Блог | "До мене біжить моя донечка... і тут постріл"
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Буває просять проконсультувати, на кшталт, привіт, і далі питання. А буває й так (трошки редагнув, але суть передана)
"Доброго вечора. Третю ніч поспіль сниться, що мене вбивають. Я виходжу з укриття, до мене біжить моя маленька донечка, я щасливий, і тут постріл... Просинаюсь, починаю витирати ліву руку, з якої уві сні стікали струмки крові....
Я тут від першої хвилі мобілізаці, ваш, починав у 51 бригаді. Мене теж мали судити, як і сотні інших пацанів з бригади, але щось ви тоді "порішали" в Києві)) Не подумайте, я не бухаю, адекватний, можу звільнитися і щоразу чомусь відкладаю. Тут, за ці роки, я навчився відрізняти правду від брехні, людину від тварини в людській подобі, і не важливо хто він, "укр" чи "сєпар", який в 2014, кинув мені кровоспинне, коли думав, що я був поранений (він ворог, але не тварина). Тоді, це була не моя кров, хоча я й вив, як важкий 300.
Читайте: Рабочие моменты АТО. Як ти мене тягнув? З матюками, Славко!
А там, у вас...як ви живете. Ми, навіть, псіхованого нашого ротного навчили не брехати, уклали угоду: ми не підставляємо його по службі, а він нам не бреше і не здає. На "гражданці" з ким мені укласти таку угоду,хто її дотримається? З іншого боку, дочка росте, прислала фото, така красуня, щоправда я їй вуха свої "топирчасті" передав, але косами прикриє, правда... Я чого пишу вам. Хочу проконсультуватися по виплатами, а ну як, не дай Бог, сон в руку. Я з дружиною... (далі особисте). ...
Дякую вам, не здавайтесь по іншим пацанам з 51, вони того варті, тільки знайте, чомусь постріл, я чую уві сні ... ззаду, десь з далека, з "гражданки" ....