Современная сказка в сердце Карпат: проект Mandra Morion стал сенсацией в украинском туризме и инвестировании
Коттеджный городок расположен на высоте 900 м в живописном Микуличине
Нещодавно російський аналітик А. Ілларіонов підрахував, що в період з 1934 по 1991 рр. СРСР здійснив не менше 28(!) агресій, за одну з яких(проти Фінляндії) був виключений з Ліги Націй, а нинішня Росія з 1992 р – ще не менш 3-х агресій, включно з неспровокованим нападом на Україну ( Эхо Москвы, 11.02.2020).
Видатний американський дипломат і геополітик Джордж Кеннан (1904-2005) ще в 1947 р сформулював положення, які стали ключем до розуміння агресивної природи російського імперіалізму:
"Їхня ідеологія вчить…що навколишній світ ворожий до них і що їхній обов’язок – коли-небудь повалити владні політичні сили за межами країни… Вони вірять у тезу про те, що Росія – це обложена фортеця, біля стін якої причаїлися вороги. Друга теза… – про непогрішність Кремля".
Читайте: Восьма окупація України
Від того часу ніщо не змінилося, а прихід до влади в Росії міжнародного злочинця і терориста Путіна та групи його поплічників – чекістів лише посилив агресивні тенденції РФ, яка відверто шантажує світ ядерною зброєю та гіперзвуковими ракетами.
Якщо вжити міфологічну кінотелевізійну метафору в стилі "Гри престолів", то Росія сьогодні (як і в минулому) нагадує непередбачуваний вулкан, який викидає у світ розпечену лаву, попіл та потоки інформаційного бруду, застилаючи димом обрій і погрожуючи вибухнути будь-якої хвилини. Об’єктом ненависті і погроз стають США та інші демократичні країни, а особливому тиску піддаються Україна й Білорусь – дві слов’янські нації, що мають лягти мертвими брилами у підвалини нової імперії Путіна. Не бачити, не розуміти цього – значить бути політичним дебітом, сліпцем, жалюгідним безпам’ятним рабом. Або – свідомим зрадником, завербованим путіноїдом, ворогом України.
Читайте: Палаючий кордон, або "Стежа Путіна" до серця України
За цих умов миролюбно-миротворча поведінка ЗЕ-команди – підлещування агресору, задобрювання його, страх назвати його ім’я, вимолювання миру за будь-яку ціну вже довела свою хибність, показала безперспективність шляху, що наближає Україну до повної капітуляції. Події 18 лютого ц.р. повністю підтвердили крах такої однобічної політики. "Борці за мир" з Банкової не розуміють (мабуть, не мають джерел інформації в Кремлі), що режим Путіна тріщить, охоплений агонією, а сам Верховний Правитель хворий на смертельну недугу і, усвідомлюючи це, борсається в муках екзистенційного страху, бажання помсти, спалахах манії величі та садистських комплексів.
Читайте: Україна добровільно позбулася ядерної зброї, а її обманули
Щоб потішити себе, він вигадав забаганку – фейкове, нікому не потрібне святкування перемоги у ВВВ – пропагандистське шоу для зміцнення свого режиму, легітимізування його претензій на світове панування. Звичайно, ні Путін, ні зграя його чекістів-олігархів жодного відношення до перемоги не мають. Я добре пам’ятаю ту війну – бачив бомбардування німцями Києва і Харкова, перебуваючи в евакуації був свідком страждань простих росіян, а повернувшись навесні 1944 р в Україну, запам’ятав назавжди картини знищень рідної землі, по якій двічі прокотився вогняний вал війни.
Україна сплатила страшний рахунок смертей і руїн і не Путіну належать лаври переможця: вірний учень Гітлера-Геббельса, саме він вперше після 2-ої світової війни здійснив в Європі агресію проти суверенної країни. І це тавро навічно залишиться на ньому.
Читайте: "Найшвидший спосіб закінчити війну – програти її"
Актом національного приниження і державної ганьби стала б за таких умов поїздка президента України до Москви, його стояння поряд з кремлівським карликом, перебування поряд з могилами засновників червоної Імперії Зла. Похід до Каносси імператора Генриха IV в 1077 р до римського Папи Григорія VII, що став світовим символом приниження, був би веселою піонерською прогулянкою у порівнянні з імовірною поїздкою Зеленського до Путіна.
Між тим, саме 9 травня (!) 2020 р виповняється рівно 100 років з часу спільного параду українських і польських військ С.Петлюри і Ю.Пілсудського в Києві на Хрещатику на честь визволення міста (тимчасового, на жаль) від більшовицької окупації.
Моя мама, тоді 16-літня київська гімназистка, розповідала мені про той парад – про весняну радісну атмосферу сподівань на мирне майбутнє…
Спільна акція УНР та РП, при всіх тодішніх суперечностях щодо долі Галичини, стала прообразом українсько-польського стратегічного партнерства, такого вкрай важливого для обох народів у ХХІ столітті.
На жаль, в 1920 р не була реалізована смілива візія Ю.Пілсудського про союз (федерацію) трьох країн – Польщі, Литви та України, що став би на заваді загарбницьких планів Москви.
Але гідно, на найвищому рівні відзначити визвольний похід обох армій на Київ і спільний порятунок Варшави (диво на Віслі) від червоних комуно-імперіалістів у 1920 р набагато важливіше, ніж поїхати з вірнопідданим візитом до столиці віковічного ворога України – Московії.
При цьому, аби потішити Кремль, можна було б сформувати представницьку делегацію громадян України до Москви у складі: В.Рабіновича, В.Медведчука, В.Януковича, Н.Азарова, В.Філіпчука, О.Чалого та кількох "слуг народу".
Зі знаменних дат у 2020 р слід також згадати:
– 100-річчя (21 листопада 1920 р) падіння УНР і перехід С.Петлюри та 12 000 українських вояків на західний берег р. Збруч: треба осмислити цю трагічну подію, аби не повторилася ніколи в нашій історії:
– 80-річчя захоплення Сталіним країн Балтії (червень 1940 р), коли в ці маленькі незалежні держави було введено біля 440 тисяч солдатів РККА та 3000 танків;
– 80-річчя вбивства в Катині та на території України (березень 1940) органами НКВД 21 тисячі полонених польських офіцерів;
– 10-річчя загибелі в Смоленську польського урядового літака, на борту якого перебував президент Польщі, та вищі представники керівництва і духовенства цієї країни; подія, що дивовижно нагадує терористичний почерк вбивць малайзійського літака над Донецьким степом і українського в Ірані.
Пам’ятаймо про російський вулкан, що несе смерть, руйнування і неволю.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...
Не пропусти молнию! Подписывайся на нас в Telegram
Коттеджный городок расположен на высоте 900 м в живописном Микуличине
Главный европейский союзник Украины может ограничить свою помощь
Из запущенных россиянами почти 80 дронов 30 были локационно потеряны
Вселенная откроет им мощный финансовый поток, но распорядиться им нужно будет мудро
Эти 8 шагов помогут быстро навести порядок в доме и не выбиться из сил