В метро и на бургеры со звездой: прогулка с Павлом Зибровым

Он любит прогуляться в центре и подышать воздухом в парке Шевченко. Изредка после концерта может позволить себе сытный гамбургер в МакДональдсе. Но, как правило, все это для него возможно лишь ночью, прям как в той игре - город засыпает, Зибрембо просыпается.

Видео дня

На прошлой неделе, еще до того, как Киев снова накрыл снег, "Обозреватель" предложил Павлу Николаевичу Зиброву прогуляться по столь символическому для певца Крещатику, заглянуть в МакДональдс на обед и прокатиться в метро, куда за последние 20 лет он спускался буквально раз, и то из-за форс-мажора.

Зибров охотно согласился, но предупредил заранее - спокойствия не будет. Мы с интересом пошли на эксперимент и отправились с артистом на прогулку, болтая о жизни, музыке, изменившемся Киеве и уникальных способностях народных усов Украины (цитаты певца приведены в оригинале и без перевода).

"Взяв для метро посвідчення учасника бойових дій. Афганістан", - похвастался певец, пока мы надевали на него небольшой микрофон у здания театра им. Леси Украинки. В своей биографии "Позвольте с вами познакомиться" Зибров посвятил пребыванию в Афганистане целую главу.

"82-83 рік, коли я служив в Ансамблі пісні та танцю київського військового округу, то в нас були відрядження: перший раз двадцять днів, другий - два тижні. Їздили з концертами, але виходило так, що концерти концертами, госпіталі, військові частини, але доводилось і відстрілюватись, і кидати гранати, і тримати оборону. З нами дівчатка балерини їздили, музиканти...", - вспомнил Зибров.

Читайте: "Четыре раза спел": Зибров рассказал, какой хит принес ему самый большой гонорар

Пользоваться "корочкой" певцу почти не приходилось, особенно в последние годы. Раз уж решили проехаться на метро, почему бы не проверить.

"З посвідченням можна в метро безкоштовно, тролейбусах, автобусах, - продолжал он, спускаясь от театра к Крещатику. - Це й знижки на квартплату, на мене, на членів сім’ї, до 18 років на дітей. На світло, газ, телефон..."

Напротив "Киевской перепички" нас ждала первая "засада". Коллега дернул меня за рукав и кивнул головой в сторону высокого столика, за которым что-то бойко распевала и распивала компания женщин 50+. Конечно, со своим ростом, эффектной внешностью и ярким образом Зибров не мог пройти незамеченным. Песни вдруг затихли, биения сердец, судя по всему тоже, а после фразы "смотрите, Зибров" я понял, что мы рискуем потерять певца.

На удивление все прошло без эксцессов. В ответ на громкие приглашения присоединиться к застолью Зибров одарил женщин фирменной улыбкой и корректно отказался. "Кльові тьоткі, класні", - посмеялся артист. Здесь-то он и объяснил, почему выходит на прогулки с супругой только по ночам.

"От тому я і не ходжу куди й коли хочеться (улыбается). Тільки закриті заходи, приїхав, зі службового ходу зайшов, відбомбив, у своїй тусовці поспілкувалися, випили по 100 грам, чи по 200. Все, по домам".

Читайте: Павел Зибров вызвал Виктора Павлика на рэп баттл: опубликовано видео

Быть в центре внимания, отметил певец, не так тяжело, как ответственно. Хотя и приятно.

"Ти постійно маєш бути причесаний, охайний, поголений, маєш бути ввічливим, в тонусі, - пояснил он. - Просто гуляти не виходить, особливо влітку. Там вже починається: "А можна селфі?", "Ой, а потримайте дитинку". Це не так складно, як відповідально".

"Ми гуляємо з Мариною Володимирівною іноді в парку Шевченка о дванадцятій ночі, у час ночі. Вийшли собі, погуляли. Нормально, практично немає нікого. Подихали повітрям. Увага - це приємно, я іноді злюсь, а Марина каже: "А що, було б краще, Паша, якби до тебе не посміхалися? Не підходили, не просили б автограф?" - закивал Зибров.

