Блог | Казалось, после Бучи и Изюма хуже не может быть, но они пришли нас убить
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Наша перша емоція - шок! Та напевне друга і третя також. Ми не розуміємо, як у 21 сторіччі, можна бути середньовічним варваром! Ладно, якщо одна людина втратила розум і починає все знищувати навколо. Тут ще можна списати на те, що "дах почав протікати" і викликати бригаду в білих халатах. Але, коли ціла країна втратила розум, це велика біда. Біда для усіх і кожного…
Кадри із тваринами, (які більше всього потерпають від теракту який влаштувала росія на Каховській ГЕС), ще довго будуть зустрічатись в соціальних мережах. Ми можемо деяких людей, м’яко кажучи нелюбити, але коли страждають тварини, відверто кажучи в очах темнішає від люті.
Але, як правильно сказав Василь Коряк, в соцмережах багато не навоюєш. Хоч напиши триста гарних, емоційних дописів, російським окупантам вони до одного місця. Вони розуміють лише силу. Лише мову вогня та сталі. Інакше ніяк… Я розумію, що багатьом важко переступити через власний страх, щоби взяти до рук зброю. Але… Ще раз подивитись на фото та відео з Херсонщини. Люди жили своїм життям. Тримали господарство. Напевне не цікавились політикою і я впевнений, що хтось казав, "Та мне и при россиянах норм живется". Ось тільки у тих самих росіян, на все це була своя точка зору. Декілька тон вибухівки. Детонатор. Натиснута кнопка. Вибух… І однією хвилею вода знесла все та всіх. Тисячи будинків, худобу, садок вишневий коло хати, собаку Шаріка, кішку Мурку, все, що було у людей. Ледве самі врятувались і це, якщо пощастило… Я навіть не уявляю загальні масштаби цієї трагедії.
Ви думаєте це все? Ні… Ми так думали після Бучі та Ізюму. Думали, "Куди ж ще більше горя?". А виявляється, що можна. Вони прийшли нас вбити! Усіх… І це дає нам не дуже багато варіантів вибору своїх подальших дій.
Фото Yan Dobronosov