Блог | Ось чому я перейшов на українську мову

Український інформаційний простір, трохи збіднілий через канікули у Верховній Раді, вибухнув новим скандалом. Гидко, що на мовну тематику. Отже, ведучий телеканалу ZIK Остап Дроздов вигнав зі свого ефіру експерта Юрія Романенка через те, що той не захотів спілкувався українською. 

Питання навіть не в діловій етиці, а в тому, що цей випадок — це чітке уособлення дуже гидотного тренду. Тренду на намагання певної частини суспільства заробляти собі піар та електоральні бали на накручуванні мовної істерії, - пише Богдан Буткевич для Еспресо. - Що є категорично не допустимим у воюючій країні. Воюючій в стані гібридної війни, де кожна дія має розглядатися й з точки зору медійності.

Отже, сутність ситуації досить проста. Пан Дроздов кілька разів перебиваючи гостя, намагався його змусити говорити українською. Той наполягав (українською, потім переходячи на російську), що має право говорити так, як вважає за потрібне. І на пропозицію покинути студію Романенко справді її покинув.

Розпочнемо з того, що як людина, що працює на каналі, який займає перше місце за кількістю української мови в ефірі (100 %) і яка веде свої ефіри виключно українською мовою, я категорично засуджую такі дії колеги Дроздова. І як людина, що свого часу українською говорила досить погано, закінчила російськомовну гімназію імені Пушкіна і яка свідомо перейшла на українську. Й ось чому.

Читайте: Ваша мова робить мою країну країною "русского міра"

Навіть згідно з чинним законодавством гість у студії може говорити як завгодно, якщо ведучий говорить українською. Але ми ж зараз не про формальний бік справи.

Отже, скажіть мені, якщо тебе не влаштовує гість апріорі — а пан Романенко справді частіше говорить російською в студії — то навіщо ви його взагалі запрошуєте? Наприклад, я наперед розумію, що якийсь мураєв (спеціально пишу прізвище цього покидька з маленької літери) чи якийсь інший відвертий "риг"-колабораціоніст буде говорити в ефірі й якою мовою. Тому просто не кличу їх.

Але якщо ви вже покликали людину, то майте повагу до того, як вона говорить. Інакше навіщо кликали? Й особистість тут вже немає значення. Одна справа, коли депутати з Опоблоку не говорять українською в Раді — в державній площині немає місця для мовних компромісів.

Інша — телебачення. Навіщо підігрувати російській пропаганді, яка талдичить про утиски російськомовних?

І тут ще важлива штука. Дуже важлива. Так, саме про мову. Чи є російська мова зараз непрямим, а іноді й цілком прямим засобом агресора? Безумовно. Чи є українізація єдиним засобом стратегічного виживання та остаточного формування української політичної нації? Так, безумовно.

Чи потрібно прагнути мати 100% україномовний ефір на телебаченні та загалом україномовні ЗМІ? Так, безумовно. Чи можна засобами, як у Дроздова, цього досягти? Ні, категорично. 

Читайте: Остапа понесло?

Тепер давайте перейдемо до суто практичних питань. Я вже не вперше бачу агресивні нападки в стилі Фаріон-Ніцой в стилі: "Якщо ти говориш російською — значить, ти автоматично ворог і не можеш бути українцем". 

Безумовно, саме мова є головним маркером приналежності до якоїсь нації та взагалі ознакою цієї нації. Однак Україна має достатньо унікальний історичний розклад, при якому так склалося, що не менше половини тих, хто зараз є свідомими політичними українцями, говорять російською й мають її за рідну.

Так, це дуже погано, але це доконаний факт. На фронті говорять російською, російська продовжує бути мовою правоохоронців та солдатів. Російська продовжує бути мовою волонтерів в Дніпрі, Харкові та Одесі, російською говорять колишні добровольці зі Сходу та Києва тощо.

Чи добре це? Ні. Чи треба прагнути, щоб вони говорили в перспективі українською? Безумовно. Чи наближує нас до цієї мети постійні мовосрачі з нападками на тих, хто говорить російською? Категорично ні.

Що, від того що ви будете їх матюкати, вони скоріше українською заговорять? Та скоріше навпаки. Чи змушував колись примус переходити на іншу мову? Ні. Згадайте, як ті ж росіяни намагалися вбити українську мову. І що, вийшло? Сила примусу завжди дорівнює силі протидії. В культурі не діють засоби, як в сфері кримінального судочинства. Бити треба гривнею та заохочувати нею ж.

Давайте нарешті зрозуміємо, що в мові самій по собі нічого поганого немає. Я вже не кажу, що українці на цю мову мають не менше прав, ніж самі росіяни, враховуючи, який внесок ми внесли в формування цієї мови (Гоголя згадайте). І що знання російської критично важливо для перемоги над ворогом. Ворог-то української не знає. Справа в тому, що агресією ми нічого не досягнемо.

Читайте: З чим борються "полум'яні патріоти"

Зараз ми на перехідному етапі, коли поступово маємо українізувати наш інформаційно-ментальний простір. Українізувати не примусом, а розумною освітньою, медійною та культурною політикою. Політикою вигоди в супроводі чітких квотних меж.

Тобто, наше завдання зробити так, щоб українською було говорити зручніше й вигідніше. Це все не стосується державних органів, звичайно — там 100% українською без усіляких розмов. Але якщо говорити про медіа — тут мають бути чіткі квоти й відсутність агресії.

Так, в мене в ефірі певні люди говорять російською. Я кажу українською. Й ніяких проблем. З часом вони, російськомовні, перетворюватимуться на білих ворон. Вони самі поступово почнуть відчувати, що варто переходити на українську. Їх діти вже говоритимуть українською.

Звичайно, за умови, якщо ми не перегнемо палку й не влаштуємо черговий подарунок російській пропаганді та фобіям власних співгромадян, як свого часу з дурнуватою відміною закону Колєсніченка-Ківалова 22 лютого 2014 року. В момент розпалу емоцій та нищівного московського агітпропу.

Важливо дивитися на те, що саме говорить людина. От будь-який російський агітпроп має зупинятися миттєво — за це справді треба виганяти зі студії. А російська мова в побуті — що ж, поки хай буде, як рудимент на перехідний період. В медіа — тільки в межах квот на іноземні мови. Але будь-хто має право на будь-яку мову.

Наша справа — розвивати український контент, створювати нові україномовні конкурентноздатні продукти, а не гавкати на тих, хто говорить російською. Й тим більше не виганяти людину зі студії тільки за те, що вона говорить російською, а не за сенс її слів.

Читайте: Українською мають заговорити всі

Більш ідіотського бекграунду для подібного вчинку й придумати годі. Ніби з класичного російського агітропівського міфу про "тупих хохлів", які нічого самі придумати не можуть, тільки вміють росіян ненавидіти.

А пану Дроздову, здається, не дають спати лаври Фаріон і Ко. Справді, так легко в черговий раз почати кричати про "москалів". На цьому так просто заробити свою дещицю легкої слави та піару. Так гарно грати на найбільш низьких штуках — це ж завжди дивляться найкраще. Як там було у Леся Подерев’янського - "Люди люблять гі*но і уродів".