Блог | Московія має бути вдячною за те, що стала охрещеною
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Москва всіляко намагалася протистояти рішенню Вселенського Патріарха не надавати томос Україні. Застосовувала різні механізми впливу: підкупи, шпигунства, залякування. Але Вселенський Патріарх Варфоломій бачить, що в країні живе кількадесят мільйонів православних громадян, а московська політика задля свого імперіалізму намагається виключити їх із загальнохристиянського спілкування. Замість того, щоб дякувати Україні за те, що ми їх колись охрестили, Московія всіляко пхає нам палки в колеса. З її боку це не християнська поведінка.
Росія боротиметься до останнього, щоб утримати Україну у своїй зоні впливу, щоб продовжувати вішати локшину на вуха українцям. Що Україна не така, церква не канонічна, мова не така. Тому після нинішньої зустрічі патріархів Кирила і Варфоломія, Путін через тиждень поїде на зустріч до Ердогана і буде пробувати ще раз вплинути на рішення не надавати автокефалії Українській православній церкві. Однак не думаю, що його візит може щось змінити.
Читайте: Украинский вопрос стоит настолько остро, что прошлые конфликты уже неважны
Надання автокефалії Українській православній церкві – це не просто важливе рішення. Це одне із найважливіших рішень для нас за останні 27 років. Воно робить нашу церкву більш ваговим чинником у відстоюванні християнських цінностей й оздоровленні нації з моральної точки зору.
Захід намагався шукати живу віру в Латинській Америці, а тут під боком, прямо в центрі Європи є країна, в якій 90% населення вважає себе віруючими і є досить щире релігійне сприйняття. Християнські цінності і релігія дістають в Україні нову підтримку.
Українські церкви поступово переходитимуть в парафію Київського патріархату. Звісно, це буде не одномоментний процес, а достатньо тривалий і не завжди легким. Але люди робитимуть свій вибір і внутрішнього конфлікту на цьому тлі у нас не буде. А от із державою-агресором конфлікт продовжиться.