Блог | Пока воевал, дома украли даже унитаз: бурят так и не понял, что он делал в Украине

Пару дней назад видел жалостное видео мужика из Бурятии. Его жилье ограбили дважды. Сначала вынесли все ценное, угнали автомобиль, а потом еще и то, что осталось. Убытков в миллион рублей. Вынесли даже… унитаз.

Далее текст на языке оригинала.

Усе це сталося, поки він воював в Україні. Тепер ображається, цитую:

"Я на чужой земле буквально кровь свою проливал за свой народ, за свою республику".

І нічого в цього типа ні в серці, ні в мозку не ворухнулося: які такі інтереси в бурятів можуть бути в Україні? Між Улан-Уде та Донецьком 4820 кілометрів по прямій, а по трасі – 6087.

Але вони над цим не замислюються. Бо немає чим мислити. Давно вже відучили від цього процесу. Аби без проблем використовувати в якості "гарматного м`яса".

Гарантую: якщо фюрер покличе захищати Бурятію десь на Мадагаскарі – поїде без проблем і питань. Навіть не знаючи, де той Мадагаскар. Фюреру видніше. А я людина маленька, маю виконувати всі накази. Цей тип хоч і не жив в СРСР, але є типовим продуктом радянського комуністичного експерименту.

Колись знаменитий радянський письменник і не менш знаменитий сталінський (а потім хрущовський, брежнівський, андроповський, горбачовський, єльцинський і нарешті путінський) холуй Сергій Міхалков написав цикл поем для дітей про "Дядю Стьопу". Одна з их вийшла 1940 року і називалася "Дядя Степа в Красной Армии". І були там такі рядки:

"Я возьму сегодня в бой.

Пограничный столб с собой,

И он в землю будет врыт,

Где мне родина велит".

Оце воно ї є. Десятиліття йдуть, а тупий підлий "совок" продовжує жити й розмножуватися. І нести горе сусіднім народам...