"Ой, простите, а можно сделать с вами фото?" - прозвучал голос сзади и мы обернулись к сияющей девушке лет 25-ти. Разговорившись с артистом, она рассказала, как встречалась с ним более 20 лет назад . Эту историю она не помнит, но знает от мамы, и теперь просто не может пройти мимо, чтобы не сделать селфи.

"Значить, яке прохання, Аліна. Прийдеш додому до мами, оцю фотку покажеш і скажеш: "Це мій парєнь на работє". Домовились? - сыронизировал Зибров. - Підстаркуватий але нічого".

Буквально за перекрестком, ближе к КГГА Зибров сделал еще несколько селфи. К певцу подходили студенты и люди постарше. Кто-то просил фото, кто-то просто жал ему руку и желал хорошего настроения. В ответ артист не скупился на комплименты и шутки. Нельзя, как отметил он, игнорировать людей или отказывать им во внимании.

"Як це? Оце я буду іти і понти ганять? А потім мені замість посмішки ця дівчинка чи тьотя вслід скаже якесь слово нехороше? Цього робити не потрібно. Вони ж тобі щиро кажуть, що хочуть фото чи автограф. Привіт, дівчатка", - помахал он вновь улыбающимся студенткам.

Так мы вышли на Крещатик. Едва ли не первая ассоциация с песнями Павла Зиброва: "Каштани, каштани, каштани. Софії і Лаври хрести", эх... Что правда, современный вид улицы народному артисту далеко не по душе.

"На жаль, не той вже Хрещатик, - посетовал он. - Усі пам’ятають, які тут були каштани. До речі, вони в два ряди були: там і там (указывает на противоположную сторону от КГГА) Каштани - це символ, потім нахімичили з тими голландськими, французькими деревами. На один каштан десятки тисяч доларів відкати були. Як треба не любить Київ, щоб навіть заробляти на каштанах?"

Читайте: "Жена приревнует..." Зибров назвал секс-символа украинского шоу-бизнеса

Неуместным кажется артисту дизайн современных зданий, не хватает былых магазинов с широким ассортиментом музыки.

"Пам’ятаю, як знімали кліп "Хрещатик", - гордо заулыбался Зибров. - Машина була ретро, вона ледь їхала, це "Опель" був якийсь німецький, трофейний, пофарбований. Він то їхав, то не їхав. Туди, наверх до Собору, якось доїхали, він став чхати димом. Хлопці нас налякали, кажуть: "Головне на педалі не давіть, бо можете потім не завестись". Ми сюди на Хрещатик виїхали, дивимося, аби тільки світлофора не було, бо якщо станемо, то вже не заведемось".

Перекрывать улицу для съемок, подчеркнул певец, в 94-м было чем-то немыслимым.

"Яке там? Хто там перекривав? Одна машина була спереді, яка це все знімала. Перший світлофор проскочили, другий на жовтий проскочили. Я тільки й думав не як співати, а як світлофори проїхати, щоб не зупинятися", - посмеялся Зибров.

Забавно было наблюдать за реакцией суетливых прохожих: некоторые доставали телефоны и начинали снимать, другие же удивленно толкали товарищей локтем со словами "О, Зибров". В Киеве едва ли не впервые за последние месяцы было солнечно и по-весеннему тепло. Погода и подвела к вечной теме шашлыков на природе.

"Люблю барбекю робити з риби, з м’яса, з овочів... Оце фірма. Сонце, природа, собака моя, вівчарка", - вспомнил певец о Габриэлле, которую в Instagram чаще зовет Горпыной. Тут же рассказал о забавном конфузе с украинской журналисткой.

"Да Горпина, Габі кличу її. Приїхала якось до нас Габріелла Массанга з "5 Каналу" робити якусь програму сімейну, - повел он. - Ото був кайф! Я її забув попередити, що собака Габі, і ясно, що тварина ж бігає, хоче щось зі стола вкрасти смачненьке. Я як закричу: "Габі, фу!" Уявляєш, дорослій дівчині - "Фу!" Оце номер був".

