Колодка та інші маневри залицяння
Іще один давній символ Масниці – колодка. Спочатку вона нагадувала «невеличке поліно або ступу для покарання старих парубків, які не одружувалися». Пізніше цей символ перетворився «на малесеньку колодочку, букет квітів, цукерку, булочку або шматок матерії, хусточку» - незаміжні дівчата прив’язували ці атрибути неодруженим парубкам, які їм подобалися – «це були останні маневри перед Великим постом до залицяння, щоб знайти собі пару». Хлопець, що отримав такий знак уваги, мав запросили дівчину на танок і пригостити її чарочкою горілки. Якщо дівчина випивала чарочку (яка, до речі, буде дуже невелика), це означало, що «хлопець вчепив дівчині колодку».
Таким чином відбувалися певні заручини. Потім протягом семи тижнів Великого посту вечорниць не влаштовували, а на Великдень дівчина мала «відпрацювати» оту чарочку горілки – написати аж тридцять (!) писанок і подарувати їх своєму парубкові. Щоправда, «уже в 19 столітті ця кількість зменшилася до трьох писанок». Але, якщо дівчина отримувала «колодки» від кількох парубків, кількість писанок, які вони мала зробити власноруч, також пропорційно збільшувалась.
Отримавши від дівчини писанки, парубок дарував коханій стрічку, «а хусточку-колодку, яку вона подарувала йому на Масницю, він усе життя беріг». Якщо ж він помирав, цією самою хусточкою йому накривали очі, а потім вішали її до хреста…
Масниця – свято, а не розгул
Сьогодні у більшості українців склалося уявлення про Масницю як про розгульне свято, але насправді це не так. Як розповіла Надія Степанівна, «це було веселе, замашне, голосисте свято, але не п’яницьке свято, яким воно стало пізніше». Звичайно, у це свято українці любили гарно поїсти і випити, але «коли велике товариство сідало за стіл і кружляло малесеньку чарочку, співали пісень і веселилися, у них не було часу, коли напиватися». «Не хотілося би, щоб люди спивалися. Хотілося би, щоб вони виконували обряди і наближалися до того давнього народнопоетичного свята, коли багато співали, веселилися, рядилися, тішилися», - побажала Надія Зяблюк.
Вона також розповіла, що 6 березня в Національному музеї народної архітектури і побуту України відбудеться свято Масниці. Воно розпочнеться одразу після служби Божої у храмах музею, о 12 годині. Для участі запрошені народні колективи з різних куточків країни. Обов’язково буде «кострубатий дід», якого урочисто спалять, будуть й інші забави. Зокрема, за умов морозної погоди, на водоймищі можна буде побачити «фуркало» і покататися на ньому.
Читайте новини за підсумками прес-конференції:
Спалити опудало - перемогти смерть
Вареник – символ української Масниці
Дивіться відеосюжети:
Вареник - символ української Масниці
Спалити опудало - перемогти смерть
Аудіозапис прес-конференції можна скачати тут