Блог | "Чистий аркуш" у брудних руках

Дві одіозні бабусі в один голос заспівали про те, що стосунки з Росією треба почати з чистого аркушу – не встигла це озвучити Матвієнчиха у Держдумі РФ, як Тимошенко ледь не дослівно транслювала це у стінах нашої Ради.

Ідея дуже непогана. Тільки доводиться нагадати, що таке в цій ситуації "чистий аркуш". Для початку слід щонайменше повернути ситуацію до того стану, якою вона була до початку російської агресії. Тобто:

• Скасувати всі рішення РФ щодо анексії Криму, вивести звідти війська та відновити юрисдикцію України над півостровом;

• Вивести війська РФ, включно з інструкторами та "добровольцями", з Донбасу, та роззброїти створені там РФ парамілітарні формування;

• Відмінити "паспортні" рішення та позбавити громадянства РФ всіх кримчан та донечан, які набули це громадянство після березня 2014 року;

• Звільнити всіх військовополонених та політичних в’язнів – громадян України;

• Повернути домівки та майно всім біженцям з Криму та Донбасу;

• Скасувати всі санкції РФ проти України.

Читайте: Джаст бізнес, бро Шефірчик

І от з такого чистого аркушу можна починати переговорний процес про врегулювання українсько-російських стосунків – тобто переговори про визначення розміру та порядок виплати Росією компенсації матеріальних збитків, завданих Україні внаслідок п’ятирічної агресії.

Ну а вже після вирішення цього питання можна розглядати все інше – питання про покарання чи амністію російських військових злочинців, про гарантії неповторення агресії у майбутньому, зокрема про заборону пропаганди війни та ксенофобії, статус Азовського моря тощо-тощо-тощо.

Читайте: Дежавю, або Червоні лінії для нового президента

З такого чистого аркушу можна дійсно починати домовлятись про мир та добросусідські стосунки. Якщо Держдума РФ має на увазі саме цей чистий аркуш – привітаємо сусідів із довгоочікуванним прозрінням, і готуємось робити кроки назустріч, по-християнські вибачати завдане зло та примирятись.

Ні? Ми щось не так зрозуміли? Чистий аркуш в розумінні Матвієнко-Тимошенко це щось інше?

Здається, під назвою "чистого аркушу" нам пропонують просто вибачити всі непокарані злочини та на додаток ще й легалізувати всі їхні наслідки. "Чистий аркуш по-братськи" означає, що ми просто мовчки вибачаємо та визнаємо "законною" окупацію Криму, примиряємось із нею назавжди і припиняємо вимагати відновлення справедливості та покарання винних. Те саме ми робимо з Донбасом – робимо вигляд, що повірили у "повсталих шахтарів" замість "іхтамнєтов", пробачаємо цим "шахтарям" всі злочини та звірства, "перегортаємо аркуш" разом з усіма, хто загинув у нашій боротьбі за незалежність. Приймаємо окуповані території у свої обійми як "автономії", а бандитів, які вбивали та катували за самі лише звуки української мови, знищували всіх, хто бодай трохи опирався "рускому міру", та грабували всіх, у кого знаходилось щось їм потрібне, перетворюємо на "українських політиків", "легітимну місцеву владу" та "правоохоронців". Нам пропонують "перегорнути" як аркуш паперу мільйони людей, які в такому випадку вже назавжди позбавлені свого дому. "Перегорнути" п’ять років відчайдушної і небезуспішної боротьби нашого спершу абсолютно беззбройного суспільства проти велетенської імперії з найчисельнішою у Європі армією. Фактично нам пропонують "перегорнути" всі наші надії стати успішною європейською країною, і замість цього отримати "чистий аркуш", на якому Матвієнко та Тимошенко разом напишуть нам на "язикє мєжнаціонального общєнія" дантове "Залиш надію".

Читайте: Гопак на граблях: історія України має своє почуття гумору

Ми дійсно згодні на такий "чистий аркуш"? Дамо себе перегорнути старечими скрюченими пальцями? Чи все ж таки ця брудна оборудка парламентських бабусь з двох сторін фронту так і залишиться лише одним перекресленим рядком у літописі нашої війни за незалежність? Це вирішувати не Матвієнко, і не Тимошенко. Це наші аркуші, і нам писати на них історію.

А, ледь не забув. Приводом для "перегортання аркушів" бабці – шептухи вважають те, що ми тут по нашу сторону фронту переобрали президента. Але ж у аркуша дві сторони, чи не так? Я випадково пропустив момент демократичних виборів, які програв Володимир Путін? І тепер від його наступника, так само як від Зеленського, у Думі вимагають "перегорнути аркуш"? Ні? Ну то може і приводу "шарудіти аркушами" поки нема навіть у першому наближенні, і ви трохи поспішили, бабусі?