В МакДональдс певец зашел словно в концертный зал - уверенно, грациозно. Сделав несколько фото на пути к кассам, стал смешить сотрудников и администратора зала, которые собрались коллективно принимать заказ у звезды.

"Що ви порадите дівчатка? Здрастуйте, - расплылся в улыбке артист - Олено, дуже приємно. Я сліпий. Бачу тільки очі, груди і гроші, а от читати не вмію. Ми ходимо тут, спілкуємося, і от зайшли картоплі поїсти. Значить, нам три картоплі з якимись викрутасами, три кави, давайте якийся "біг" і якісь креветкі маленькі".

В это время время за плечами Зиброва уже собрались желающие пообщаться и сделать фото.

"Мальчіки, проходітє мімо, тільки дівчата. Хлопців не люблю категорично", - шутя стал он позировать. На этот раз где-то из толпы донеслось: "О, смотрите, Иво Бобул".

Читайте: Зибров, Роговцева, Бобул и Ющенко посетили концерт Оксаны Билозир

Уже за столом артист признался, что не очень-то волнуется по поводу фигуры или соблюдения диет. То ли дело картошка на сале.

"Та які там дієти. Так іноді хочеться смаженої картоплі з’їсти. На салі - просто супер. Як в селі. А ти бери відкривай бутерброд, - перебил он очередной вопрос. - Давай не "дякую", а бери й відкривай".

* * *

- Павел Николаевич, вот поклонники вам сегодня говорят, что встреча с вами - это судьба. Сами-то верите в судьбу? Знаки судьбы?

- Звісно. Ну от, наприклад, те, що я став співаком, із забитого села Вінницької області попав в Київ у 9 років і залишився тут на все життя. То це доля написана така. Якби не мама, яка бачила, що я де ходжу, там і співаю, мурликаю. Вона це побачила і почала розвивати мене. Так і у брата мого, він теж заслужений діяч мистецтв, диригент, все життя в музиці. Дуже багато залежить від того, що батьки зроблять для своєї дитини, я ж не народився в родині Рахманінова чи Шаляпіна.

Тому, батьки, побачивши, чим цікавиться ваша дитина, покладіть це на алтар, не шкодуйте часу, не купіть собі другу чи третю шубу або машину, а найміть вчителів, відправте за кордон дитину вчитись. Буде тоді толк з цієї дитини, ви зміните її долю, і будете нею пишатись, а колись спокійно помрете щасливими.

- Как, кстати, ваша супруга? Слышал, что недавно она перенесла операцию за рубежом.

- Нормально. Так, це була планова операція, камєшки драгоценниє повирізали (улыбается). Все нормально.

- Почему решили лечиться за рубежом? В Украине врачи не смогли помочь вам?

- Там не просто треба було вирізати камєшки, потрібно було зробити такі речі, які тут… (мотает головой) Нам порадили просто, мовляв, якщо хочете гарантію і у вас є можливість, їдьте туди. І я був там присутній, подивився на те обладнання. Там стоїть плазма, і не те що 3D, там стоїть 5D. Дірочки пробили і через них гуляють по всьому тілу, мікроскопічно дивляться. Заодно подивились, як там серце, як печінка. Унікально! У нас не скоро таке обладнання буде. Так, це не дешево, але на здоров’ї, як відомо…

Читайте: "Одной ж*пой на двух стульях": Зибров высказался о концерте Лорак в Украине

- Жена не ревнует вас к поклонницам, не держит в ежовых рукавицах? Вы не особо стеснительный мужчина в общении с ними.

- Та вона завжди тримає (смеется). Відпусти такого хлопця на самотьок... Я ж розумію, чого не можна робити. На то вона і є жінка, вона у мене розумна, все розуміє.

- Как вы познакомились с Мариной Владимировной?

- У спілці промисловців і підприємців, була така і є. Марина там була радником з зовнішньо-економічних питань у Кучми. Дуже серйозна посада була. Вона знала мови, багато речей йому перекладала, працювала з документами, такими цікавими, що всюди казала мені "це секрет, і це секрет". Ні просто так, ні навіть в ліжку під тортурами не розповідала, що до чого.

