Блог | Мир действительно ничего не забыл? Город, который россияне превратили в концлагерь

В Вильгемсхафене был концлагерь. Совсем небольшой. Во время Второй мировой войны. От него осталась лишь кирпичная печь и небольшая территория, окруженная растениями.

Вокруг этого места растут оливковые деревья. А напротив – пасутся коровы.

Далее текст на языке оригинала.

Ми довго йшли повз маленькі будиночки дач. І випадково натрапили на камінь. На ньому напис "Ми не забули". На різних мовах. Щоб кожен міг прочитати.

російською теж є. Сьогодні напис набуває зовсім іншого змісту. Звучить як погроза.

росіяни перетворили Маріуполь у 2022 році на величезний концтабір.

Кожен, хто заряджав зброю, бомбив місто з літаків, наводив дуло танків на будинки, кожен, хто не давав людям дійти до води, розстрілював машини з дітьми - вони злочинці та кати.

У Вільгельмсхафенському таборі було трохи більше тисячі в'язнів. У Маріуполі – майже п'ятсот тисяч.

У німецькому – загинули майже 250 людей. У маріупольському – кожен п'ятий мешканець міста. Ця величезна цифра. Понад сто тисяч людей.

У Вільгемсхафенському таборі ув'язненим було важко, але більшість із них вижили. І умови у них були кращі, ніж у моєму блокадному місті.

У Маріуполі – людей мучили щохвилини. Їх катували голодом, жагою, обстрілами, пожежами, пораненнями, страхом, розпачом, безнадією, неможливістю поховати загиблих, килимовими бомбардуваннями.

Беззбройних людей загнали до підвалів. А місто перетворили на мишоловку. По ньому росіяни били з усіляких знарядь, знаючи, що мешканцям нема чим захищатися і нікуди йти.

Про війну я читала у книгах ще у школі. Над деякими навіть плакала. Думала: "Як таке можна пережити?"

Те саме питання тепер ставлять жертвам цієї війни.

Людей, які вибралися з оточеного рашистами Маріуполя питають: "Як вам удалося вижити?"

І ми, ті, хто вижив, самі цього не розуміємо. Вижити було неможливо.

Світ, дійсно, нічого не забув?

***

На фото Маріуполь у березні, 2022 року та той самий камінь в Німеччині із написом "Ми не забули".