Блог | Карт-бланш для влади: революція убиває своїх героїв?
Бубенчик: коли судять переможців?
Закон один для всіх – так би я хотів розпочати блог щодо Бубенчика. Але це утопія. Ми не живемо у правовій державі, бо якби жили, то особи, які давали накази стріляти на Майдані чи запускали "руський мір" в Україну, сиділи б в буцегарнях, а не на державних посадах. Бо навіть щодо тих, кого з вищого ешелону намагаються притягнути, процеси йдуть надто повільно.
Це не виправдовує Бубенчика, який відверто хизувався тим, що убивав людей. Нехай у формі, - але людей, які виконували чужі накази. З іншого боку – засудити його сьогодні – це як засудити добровольця, який на початку війни стріляв у якогось майора МВС України, що перейшов на сторону ДНР, але його не встигли звільнити з лав міліції. Бо з точки зору тодішнього Майдану, міліція ("Беркут") втратили легітимність, але вони залишались легальними озброєними угрупованнями. Озброєні майданівці для протестуючих були легітимними, але не легальними для правової системи комбатантами.
Ми жили у форс-мажорних обставинах, які змішали два поняття. І можливо "пробачити" був би одним з найефективніших кроків, який би не ділив країну. Тим більше ті, хто стояли по різні боки барикад, сьогодні пліч-о-пліч захищають нашу державу від спільного ворога. А покараними мають бути ті, хто штучно розгойдував конфлікт.
Та враховуючи що у нас не зовсім правова система виникає інше питання – для чого підняли цю справу. Бо Бубенчик про свої вбивства заявляв ще два роки тому - у лютому 2016 року.
Читайте: Для чого танки, якщо існують російські серіали?
Видається, що тут більше політичне рішення. Засудивши Бубенчика, влада фактично отримує карт-бланш для подальших дій, залякуючи потенційних протестувальників тим, що "революція убиває своїх героїв". Але - це лише тактично. Стратегічно, багато прихильників ідей революції отримають інших сигнал. "Переможців не судять". А якщо судять, то революція не виграла. Хай живе нова революція?
Але є ще оперативний підхід, який передбачає, що на якомусь етапі в процес може втрутитись, наприклад, Президент і суд (повторюсь ну не зовсім у нас правова держава) відпускає Бубенчика. Вжух – і частина електорату починає вважати ситуацію не зовсім вже й контрреволюційною. Створити проблему для того, щоб ефектно її вирішити – це чистий піар.
Ще один варіант - Бубенчика визнають не зовсім адекватним (самообмова з метою власної популяризації у ЗМІ). А це вже буде сигналом деяким нашим комбатам, які долали соціальні сходи не через реальну участь у бойових діях, а через піар на бойових діях у соціальних мережах.
І звичайно – як варіант – справа проти Бубенчика – це просто зміна порядку денного для українця. Бо початок справи в Україні і її завершення – це різні речі. Тоді питання – чи вистачить таких справ і таких "героїв" до виборів?
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...