Блог | Чому Пліхіна глумилась над загиблим
Виртуальный мемориал погибших борцов за украинскую независимость: почтите Героев минутой вашего внимания!
Як на мене дуже важливий і показовий випадок.
Йде ранком по вулиці гламурна, успішна дівчина, все ж таки – заступник головного редактора журналу Cosmopolitan і тут на тобі, потрапляє на похорону процесію.
Ну, треба віддати належне, у дівчини вистачає мізків що б принаймні второпати, що хоронять СБУшника.
Не знаю як вона до того доперла, все ж таки заступник главреда, але, тут гламур бере своє і дівчина вирішує поорігінальнічати у себе на сторінці ФБ з приводу побаченого. Мабуть, спрацьовує професійне – що бачу, про те й співаю.
"А что, людей еще принято прятать помпезно? Сегодня неслась на работу в наушниках, и вижу — толпа людей на перекрытой дороге стоит. Ну, думаю, фестивальчик какой-то, центр города, здесь же вечно какая-то вечеринка. Приглушила музыку, смотрю — лица у всех не танцевальные и не стритфудные. Мрачные и черные. Прислушалась — марш. Похоронный. Оказалось, в СБУ умер какой-то, судя по всему, не последний человек. Вытащили всю структуру на улицу с требованием сделать сочувственные выражения. Гроб несут под воющий драматизм, люди в военной форме дуют в трубы так, что лопаются. Гвоздики, вся атрибутика…
Дяде уже не важно — в дубе он, или в сосне, Поносят по всему Киеву и пойдут обедать, Проветрят уважаемого напослідок"…
А тепер декілька важливих моментів:
1. Вона точно не знала кого хоронять. Воїна-героя, чи якогось "старіка", що просидів все життя в теплому кабінеті, кришуючи бізнес і збиваючи з нього бабки. Але ж, ще раз наголошую, то не є якась посудомийниця, чи піцейола із закусочної напроти. Це людина, яка постійно перебуває в інформаційному просторі і не знати про загибель двох СБУшників про яку декілька днів волає весь ФБ, принаймні вітчизняний сегмент, не те що дивно, а навіть якось не зрозуміло.
Читайте: Cosmopolitan и Плихиной на заметку: в сети припомнили знаковую историю с дизайнером Гальяно
Крім того, ти не знаєш що то за людина взагалі, уся асоціація від побаченого, що "в СБУ умер какой-то, судя по всему, не последний человек" то звідки стільки жовчі, стільки неприкритого цинізму і не поваги до померлого, ким би він не був.
І тут, напрошується перший висновок – от ці гламурчики, які живуть у своєму, їми ж створеному світі, "как далєки оні от народа", але що на багато гірше так це те, що у більшості з них, прогресує ота – повна відсутність стандартного набору духовних принципів та правил, історично притаманних нашому народу, один з яких – про мертвого або ні як, або лише добре.
2. Подивіться на реакцію керівництва журналу. Головний редактор звільняє свого заступника не за якийсь злочин, не за телефоні розмови юзіків, не за групове насилля, не за обкрадання держави на мільйони, а за – пост на власній сторінці, який вона писала, явно не розуміючи навіть про що і про кого пише, вирішивши похизуватись власною дотепністю, натомість, по вуха вляпалась, через, я вже казав, відсутність елементарної культури та поваги до померлого.
Я чомусь впевнений, що якби вона знала кого хоронять насправді, ніколи б такого не написала, хоча б, з інстинкту самозбереження, але для бренду журналу Cosmopolitan, це виявилось неприпустимим і це приємно вражає.
І тут другий висновок. Я не даремно згадав тих юзіків, які з ментами вже домовлялись як кого кришувати, а відповідно й, кого як доїти, не за ті мільйоні розкрадання попередньої влади, які чомусь не зважаючи на гучні обіцянки високих, ну дуже високих, як би не найвищих осіб держави, чомусь відверто ігноруються і принципово не розслідуються, а тут звичайна неповага до померлого. Я ще раз наголошую, вона не знала кого хоронять і думала просто за якогось високопосадовця не більше і я тим самим не виправдовую її і тим більш не захищаю, я просто намагаюсь об’єктивно дивитись на її вчинок, з юридичної точки зору, вивчаючи її мотив, як головну складову дії чи злочину.
Але, лише тому, що то є видання із світовим іменем, а от вони, насправді мають непохитні правила, які базуються на моральних принципах і якщо ти проколовся, не важливо, що ти при цьому думав і за що себе мав, вибачайте – з речами на вихід.
Це те, що принципово відрізняє нашу ментальність від їхньої і це те, заради чого треба за будь яку ціну, навіть ціною життів от таких героїв, як ці два полковника СБУ, відриватись від Росії, бо глумитись на кістках, не поважати людське життя і навіть смерть – це саме їх ментальність, згадайте відрізані голови наших бійців, і саме цей духовний бруд вони старанно, віками намагаються насаджувати й нам і мабуть не даремно, ця дівчина має таке, геть не українське прізвище – Пліхіна.