Завершення року - це завжди саме той час, коли треба підводити певні підсумки та робити прогнози на майбутнє.
І хоча у сфері зовнішньої політики сьогодні прогнози явно не в тренді, можна спробувати зробити деякі обережні припущення стосовно низки тем, актуальних саме для України.
Зокрема, однією з них, є відоме питання миротворчої місії ООН на Сході України, яке активно обговорювалося упродовж 2018 року на різних рівнях, однак останнім часом практично повністю зникло і зі сторінок засобів масової інформації, і з міжнародного порядку денного.
У чому ж причини?
Читайте:
Дещо про націоналізм: політикам слід вкрай обережно торкатися чутливих питань
Можна згадати, що вже десь півроку тому було фактично зрозуміло, що ситуація на міжнародній арені давала підстави для серйозних сумнівів у можливій реалізації миротворчої місії ООН.
- Так, тодішні переговори між Вашингтоном і Москвою щодо миротворчої місії на Донбасі у форматі повноважних представників обох сторін: Волкер-Сурков, були явно поставлені "на паузу".
- Франція та Німеччина, що входять у відомий "Нормандський формат", обмежувалися лише декларативними заявами щодо необхідності даної місії.
- Фінансові аспекти можливої миротворчої місії ООН на Донбасі постійно випадали із загального дискурсу щодо ідеї, мети, ризиків і викликів, пов'язаних з нею. При цьому, є підстави вважати, що її кошторис буде співмірним або навіть перевищуватиме три на сьогодні найбільш витратні операції Об'єднаних Націй: Конго - $1,41 млрд., Південний Судан - $1,07 млрд., Малі - $1,04 млрд.
Читайте:
Порошенко, Путин и автокефалия: имеет ли право Украина на свою церковь?
А головне – була повністю відсутня атмосфера довіри між Заходом і Росією, що є головною передумовою будь-яких успішних переговорів, які мають на меті досягнення тривалої домовленості.
Сьогодні, ж після нещодавнього українсько-російського інциденту поблизу Керченської протоки, а по суті збройного нападу на Україну з боку Російської Федерації, ситуація ще більше ускладнилася.
Вже очевидно, що нещодавні агресивні дії Росії є продовженням курсу Кремля щодо України, коли Москва розпалюючи або навпаки притушуючи війну проти нашої держави, намагається впливати на українські внутрішньополітичні процеси та пропонувати себе в якості впливового переговірного суб’єкта на міжнародній арені. Натомість, ці дії Росії вимагають рішучого засудження з боку міжнародного співтовариства та наступних консолідованих дій, що мають нарешті зупинити постійні і грубі порушення Кремлем основоположних принципів міжнародного права.
Читайте:
Уроки Азовської кризи: хто допоможе стримати Росію
Мабуть зрозуміло, що за таких умов проведення якихось предметних перемовин щодо миротворчої місії ООН на Сході України сьогодні вбачається малоймовірним.
Як будуть розвиватися події у 2019 році в контексті згаданої місії ООН, наразі сказати надзвичайно складно. Зрозуміло одне: багато що буде залежати від ситуації у відносинах між США та Росією, однак й позиція нашої держави, за будь-яких обставин і при будь-яких перемовинах, повинна бути визначальною.
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...