Блог | Хто ворог українського селянина?
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Якби земельна реформа Столипіна дала позитивні результати, то гасло Леніна "Землю селянам" не спрацювала б.
Столипін заклав насильницьку руйнацію сільських общин і тим самим спровокував появу бідності: стала зникати взаємодопомога, спільний розвиток. Столипін зробив ставку на скупого й хитрого селянина, "кулака" та дрібне фермерське господарювання. Це було західне бачення реформи, товарно-капіталістичний "прусський шлях". Кулаки змушували селян із землею виходити з общин – так легше було потім скупити землю бідняків. Кулаків селяни ненавиділи більше ніж поміщиків: поміщик від роду був таким, а кулак нагло наживався на проблемах сусідів. Відкрита призра до бідних, слабких і непрактичних у Столипіна, який вважав, що від вимирання таких країна нічого не втратить, була головним чинником земельної реформи Столипіна. Не врахувавши особливість формування селянства, важливість общинності, Столипін породив соціальну напругу.
Читайте: Фермер селянину - lupus est (вовк)
Перерозподіл землі за Ленінським декретом спричинив появу ще більшої кількості дрібних господарств, переважно за рахунок земель поміщиків та сільської буржуазії. Дрібні господарства бідніли - і їх земля переходила до кулаків. Цей процес, окрім наростання нових соціальних протиріч, спричинив погіршення в економіці сільського господарства. Поява НЕПу дала економічний поштовх, але посилила соціальні протиріччя. Поряд із зростанням колективної організації праці (кооперативи, артілі), яка базувалася на общинному укладі, набувало обертів "кулацтво" - це явно було протиріччям до суспільного ладу, який вибудовувався.
Сільськогосподарська кооперація, колективне господарювання мало історичні передумови (общинне господарювання) і давало змогу розвивати продуктивні сили не тільки в селі, але і в містах, де вироблялися сільськогосподарські машини, і тільки колективні господарства мали змогу швидкої механізації виробництва. Колективне господарювання обходило масу перешкод, які існували в мілко товарному виробництві і стали можливим об’єктом для безвідсоткового кредитування. Сільськогосподарська кооперація існує в усьому світі, колективні підприємства - основа світового бізнесу.
Читайте: Хто захистить українську землю?
Так, для інформації, для прихильників "сильного селянина", так званого "кулака", хотілося б акцентувати на тому, що така частка селян складала менше 1%. Тобто тільки 1% жили добре, інші – злидарі. Які шанси попасти в прихильника в число 1%?
Ситуація на селі сьогодні нагадує Столипінщину, ситуацію 100 років тому. Бідні селяни продають свою землю за копійки "кулакам" й іншій буржуазії. А самі вимушені покидати свої села в пошуках роботи.
Зараз кількість власників землі, селян – 7 мільйонів. Кількість так званих фермерів та орендарів землі – 50 тисяч, це 0,7%. Країна, де 0,7% володіють 99,3% сільськогосподарського виробництва є соціально не орієнтованою і не відповідає й приблизно європейським нормам.
З історії стає зрозуміло, що мілке товарне сільськогосподарське виробництво програє значному товарному. Колективні підприємства ефективніші ніж одноосібні. Держава сильна і стабільна при максимальному усуспільненні прибутку.
Читайте: Головний ворог селянина - орендар
При початку приватизації землі, розпаюванні Україна отримала всі найкращі можливості для реалізації найзаповітніших мрій земельних реформаторів усіх часів і народів. Селяни стали власниками землі. Селяни стали співвласниками майнових комплексів. Але вподобанці Столипінщини направили все це надбання Українців в угоду 0,7% осіб з деструктивним баченням сільського господарства. Скривлене бачення горе науковців землі як товару, успішності нерегульованого ринку породило бідних селян, бідні села, відсутність тваринництва, пальмову олію в молоці. Одне, що селяни не вмирають з голоду, а виїжджають батраками в сусідні країни й далі.
Розумним запитанням було б "А як бути далі?". А далі треба виправляти деструктиви в земельних відносинах, які склалися. Яким чином і якими засобами виправляти, буде запропоновано після того, як буде усвідомлена проблеми і наслідки такого стану земельних відносин.
Якщо ми готові, що суспільство знову остаточно поділиться на багатих і злиднів, то треба залишити усе так, як є, зняти мораторій і чекати нових суспільних конфліктів.
До усунення деструктивів в земельних відносинах ні в якому разі не можна знімати заборону на відчуження землі.
Якщо ви не власник землі, і це все вас не стосується, і злидні не ваша доля, то повірте: все починається із землі, основи основ.