- Павел Николаевич, совет парням. Как покорить девушку, которая не очень-то обращает на тебя внимание? Признайтесь, дело в усах?

- Мм, вуса - це колосально! У вусах збирається така чудодійна енергетика, як дівчину не поцілуєш, чи просто губами, чи взасос - це колосальний бонус, який робить і масаж, і "отвлєкалочку-завлєкалочку", тому не збривайте вуса, хлопці, у кого вони є. Як тільки ви поцілуєте жінку, вона вже буде ваша.

А так треба дивувати, треба над стосунками працювати, не чекати що воно само прийде. Само нічого не приходить, хіба тільки весна, літо, осінь, а стосунки треба готувати. Не чекайте що до вас вона перша підійде. Зліва, справа, збоку, шукайте шляхи.

- А как считаете, девушка должна быть женственной?

- Канєшно має. Бог створив її не воїном, воїном - чоловіка. Деякі жінки хизуються, ходять такі всі серйозні, зачіска у них коротка і так далі, як от Савченко зараз. Але мені такі жінки не подобаються, думаю, багатьом чоловікам не подобаються. Запам’ятайте, жінка щось може зробити сама, але їй приємно, коли за неї щось зробить сильна стать. По природі жінка хоче бути слабшою, так і має бути.

- Просто знаете как бывает, смотришь на девушку, она вроде и симпатичная, и с аккуратным макияжем, а ответит на звонок и как выдаст трехэтажным...

- Матом? Ой, да, таке буває. Дивишся і думаєш, куди ми попали? (смеется) Просто зараз ще час став такий дурний, економічна ситуація нищить нервову систему, народ став нервовий. Я зараз бачу по своїм знайомим - хтось втратив роботу, хтось нервує через ті ЖКХ, газ і ціни. Ці нерви передаються близьким, родині один на одного піднімають голос…

Тому я не боюся цього сказати, мають бути інструменти, які б достроково змінили владу, яка допустилася і допускається помилок, і не хоче йти геть, хоча її дуже просять. Якщо ми не йдемо тим шляхом, де краще, а все гірше і гірше, то треба змінити генетику влади.

- Вы видите достойного кандидата?

- Мені Тимошенко подобається, бойова. Я її особисто знаю. Вольова, розумна. Я за дострокові вибори, якщо чесно. Ну почекаємо ще рік, а потім ще депутатів півроку.

- Вы уже слышали о возрождении премии "Золотая Жар птица"? Как вам?

- Чим більше таких заходів в Україні, тим краще. Це нормально, це тусовка. От, правда, дивлюсь, що вони передають один одному знамя. Ніяких нових імен. І от вони як з’явились, в обойму ввійшли, обойма розкручує, підтримує одніх і тіх самих, і воно так по кругу йде. І в цей клуб вони не пускають нікого. Вони вкладають в це гроші, вони і правлять балом. Тільки бізнес, нічого особливого.

Мені, чесно, інколи боляче дивитись, що є талановиті вокалісти, вокалістки. Особливо дівчатка є просто шикарні, але в них нікому не цікаво вкладати гроші і розкручувати. А цікаво щось таке... в трансвєстітов, фріків. А що там є голос? (пожимает плечами) Немає.

Читайте: Зибров о страданиях Повалий из-за травли: Тая похудела килограмм на 12

А таких голосів, як і у Таї Повалій, немає і не буде. Це найкращий голос України. Тая Повалій, якби там не казали "сєпар", "запроданка", що завгодно, це інша тема, це її справа, але по тембру, по діапазону, по виконанню... Там і оперета, і опера, і романси, і акапела, я зараз як педагог, як вокаліст кажу. Мені дуже шкода, що вже 4 роки її в Україні немає.

- Она сделала свой выбор. Вот вы общаетесь с Таисией Повалий, не думала ли она за эти годы о каком-то конструктивном диалоге с Украиной? Этот же вопрос к Ани Лорак, Светлане Лободе...

- Не пояснять, не вийде у них нічого. Яке може бути спілкування з Лободою, чи з Ані Лорак?

- Но в России Повалий ведь остается по собственному желанию? В Украине наверняка ей и не предлагают выступать.

