Блог | Денацификация русского капитала: с нами поделятся кусками их шкуры

Дуже цікаво зараз спостерігати за процесом денацифікації російського капіталу по всьому світу.

Колись дуже мудра людина із специфіческим бекграундом, людина яку я вважаю одним зі своїх вчителів сказала: "Сергію, у світі є тільки одна нація, яка вміє стратегувати на 50 років - це Британія, яка діє у зв’язці зі Штатами. Вони розуміють що далі і ніхто нас Росії не віддасть". Це було декілька років тому.

30 років колективний Захід відкормлював російську еліту як порося. Захід вибудував ідеальну схему - оплачував російські природні ресурси своїми грошима. І повертав ці гроші у власні країни за посередництвом російських олігархів, силовиків та політичної еліти. Гроші Заходу проходили через мережу нищівної російської корупції та поверталися назад у вигляді вкладів, ничок, рахунків, сейфових ячейок, нерухомості, літаків, офшорних рахунків.

Тепер ми розуміємо модель. Офшорні скандали останніх років були засобом загнати всесвітній корупційний капітал, левова доля якого приходилася на росіян, в підконтрольні Західним спецслужбам гавані. Мені здається, хоча не маю підтвердження, що ринок криптовалют - це одна із таких гаваней. Російська еліта сконцентрувала величезні багатства, вкрадені у російського народу, у підконтрольних Заходу загонах. Світові вівчарки - ЦРУ та Мі-6, зганяли в ці загони заможних росіян як отару овець.

І ось, настав час світових жнив, час постригу!

Всі ці дерипаски, сечіни, євтушенкови вважали, що вони господарі світу. Так само як свиня може вважати себе господарем людини, тому що людина її кормить. Свині не дано знати увесь план фермера. Вони - звірі. І вчиняти з ними будуть відповідно.

Гарна новина для нас полягає в тому, що з нами поділяться шматками їх м’яса, клоками їх шерсті та шкури. Бо конфіскація усього російського капіталу повинна проходити під приматом моралі. А єдине моральне виправдання цьому - допомога та підтримка для України. Для нашого війська, нашого народу, відбудови наших міст та нашої економіки.

Війна ще йде, перемога ще далеко. Українська нація б’ється як лев. І цим доводить, що ми маємо право сидіти за загальним столом, на якому будуть свіжувати російську тушу.

Я не знаю що буде зі мною. Моїми друзями та близькими. Я не знаю скільки ще горя, сліз та крові на нас чекають. Я не можу прогнозувати нічого щодо індивідуальної долі окремих людей.

Але історично, стратегічно та політично наша перемога запрограмована! Самою логікою розвитку подій! Нація буде жити! Нація буде процвітати!

Рано чи пізно, так чи інакше, але Україна займе свою належне місце серед братьої сім’ї цивілізованих народів! А рештки Росії історично будуть перемелені у кісткове борошно! Тому що світу така країна більше не потрібна! Вона вичерпала себе!