Блог | Громадська рада доброчесності після конкурсу до Верховного Суду: чи є майбутнє?

Україна – одна з небагатьох країн світу, в якій громадськість бере безпосередню участь у процедурахконкурсів для кандидатів на суддівські посади та проходженні суддями кваліфікаційного оцінювання. В деяких країнах представники суспільства включені до складу органів, відповідальних за призначення суддів. В Ірландії їх називають "поінформовані споживачі судових послуг", в Швеції – "прості громадяни" (laycitizens), а в Молдові щось дуже схоже на Україну – "представники громадянського суспільства з бездоганною репутацією". Нагадаю, що відповідно до положень ч. 3 ст. 87 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" членами Громадської ради доброчесності можуть бути виключно визнані фахівці у сфері своєї професійної діяльності, які мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності. Однак в вищеназваних державах представники громадськості безпосередньо входять до складу державних органів, які здійснюють призначення суддів, в той час коли в нашій державі Громадська рада доброчесності діє автономно, окремо від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та Вищої ради правосуддя (ВРП) та має безпосередній вплив на результати конкурсних процедур. У зв’язку з чим, не буде перебільшенням сказати, що аналогів українській ГРД немає ніде в світі. Своєрідний наслідок екстраординарних заходів в екстраординарних умовах. Наведений факт об’єктивно викликає як практичний так і науковий інтерес до даного органу громадськості.

Як відомо, 11 листопада 2016 року було затверджено персональний склад Ради, яка складалась на той час з 20 осіб (адвокатів, журналістів, громадських діячів), які були висунуті громадськими об’єднаннями:Центром демократії та верховенства права, Центром політико-правових реформ, Всеукраїнською громадянською платформою "Нова країна", ТрансперенсіІнтернешнл Україна, Громадським люстраційним комітетом, Асоціацієюправників України, Європейським виміром, Центром ЮЕЙ, Всеукраїнським об’єднанням "Автомайдан". Труднощі почались вже на етапі створення. У зв’язку з дуже детально виписаними законодавцем вимогами до громадських об’єднань, до участі у зборах були допущеними не всі охочі. Незгодні з рішенням ВККСУ оскаржили його до адміністративного суду, втім очікуваних для них результатів це не принесло, оскільки судовий розгляд підтвердив законність процедури формування ГРД. Разом з тим, результат слухань так би мовити змістив акцент з судових баталій на законодавця. Багато хто задався питанням: невже ст. 87 Закону писалась та приймалась під когось… персонально?

Не дивлячись на це, суспільство покладало на ГРД великі надії. Стартував конкурс до нового Верховного Суду. Перший, безпрецедентний, з багатьма новітніми не тільки для України, а й для світу, процедурами. Прізвища декількох відомих активістів Майдану і вчених справляли однозначно позитивні враження про всю ГРД. Це як ефект першого номеру в у списку виборчого бюлетеня. Однак вже з самого початку стало зрозумілим, що бажання та/або можливість працювати багато і на "довгій дистанції" було не у всіх. Хтось в розпал роботи Ради поїхав в закордонний круїз майже на два місяці (М. Жернаков, висуванець ГО "Центр політико-правових реформ", ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна"), хтось за сімейними обставинами та після жорстких дискусій серед "своїх"покинув ГРД (П.Варишко, висуванець ГО "Трансперенсі Інтернешнл Україна", ГО "Громадський люстраційний комітет"), а дехто зник на декілька тижнів, примусивши колег по "громадському цеху" закінчувати роботу та ходити на пленарні засідання ВККСУ (К. Чорна, висуванець ГО "Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан"). Запам’яталось суспільству також вибуття зі складу ГРД висуванця ГО "Центр політико-правових реформ" Леоніда Маслова, який пішов у відставку після скандалу з приниженням журналістки в мережі Фейсбук. Залишилось 17.

Протягом конкурсу і після нього ряд впливових міжнародних експертів піддали ретельному аналізу та конструктивній критиці діяльність ГРД. У відповідь Рада внесла незначні зміни до регламенту, не відреагувавши на більшість інших зауважень. Станом на сьогодні, як і раніше, не видно роботи ГРД, направленої на виправлення недоліків, вказаних в звітах європейських та вітчизняних експертів, не відчувається реакції організацій, які рекомендували своїх висуванців до складу Ради. Жодної. Принаймні публічної. Але, в проведеній нещодавноакції "Вйо до змін! Три перемоги "Великої політичної реформи" зненацька беруть участь громадські організації, які мають безпосередній стосунок до діючих членів ГРД: РПР (М.Жернаков), рух ЧЕСНО (Г.Чижик), ГО "Всеукраїнське об’єднання "Автомайдан" (Р. Маселко, К. Чорна). До речі, акція чисто політична. За таких обставин, підозри щодо того, що цілі ряду членів ГРД є близькі до політичних, почали підтверджуватись з величезною швидкістю. Але ж судова реформа триває. На черзі кваліфікаційне оцінювання 700 суддів без повноважень, а далі більше5000 суддів судів всіх інстанцій. Чи будуть цікавими Громадській раді доброчесності звичайні, рядові судді районних судів, чи її інтерес обмежувався лише вищими судами?

30 вересня стартував конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а це ще декілька сотень людей! Якщо буде підтримана ідея щодо створення антикорупційного суду – знову конкурс. Місцеві суди. Роботи непочатий край. Безкоштовної. На громадських засадах роботи…

Історія з Громадською радою доброчесності все більше нагадує реаліті-шоу "Останній герой". Концепція реаліті-шоу відрізняється від звичайного відсутністю чіткого сценарію, що зумовлене непередбачуваністю його результатів. Однак ця обставина не виключає можливості прогнозування можливих варіантів подальшого розвитку подій.

Сценарій 1. "Прозаїчний": найближчим часом ряд осіб, орієнтованих на політичну кар’єру, покидають лави ГРД з голосними заявами на кшталт "зрада", "влада нас кинула", "пропало все"тощо. Члени ГРД-адвокати з серйозних юридичних фірм С. Верланов, А. Савчук залишають Раду у зв’язку з тим, що мають великий об’єм основної роботи. Всі інші, потенційні "останні герої", кажуть, що самотужки не впораються та складають повноваження. За такого розвитку подій ГРД в цьому складі припиняє існування, а процедура оцінювання на певний часопиняється без громадського контролю.

Сценарій 2."Трагічний": ГРД формально продовжує діяти в такому ж складі, однак фактично в ній активними залишаються лише декілька осіб, які в силу того, що працюють, тобто продовжують рухати колись спільну справу, отримають компенсацію – монополію на висновки відносно кандидатів. Реалізація такого сценарію матиме вірогідний наслідок - появу замовних висновків та подальше стрімке нівелювання в очах суспільства ролі ГРД в кадрових процесах судової системи.

Сценарій 3."Романтичний": Члени Ради враховують всі зауваження міжнародних експертів щодо їхньої діяльності, полишають політичні амбіції, активно долучаються до безкоштовної роботи та віднаходять оптимальний конструктивний механізм взаємодії як всередині Ради (між собою) так і ззовні (з кандидатами, ВККСУ та ВРП). Як наслідок реалізації такого розвитку подій, судова система не протиставляється громадськості, до суддівських лав призначаються найкомпетентніші та найдоброчесніші члени суспільства, посада члена ГРД стає авторитетною.

Який з цих сценаріїв справдиться і чи будуть інші? Побачимо вже дуже скоро.