- Їй навіть не пропонують просто. По-перше, їй ніякий зал, ні оперний, ні філармонію ніхто не дасть, тому що директор скаже, що йому потім його підірвуть, або димові шашки закинуть. Вона справді допомагала військовим, давала гроші на обладнання, але ж то як капля в морі, пішли ті тисячі і ніхто їх не бачив, не почув. І починається: "А, відкупитися хочеш, концерти в Москві даєш. Отримала там нагороди". І що ти скажеш? Вони загубили себе для України на найближчий час.

- Думаете эти артисты вернутся в Украину?

- Ще повернуться. Стосунки з Росією теж повернуться. Знову ж таки, скільки має пройти років. От Німеччина, наші батьки і діди, Велика вітчизняна війна, фашисти, ви подивіться, пройшов час і вони визнали, що натворили, що Гітлер - це погано і все. Дружба з німцями, прекрасні стосунки.

- Ну это разве что с приходом другой власти в России, и то...

- Канєшно. Потрібна зміна влади в Росії. І коли Росія зрозуміє, коли публічно вибачиться, і коли відкриють повністю для росіян засоби масової інформації, і почнуть нормально показувати по телебаченню і радіо, що було насправді. Пройде певний період і все буде нормально.

- Увы, похоже, что не в ближайшие шесть лет.

- Ну поки його фізично хтось не прибере... Тільки фізично, сам він нікуди не піде.

* * *

Провожала артиста к выходу целая команда персонала. Не обошлось без фото, взаимных пожеланий. Прямо с Мака мы отправились в метро, где планировали проехать две станции от Крещатика до Университета. В подземке за последние лет двадцать Павел Николаевич был буквально единожды, спуститься заставила форс-мажорная ситуация.

"У мене були зйомки у нічному клубі. Не пам’ятаю, що там сталося, але сказали, що машини не буде, а я без грошей, - вспомнил он. - В концертному костюмі, в мене такий важкий грим, причесон, а поряд тільки метро. Ай, думаю, я на Толстого в принципі. І я прихожу, а тьотя дивиться на мене, я з бльостками, уявляєш? Кажу: "У мене й п’яти копійок немає. Що робить? Вона й завмерла. Міліціонер поряд стояв, каже: "Та пропустіть, це Зібров" (смеется). А от зараз перевіримо в дії посвідчення.

У турникетов народного артиста встретили не менее радужно, хотя и видно было, что при виде гостя дежурная по станции растерялась. Однако удостоверение у певца все же проверили.

"От я тоді в костюмі так само їхав, - продолжил Зибров на эскалаторе, махая удивленным лицам напротив. - А тоді ще закінчився футбол якийсь, вже пізно було. Народ валить, піднімаються, а я в цьому образі… Це був жах".

Читайте: "Паша, це хітяра": Зибров рассказал о внезапной славе железнодорожника

Едва мы спустились на платформу, как Зиброва тут же обступили пассажиры. Женщины и студенты подходили общаться, с удивлением интересовались, куда направляется артист, делали комплименты и хвалили рэп-хит певца клип "Лова-Лова".

- А можно с вами фото сделать?

- Хлопці, п’ять гривень. Дівчатам безкоштовно.

- И я хочу.

- Скоренько, дівчата, немає часу.

- Павел Николаевич, рада вас видеть. Какими судьбами в метро?

- Гуляєм, пишем інтерв’ю.

- Здравствуйте. Хочу просто поздравить вас, сегодня Сорок святых. Счастья вам, здоровья крепкого. У меня есть фото с вами.

- Дякую, навзаєм. Так приємно.

- Приходите к нам в университет Шевченко.

- Нє, це ви до нас приходьте, дівчата. Сядемо, картоплі посмажимо з цибулею.

Когда же пришел поезд, мы с коллегой в который раз пожалели, что не снимаем происходящее на видео. Дверь распахнулась и певец буквально вплыл в вагон со своим громким басовым "Доброго дня", что не оставило нам шансов продолжать какую-либо беседу. В ответ на реплику артиста по вагону пробежали едва слышные "Зибров", "Зибров зашел".

