Блог | Шансон – это и есть правдивая "великая русская культура"

Мы со старшим братом Сергеем констатировали смерть проекта "Великая русская культура" лет 15 назад, когда еще весь мир не увидел Бучи, Мариуполя, ворованных унитазов и трусов и не ужаснулся от разговоров "русского солдата" по телефону.

Далее текст на языке оригинала

Звісно, ми спостерігали "русскіх" у природному середовищі, коли жили на Уралі та в Москві, коли проїхали з відрядженнями всю їхню країну від Калінінграда до Хабаровська. Але констатували смерть не тому, а через те, що в цього проекту зникла мета.

Навіщо Єкатеріна звеліла за зразком Франції створити свою Академію та свій словник? Навіщо її внук Алєксандр відкрив Царськосільський ліцей? Для чого державою благословлялася та фінансувалася імітація європейської літератури, започаткована Пушкіним та Гололем?

Для того, щоб заявити: і ми, Химко, люди, і в нас, як у всіх, тобто як у Європі.

Ну а коли у двотисячних Росія остаточно відвернулася від Європи, то й проект став непотрібним.

А зараз ми на власні очі переконуємося, що "Вєлікая русская культура" - не більше, ніж чергова "потьомкінская дєрєвня", тобто розфарбований фасад, за яким насправді - пекло і дно.

Інкаше кажучи, всі ці толстоєвські, срібний вік, нобелівка Пастернаку, русофони у Гарварді та русофіли у Євросоюзі, товсті журнали і тонка іронія, балет і Чайковський, кіно і клоун Попов - усе це ніяк не впливає на дику, кровожерливу дійсність Росії, тобто на справжній стан і настрої російського народу.

Зараз скажуть: так вони ж Достоєвського не читали! Чайковського не слухали! Вєлікая культура їх не торкнулася.

Хай так. Тоді питання: хіба культура, яка не торкається більшості населення може бути великою? І друге питання: якщо більшість "русскіх" не зачіпає "русская культура", то хіба вона може зватися русской?

Але насправді в Росії немає людини, яка не потрапила б у тенета "вєлікой русской" просто тому, що її вичають у школі! А середня освіта в Росії є обов'язковою. Так що не треба брехати. УСІ росіяни є реципієнтами Достоєвського, Пушкіна, Толстого і Чайковського, бо про них торочать на всіх офіційних та півофіційних заходах, по радіо і телебаченню, ну і школа - школа, нагадаємо, обов'язкова.

Отже "вєлікая русская культура" виявляється не більше, ніж симулякром, який мав прикривати дикість і антилюдську сутність російської цивілізації для того, щоб мати можливість продавати ресурси цивілізованому світу.

Але цей симулякр - зовсім не безневинна імітація. Він є причиною тотального варварства, пияцтва та насильства, яке царює в Росії. Як? А дуже просто - він уже сотні років є засобом витіснення та знищення усіх місцевих культур. Його нав'язують усім як універсальну систему цінностей. Але оскільки він не закорінений у народному звичаї, то не приживається. В результаті регіональні традиційні культури пригнічуються та нищаться, а їхнє місце залишається порожнім, оскільки псевдоєвропейські цінності, як ми вже казали, не тримаються в народі, адже за походженням є абсолютно штучними.

І в повсякденній культурі утворюється вакуум, який швидко заповнюється насильством та пияцтвом. Ну а єдина частина "вєлікой русской культури", яка знаходить резонанс у такому суспільстві - це частина кримінальна, гопницька або, як раніше казали, хуліганська. Єсєнін, Висоцький, блатна романтика, яка сьогодні складає по-справжньому народний жанр - шансон - оце і є правдива "вєлікая руская культура".

А решта - забавки для еліт, які в Росії ніколи не складалися з місцевого населення.