Блог | Антисемітизм і безберега демократія: чому ненавидять євреїв

В центрі Одесі спаплюжили низку будівель єврейської громади - там з'явилися антисемітські написи.

В Україні рівень антисемітизму в десятки разів нижчий за рівень проявів антисемітизму у демократичних державах Західної Європи, як засвідчує Йосиф Зісельс (дисидентєврейського походження, діяч українського єврейського руху – Ред.). Це офіційна статистика. У шведському місті Мальме мер і поліція звернулися до релігійних юдеїв із закликом не виходити на вулиці, вдягнувши кіпи і взагалі так, щоб в них можна було впізнати євреїв (і таке правило діє вже пару років). У нас цього немає. У нас ночами трапляються поодинокі випадки, такі, як в Одесі. Підкреслюю, поодинокі, а не масові, як, на жаль, у нинішній Західній Європі.

Чому ж антисемітизм все-таки існує? Він існує не тільки в силу якихось традицій. Той же самий Йосиф Зісельс каже, що антисемітизм – це чорна тінь сучасної цивілізації. І це очевидно правда. Питання в тому, ця тінь більша чи менша.

Читайте: О русском царе, по которому там и нынче плачут...

Також антисемітизм існує в силу того, що певні персонажі, які виступають від імені деяких єврейських організацій і по телебаченню, і в інших мас-медіа, поводять себе абсолютно по-хамськи щодо України і українців. Цих персонажів дуже небагато, але хтось їх "розкручує", комусь це вигідно. Я не буду називати прізвища, не буду робити їм рекламу. Кожен, хто стежить за мас-медіа, знає цих персонажів. Знає їхню кричущу, абсолютно дивовижну безграмотність у всьому тому, що стосується етнічних, соціально-політичних і історичних питань, але їх, перепрошую, "розкручують".

Це другий чинник, чому все ж таки у суспільстві існують подібні настрої. Хоча цих персонажів ніхто не побив, ніхто навіть не обплював і не закидав тухлими яйцями. Хоча б когось з них і треба було би (закидати – Ред.) не за виступи, не тому, що вони мають єврейське походження, а тому, що вони хами, невігласи і провокатори. А це не залежить від походження.

- Невже, чим більш демократична країни, тим вищий рівень антисемітизму там існує?

Безберега демократія дуже небезпечна. У Західній Європі рівень радикально-ісламістської загрози виливається і в антисемітизм, і в теракти. Слава Богу, у нас нічого такого немає.

Головним же політичним носієм антисемітизму у Європі, як це не парадоксально, є люди, які називають себе антифашистами і лівими радикалами. Їхня шалена, патологічна ненависть до Ізраїлю – єдиної демократичної країни Близького Сходу, - який вони тим не менш називають фашистською державою, є однією з головних спонук цього політичного антисемітизму в Західній Європі.

Читайте: "Антисемитизм" в Украине: в Москве аплодируют стоя

Між іншим, головним антифашистом був товариш Сталін. Вони не проти тоталітаризму, вони називають себе антифашистами. Тобто ці люди фактично є прапороносцями ідей Сталіна у сучасному світі. Я думаю, читачам відомо, до якої політичної кульмінації підійшов Сталін у кінці життя – до шаленої антисемітської кампанії і до планів депортації євреїв СРСР кудись на Колиму. Я вже не згадую те, що у 40-му році Сталін відмовився прийняти 1,5 мільйони польських євреїв, яких Німеччина запропонувала. А Сталін відмовився, і вони відправилися до нацистських концтаборів. Але це інша історія – радянський антисемітизм, який був, починаючи з середини 30-х років, і наростав далі. І його резонанс, між іншим, досі відчутний в нинішній Україні, бо офіційний антисемітизм з відсотковими нормами і всім іншим в СРСР існував багато десятирічь.

На щастя, у нас таких ліворадикалів-антифашистів немає. І я сподіваюсь, що ми ніколи не дійдемо до такої небезпечної безберегої демократії, як в деяких демократичних країнах Західної Європи. Ніщо не може бути безберегим і демократія – це все-таки норми, а не їхня відсутність.