"Хороше відчуття, молодих багато бачиш, студентів. Дівчата красиві є. Раді цього в метро можна проїхать", - поделился впечатлениями певец, прогуливаясь от метро Университет к парку Шевченко.

* * *

- Машину обычно сами водите или у вас свой водитель?

- Нє, дитина моя то в інститут, то на англійську додатково треба, то в спортзал їздить, то Марині Володимирівні теж потрібно кудись. У нас дві машини, одну з водієм віддав їм. У мене водій зазвичай тільки тоді, коли виїздні концерти в інше місто, або десь буде фуршет-банкет в Києві, беру водія, щоб не ризикувати.

- Как вам быть водителем в Киеве?

- Вже звик. У мене машина велика, джип 7-місний, такий, що курчат своїх балєтних можу туди розсадити (смеется).

- Значит, выпив, за руль не садитесь?

- Cтараюся брати водія з собою, якщо знаю, що після концерту будуть якісь угощєнія. Єдиний раз було таке, що я їхав на дачу випивший, хлопчики на КП мене зустріли, відкрив віконце, а звідти перегарчик. От вони мені: "Павло Миколайович! Ай-я-яй". Ну, думаю, от попав, діставай дєнєжки. А вони мені кажуть: "Диск підпишите мамі, а з нами, якщо можна, сфотографуйтесь". Це було років десять назад. Кажуть: "А ви де живете? Давайте ми вас відвеземо". Поїхали з мігалочками...

Читайте: "Выпьем по 50 грамм": Зибров собрался спеть рок с главой "Укрзалізниці"

- И так просто отпустили?

- Да, провели, поговорили. Я почав ритися, щоб, так сказать... А вони кажуть: "Ви що? За кого ви нас маєте, щоб ми з вас брали гроші? Тільки не їздіть більше, мало лі на кого нарветеся. Це раз, а по-друге, кинеться вам якась прихильниця під колеса, нащо воно вам треба?"

- И часто пользуетесь популярностю, известным лицом?

- Постійно морда ліца допомагає (улыбается). У 99% допомагає, а у 1% получаю звіздюлєй як положено.

* * *

На улице Богдана Хмельницкого певца снова окружили студентки.

- Ой, класс, можно с вами сфотографироваться?

- Я не розумію, це якою мовою ви говорите?

- Будь ласка, можна з вами сфотографуватись?

- О, тепер я вас розумію, оце наші діти. А то зразу "штокають", - с улыбкой стал позировать Зибров.

На языковой теме мы и закончили нашу насыщенную прогулку.

"Чи важливе питання мови? Все залежить від батьків. Знаєте, як буває: "А какая разница?" Ці слова мене вбивають, тому що цю фразу можна застосувати будь-куди, до всього. Ну а мова - це стретегічне. Держава без мови - це просто населення. Тому я, як дорослий дядько, звертав і звертаю на це увагу, намагаюся не у грубій формі десь трохи поправляти".

"От як дома, - продолжил он. - У мене Марина - росіянка, її батьки в Росії, вона сибірячка, хоча зараз українською мовою спілкуємося, перейшла, за останні роки, особливо у зв’язку з війною. А з донькою я з малого зразу на українській. І яка у неї мова зараз... вона мене поправляє. Ну (махнул рукой), у мене суржик, вінницький, совєтський ще залишився".

Читайте: "Я действующий секс!" Народный артист Украины пояснил, почему Винник ему не соперник

Ну, хлопці, - стал прощаться певец и жать нам руки. - Нормально, з вами хоч у метро проїхав, подивився на народ, у МакДональдс сходили..."

Зибров вернул нам микрофон и поправил курточку, еще раз пожал руки и после массы всяческих пожеланий отправился к машине. Мы же с коллегой переглянулись, в который раз подумав, как здорово было бы снять отдельные эпизоды нашего эксперимента на камеру.

Напоследок немного интересной статистики. За 2 часа нашей прогулки к Павлу Зиброву подошли 43 случайных встречных, из них 28 девушек, 10 парней, 4 женщины и 1 мужчина. Певец сделал 27 фотографий.