Блог | Зачем Кремль склоняет Украину к прямым переговорам с "Л/ДНР"

Очередные переговоры советников лидеров стран "нормандского формата" завершились без каких-либо конкретных результатов. Особых иллюзий о том, что к результатам приведут новые встречи, у меня нет. Ведь главное требование России, озвученное заместителем главы администрации российского президента Дмитрием Козаком, остается неизменным: украинское руководство должно начать прямые переговоры с руководителями так называемых "народных республик" (группировок "ДНР"/"ЛНР"). Казак говорит об этом практически на каждой встрече.

Далее текст на языке оригинала

Більше того, тема прямих контактів із представниками цих угруповань – головна тема його "дипломатичної активності" з першого дня його роботи на українському напрямі. Варто нагадати, що саме Дмитро Козак був ініціатором створення консультативної ради, в якій представники України та "народних республік" спілкувалися б між собою, а Росія, Німеччина та Франція були б посередниками. Ця ініціатива, спричинила один із перших серйозних скандалів часів президента Володимира Зеленського і була відкинута західними союзниками України, пише Віталій Портніков для radiosvoboda.org.

Але Козак від своїх підходів не відмовився. І зрозуміло, що він транслює не власну думку. Про необхідність прямих переговорів із "представниками Донбасу" постійно говорять і президент Росії Володимир Путін, і міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші російські керівники. Це одна з головних російських вимог до України протягом останніх років. І це при тому, що в Мінських угодах, на які постійно посилаються у Кремлі, немає жодного роз'яснення щодо того, з якими саме представниками населення Донецької та Луганської областей потрібно вести діалог.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба резонно зауважив, що визначити учасників таких консультацій необхідно в рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ), тобто зробити це мають представники України, Росії та ОБСЄ. Але такий підхід Кремль категорично не влаштовує, оскільки нагадує, що Росія – сторона конфлікту. Сторона, а не посередник, як завжди намагаються доводити у Москві.

Але, можливо, діалог навіть із представниками маріонеткових адміністрацій – шлях до деескалації та відновлення територіальної цілісності України? Навпаки, це – прямий шлях до консервації конфлікту. У Кремлі намагаються йти тим самим шляхом, яким йшли під час "врегулювання конфліктів" у Молдові та Грузії.

Ще за часів російського президента Бориса Єльцина першого президента Молдови Мірчу Снєгура схилили до прямих переговорів із придністровським лідером Ігорем Смирновим, а грузинського президента Едуарда Шеварнадзе – до переговорів із лідерами маріонеткових адміністрацій Абхазії та Південної Осетії. При цьому Росія, чиї збройні сили фактично забезпечували "самостійність" цих територій, намагалася виглядати посередником, чий головний інтерес – припинення конфліктів та відновлення територіальної цілісності Молдови та Грузії.

А тепер просте запитання: чи вдалося відновити цю територіальну цілісність? Навпаки. Самопроголошена Придністровська молдавська республіка давно вже перетворилася на "державу в державі", а її мешканців, які мають молдовські паспорти, масово звозять на виборчі дільниці для голосування за проросійських політиків. Жодні прямі контакти Тбілісі з адміністраціями в Абхазії та Південній Осетії не запобігли російському нападу на Грузію та подальшому визнанню незалежності грузинських автономій Росією.

Росії потрібно лише одне – щоб сама Україна визнала, що на її території – внутрішній конфлікт, а Росія – посередник у цьому конфлікті. Це відкриє можливості для лобіювання скасування санкцій проти Росії, створить умови для дестабілізації в Україні та перетворить окремі райони Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) на такі самі "держави у державі", якими стали Придністров'я чи Абхазія. З однією лише відмінністю: з окупованої частини Донбасу продовжать стріляти.