Блог | Суспільний договір та Конституція - що це та з чим його їдять?
Вчора відбулось чергове засідання Національної платформи №1, надпартійної групи експертів, яка займається розробкою Суспільного договору та нової Конституції. Загалом, над документами працюють 109 експертів, конституціоналістів, правників, філософів та політологів.
Маю відзвітувати, що робота перебуває на фінальній стадії. Вже незабаром документи буде опубліковано та ви зможете самі долучитись до їх редагування у Wiki-режимі. Так само, як сьогодні можна редагувати Новий економічний курс (https://nek.nku.com.ua/).
Читайте: За кого голосують регіони. Частина 4. Центр
До мене почастішали питання, чи одне й те саме "Суспільний договір" та "Конституція". Часто люди плутають чи об’єднують ці поняття в одне. Так точно не варто робити. І ось, чому:
Суспільний договір - це процес. Він є "живим документом", який відповідає на питання "ЩО ми прагнемо", а Конституція - це формалізований документ, який відповідає на питання "ЯК ми до цього йдемо на даному історичному етапі". Це свого роду, інструкція до виконання.
Читайте: За кого голосують регіони. Частина 3. Південь
Згідно теорій, популярних у минулому, Суспільний договір укладається між владою та суспільством, щодо порядку їх взаємодії. Тут повністю випадає факт, що держава є похідною від суспільства, а влада одночасно є його частиною. Тому від концепцій Локка, Руссо та Гоббса у 21 сторіччі відійшли.
Наразі ми бачимо Суспільний договір як договір між членами суспільства, щодо співжиття та співуправління спільним (Республікою). Республіка - це не тільки співволодіння та співуправління. Республіка - це також співвідповідальність та можливість максимальної реалізації кожного.
Читайте: За кого голосують регіони. Частина 2. Захід
У проекті ж Конституції, філософи, правники, політологи та експерти передбачають створення чіткої моделі державного управління Республікою, створення балансу у владі, що дозволить навести лад в країні. І, важливо, створити основу для реалізації потенціалу людини, розвитку економіки, соціальної сфери та держави загалом.
Важливо розуміти, що напрацювання Суспільного д
оговору та заснованої на ньому Нової Конституції - роль експертів "на замовлення" громадянського суспільства, а не політиків. Політики мають виступати у ролі політичного провайдера цих напрацювань. Звісно, чим більше таких політичних провайдерів є - тим вище шанси на впровадження. Але, політики мають бути готові, що вони будуть рівними серед рівних, а не "замовниками бенкету".
Читайте: За кого голосують регіони. Частина 1. Схід
Юлія Тимошенко робить велику справу, виступаючи першим політичним провайдером даного процесу та модеруючи Національну платформу №1. Своїми практичними діями вона показує, що мета політики Тимошенко - успішна Україна, де головною цінністю є людина. Важливо, що Суспільний Договір та Нова Конституція не розглядаються як окремі елементи, а є основою Нового Курсу України - далекоглядної стратегії докорінних змін в Україні.
Ну добре, текст підготували, погодили з громадянами, але як впровадити нову конституцію? Діюча Верховна Рада, що повністю прогнила корупцією, власноруч не відмовиться від своїх "панських" можливостей та не віддасть владу людям. Єдиний шлях – це ухвалення конституції на всенародному референдумі, який може оголосити президент одразу після вступу на посаду. Для проведення референдуму немає необхідності приймати окремий закон, про це в ефірі ток-шоу у понеділок заявила сама Юлія Тимошенко. Провести референдум дозволяють і діюча конституція, і закон про ЦВК. Про необхідність окремого закону про референдум та додаткових роз’яснювальних підзаконних актів кажуть або малоосвічені люди, або відверті брехуни на службі діючої системи. Насправді, необхідно одне – воля народу, помножена на команду сильного лідера, яким є Юлія Тимошенко.
