Блог | Адептам "какой разніци" присвячується

Коли у "Мовній складовій гібридної війни" та инших публікаціях я писав про очевидний зв'язок між мовою та геополітичною орієнтацією громадян (авжеж, у статистичному або ймовірнісному вимірі), адепти "какой разніци" мені постійно заперечували – мовляв, поширеність проросійських настроїв у деяких реґіонах зумовлена не мовою, а географічною близькістю цих реґіонів до Росії. Ці контрарґументи легко спростовуються порівнянням настроїв, наприклад, на Сумщині, що лежить східніше й має довжелезний спільний кордон з Росією, та на більш західній, але більш зросійщеній Одещині, яка з Росією взагалі не межує.

Читайте: Війну в Україні веде не Путін

А ось цьогорічні дані соціологічного опитування у східних та південних реґіонах, які свідчать, що погляди жителів цих реґіонів суттєво різняться залежно від мови домашнього спілкування:

Читайте: Ось як треба повертати Крим

"Згідно з результатом дослідження, респонденти, які спілкуються вдома російською мовою, менше схильні звинувачувати Росію (31%), ніж ті, хто спілкується українською (44%). Також існує певна різниця у ставленні між респондентами, які вважають себе росіянами й українцями: перші менш схильні покладати провину на РФ (23% з-поміж росіян і 36% з-поміж українців) і більше – на західні країни (25% і 14% відповідно)".

Лише географічною близькістю до Росії цієї різниці не пояснити. А от мовний чинник це пояснює. Адже мова значною мірою зумовлює вибір джерел інформації, а також самоідентифікацію людини.